сонячний удар

сонячний удар – це особлива форма теплового удару, спровокована впливом сонячного проміння. Причиною поразки може стати робота або тривале перебування (прогулянки, відпочинок) під сонцем. Супроводжується слабкістю, млявістю, сонливістю, головним болем, запамороченням, миготінням «мушок», нудотою, коливаннями артеріального тиску, підвищенням температури тіла та порушеннями серцевої діяльності. Діагноз виставляється на підставі анамнезу та клінічних симптомів. Лікування консервативне – охолодження, усунення зневоднення. У важких випадках потрібна невідкладна медикаментозна терапія.

Сонячний удар – патологічний стан, що виникає під впливом прямих сонячних променів. Як правило, розвивається під час відпочинку на природі (наприклад, на пляжі), але може спостерігатися і в горах при відносно невисокій температурі повітря, оскільки, на відміну від теплового удару, обумовлений перегріванням тільки голови, а не всього тіла. Може вражати людей будь-якого віку та статі, проте особливо небезпечний для дітей, літніх та пацієнтів із деякими хронічними соматичними захворюваннями.

Наслідками сонячного удару стають порушення кровообігу та потовиділення, а також нестача кисню в тканинах. У першу чергу страждає центральна нервова система, у важких випадках серйозно порушується діяльність усіх органів і систем, можлива кома та летальний кінець. Лікування сонячного удару здійснюють фахівці у галузі реаніматології, травматології та ортопедії, кардіології, неврології.

Сонячний удар розвивається під впливом сонця, що у зеніті – у цей час сонячні промені під мінімальним кутом діють максимально можливу площу. Безпосередньою причиною виникнення може стати робота, відпочинок на природі, прогулянки або перебування на пляжі в період з 10-11 до 15-16 години дня. До провокуючих факторів належать безвітряна задушлива погода, відсутність головного убору, переїдання, неправильний питний режим, вживання алкогольних напоїв і прийом лікарських препаратів, що знижують здатність організму до терморегуляції (наприклад, антидепресантів). Імовірність розвитку даної патології збільшується при гіпертонічній хворобі, вегето-судинній дистонії, хворобах серця та ожирінні.

Пряме сонячне проміння нагріває голову, в результаті розвивається гіпертермія всіх відділів головного мозку. Оболонки мозку набрякають, шлуночки переповнюються ліквором. Артеріальний тиск підвищується. Артерії у мозку розширюються, можливі розриви дрібних судин. Порушується робота нервових центрів, відповідальних за життєво важливі функції – судинного, дихального тощо. буд. Усе перелічене створює умови виникнення як негайних, і відстрочених за часом патологічних змін.

У важких випадках може розвинутись асфіксія, велике крововилив у мозок, гостра серцево-судинна недостатність та зупинка серця. До віддалених наслідків відноситься порушення рефлекторних, сенсорних і провідникових функцій головного мозку. У віддаленому періоді можуть виникати головний біль, неврологічна симптоматика, утруднення координації рухів, порушення зору та захворювання серцево-судинної системи.

Імовірність розвитку та вираженість симптомів залежать від часу перебування під сонячними променями, інтенсивності випромінювання, загального стану здоров’я та віку потерпілого. З’являється слабкість, млявість, втома, сонливість, спрага, сухість у роті, почастішання дихання, запаморочення та наростаючий головний біль. Виникають офтальмологічні порушення – потемніння у власних очах, «мушки», двоїння об’єктів, складнощі при концентрації погляду. Підвищується температура тіла, відзначається гіперемія шкіри обличчя. Можливе підвищення або зниження артеріального тиску, при підвищенні артеріального тиску може спостерігатися нудота і блювання. За відсутності допомоги стан потерпілого може посилюватися, можливі порушення серцевої діяльності та втрата свідомості.

Виділяють три ступені сонячного удару. При легкому ступені спостерігається загальна слабкість, нудота, біль голови, розширення зіниць, почастішання пульсу (тахікардія) і дихання. При середньому ступені відзначається стан оглушеності, різка адинамія, невпевненість рухів, хиткість ходи, почастішання пульсу та дихання, сильні головні болі, що супроводжуються нудотою або блюванням. Можливі непритомності та носові кровотечі. Температура тіла піднімається до 38-40 градусів. Для важкого сонячного удару характерний раптовий початок зі зміною свідомості від сплутаності до коми, галюцинаціями, маренням, клонічними та тонічними судомами, мимовільним виділенням сечі та калу та підвищенням температури тіла до 41-42 градусів.

