СКРИНІНГ У І ТРИМЕСТРІ

Комбінований тест (проводять на 10-14 тижнів вагітності) включає визначення біохімічних маркерів:
концентрації b-ХГЛ, плацентарного протеїну, асоційованого з вагітністю, та вимірювання товщини
комірного простору (ТВП) ембріона за допомогою УЗД
При інтерпретації результатів дослідження біохімічних маркерів слід враховувати, що їх кількісне
зміст може варіювати у різних популяціях та етнічних групах, а також залежить від методу
дослідження. Тому індивідуальні результати оцінюють за допомогою МоМ (Multiple of Median).
відношення індивідуального значення маркера до медіани відповідного нормативного ряду, встановленої для
певної популяції. Нормальними значеннями концентрацій біохімічних маркерів для будь-якого терміну
вагітності прийнято вважати МоМ від 0,5 до 2
· Плацентарний протеїн, асоційований із вагітністю (молекулярна маса 820 кД), секретує трофобласт.
Протягом перших 8 тижнів концентрація цієї речовини в крові подвоюється кожні 4,9 діб і до 10 тижнів збільшується
приблизно в 100 разів, а надалі градієнтно зростає до моменту пологів.
• Нормальний вміст плацентарного протеїну, асоційованого з вагітністю, у І триместрі асоційовано
зі сприятливим результатом вагітності у 99% випадків. Концентрація цього білка істотно не залежить від статі та
маси дитини.
• При хромосомних аномаліях у плода концентрація плацентарного протеїну, асоційованого з вагітністю,
І та початку ІІ триместру суттєво знижується, причому це найбільш виражено на 10–11 тижнів вагітності (близько
0,5 Мом). Найбільш різке зменшення концентрації відзначають при трисомії 21, 18 і 13, меншою мірою – при
анеуплоїдія по статевих і трисомії 22.
• Зниження концентрації плацентарного протеїну, асоційованого з вагітністю, спостерігають не лише за
хромосомної патології плода, але і при різних ускладненнях вагітності (мимовільні аборти,
передчасні пологи, ЗРП, мертвонародження).
· ХГЛ – глікопротеїд з молекулярною масою 36 000-40 000 кД, що складається з двох субодиниць (a і b), з яких
тільки ланцюг визначає специфічність даного гормону. ХГЛ продукують будь-які типи трофобластної тканини,
включаючи міхурову замет, що деструює хоріонаденому і хоріонкарциному.
• При нормальній вагітності примітивний трофобласт починає продукувати ХГЛ дуже рано. Гормон
виявляють через 9 діб після піку ЛГ, вже через добу після імплантації заплідненої яйцеклітини. Його
концентрація, починаючи з 8-го дня гестації, неухильно зростає, подвоюючи кожні 2 доби, досягає піку в 8 тижнів, а
потім знижується до постійної величини (5000-50 000 МО/л), яка зберігається до пологів.
• Встановлено, що при синдромі Дауна вміст вільного ланцюга ХГЛ у крові суттєво підвищено вже у I
триместрі (близько 2 Мом), тоді як концентрація димерної форми різко підвищується лише у II триместрі. Крім
того, відмічено зниження вмісту даного білка при синдромі Едвардса та інших анеуплоїдіях. Діагностична
цінність визначення bХГЧ у сечі наближається до такої у крові.
· ТВП – ультразвуковий маркер, що характеризує підшкірне скупчення рідини в тильній ділянці шиї плода в I
триместрі вагітності Оптимальний термін для вимірювання ТВП – 11-14 тижнів гестації. У цьому випадку мінімальна
величина КТР ембріона становить 45 мм, а максимальна вбирається у 84 мм. У нормі ТВП зростає з
збільшенням КТР. Відомі значення медіани та 95% центили ТВП для кожного значення КТР. Величина ТВП
визначає значення відношення правдоподібності, на яке необхідно помножити вихідний ризик, визначений на
на підставі віку матері. Чим більше значення ТВП, тим більша величина відношення правдоподібності і,
відповідно вищий індивідуальний ризик. Для оцінки ТВП необхідні як ультразвукові апарати з високою
роздільною здатністю (до десятих часток міліметра), так і ретельне дотримання стандартів технології
вимірювання. Збільшення ТВП поєднується з підвищенням ризику трисомії 21, 18, синдрому Тернера та інших
хромосомних захворювань, а також з наявністю багатьох ВПР та генетичних синдромів.
Таким чином, на терміні 10-14 тижнів вагітності при синдромі Дауна у плода концентрація bХГЛ у крові
вагітної буває збільшена (2 Мом) порівняно з нормальними значеннями для даного терміну вагітності,
тоді як вміст плацентарного протеїну, асоційованого з вагітністю, знижено (0,5 ММ). При трисомії 18 і 13 відбувається односпрямоване зниження концентрації як b-ХГЛ, так і плацентарного протеїну,
асоційованого із вагітністю. При аномалії статевих хромосом у плода рівень b-ХГЛ не змінюється. Для
кожного тижня вагітності величина концентрації плацентарного протеїну, асоційованого з вагітністю, та
b-ХГЛ має певне відношення правдоподібності, яке слід помножити на вихідний ризик цієї пацієнтки
визначення нового індивідуального ризику.
Частота виявлення плода трисомії 21 при проведенні комбінованого скринінгу становить 86% при частоті
хибнопозитивних результатів тесту 5%. Крім того, комбінований скринінг дозволяє виявити 90% плодів з
хромосомною патологією при частоті хибно-позитивних результатів 6%.
Найсучасніший варіант комбінованого скринінгу запропонований Kypros H. Nicolaides. Алгоритм обстеження
включає 2 етапи. На першому етапі у всіх пацієнток при одноденному відвідуванні проводять дослідження
концентрації плацентарного протеїну, асоційованого з вагітністю, вільної фракції b-ХГЛ, оцінку ТВП, та
на підставі результатів за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, яка враховує вік матері,
розраховують індивідуальний ризик народження дитини із хромосомною патологією. При високому ризику (1% та вище)
пропонують провести пренатальне визначення каріотипу При низькому ризику (0,1% і нижче) показано звичайне
спостереження. За середнього ризику (0,1–1%) рекомендовано пройти другий етап спеціалізованого УЗД з оцінкою
кісток носа, швидкостей кровотоку у венозній протоці та через трикуспідальний клапан. У цій групі пренатальне
каріотипування проводять лише у випадках відсутності зображення кісток носа або виявлення реверсного
кровотоку у венозній протоці та трикуспідальній регургітації.
Такий підхід дозволяє виявити більше 90% плодів з хромосомною патологією при частоті хибнопозитивних
результатів 2–3%, що прямо впливає на кількість необхідних інвазивних процедур.