Тепловий удар у дітей молодшого віку має деякі особливості, зумовлені недосконалістю системи терморегуляції організму, а також недостатніми захисними властивостями та високою чутливістю шкіри голови до дії тепла. Ознаки удару в дітей віком з’являються набагато швидше, ніж в дорослих. Характерна раптова млявість, сонливість чи, навпаки, дратівливість. Дитина часто позіхає, на її обличчі з’являється піт. Температура тіла підвищується, виникає нудота та блювання. У важких випадках можлива втрата свідомості, зупинка дихання та порушення серцевої діяльності.

Діагноз встановлюється під час консультації лікаря-травматолога, терапевта, невролога чи іншого фахівця з урахуванням скарг пацієнта, анамнестичних даних (перебування під сонцем, що у зеніті) та результатів зовнішнього огляду. Для оцінки тяжкості потерпілого проводиться вимірювання пульсу, артеріального тиску та температури тіла.

На етапі першої допомоги потерпілого негайно переміщають у прохолодне місце, що знаходиться в тіні, і укладають, забезпечивши приплив повітря до тіла. Голову повертають набік, щоб при виникненні блювоти людина не захлинулась блювотними масами. На потилицю, лоб та шию накладають прохолодні (не крижані) мокрі компреси. Можна також оббризкати постраждалого прохолодною водою. Лід і холодну воду використовувати не слід, оскільки температурний контраст є додатковим стресом для організму і може спричинити рефлекторний спазм судин, що ще більше посилить стан хворого.

Якщо хворий перебуває у свідомості, йому дають рясно підсолене питво для відновлення водно-сольового балансу (можна використовувати мінеральну воду без газу). При непритомності застосовують нашатирний спирт. Якщо стан не нормалізується, необхідна спеціалізована термінова допомога. Якщо сонячний удар трапився з дитиною, людиною похилого віку або пацієнтом, які страждають на важкі соматичні захворювання, швидку допомогу слід викликати у всіх випадках, навіть при нормалізації стану потерпілого.

Спеціалізована медична допомога полягає у відновленні життєво важливих функцій організму. За потреби проводять штучне дихання. Для відновлення водно-сольового балансу вводять внутрішньовенно розчин хлористого натрію. При серцевій недостатності та асфіксії здійснюють підшкірні ін’єкції кофеїну або нікетаміду. Для нормалізації артеріального тиску використовують діуретики та гіпотензивні засоби. При сонячному ударі тяжкого ступеня потрібна госпіталізація до стаціонару та повний комплекс реанімаційних заходів, у тому числі – внутрішньовенні інфузії, інтубація, кардіостимуляція, стимуляція діурезу, оксигенотерапія тощо.

Прогноз зазвичай сприятливий. Перелік профілактичних заходів визначається конкретною обстановкою, станом здоров’я та віком людини. До загальних рекомендацій належить обов’язковий захист голови від сонячних променів. Краще використовувати косинки, панами та капелюхи світловідбиваючих відтінків. Необхідно носити одяг світлих тонів, виготовлений із натуральних матеріалів. Не слід працювати або відпочивати під прямим сонячним промінням з 11 до 16 години дня.

У поході або при виконанні професійних обов’язків, пов’язаних із перебуванням на сонці, потрібно регулярно робити перерви та відпочивати у прохолодному тінистому місці. Важливо дотримуватися питного режиму і щогодини випивати не менше 100 мл рідини. Солодкі газовані напої не рекомендуються, краще підійде проста або їдальня мінеральна вода. Протипоказаний міцний чай, кава та алкоголь. Не слід переїдати на відпочинку або перед виходом на вулицю – це створює додаткове навантаження на організм. По можливості протягом дня необхідно приймати прохолодний душ, змочувати руки, ноги та обличчя водою.

Після перенесеного сонячного удару будь-якого ступеня тяжкості рекомендується звернутися до лікаря для своєчасного виявлення негативних наслідків та виключення латентно-поточних хронічних захворювань, які могли збільшити ймовірність розвитку даного патологічного стану. Протягом кількох днів потрібно обмежити фізичне навантаження, уникати перебування в спеці та на сонці, інакше збільшується ризик розвитку повторного удару. По можливості слід дотримуватись постільного режиму, це дасть організму можливість відновити функції нервової системи, біохімічні показники крові та рівень обмінних процесів.