Спайсова залежність

Спайсова залежність – Залежність від вживання курильних сумішей. До складу сумішей, поряд із безпечними компонентами, входять психоактивні речовини рослинного походження та синтетичні наркотики. При вживанні з’являються ейфорія, галюцинації, порушення мислення та рухові розлади. Надалі можлива амнезія. Швидко виникає психічна залежність, при тривалому прийомі можливий розвиток фізичної залежності. Діагноз спайсової залежності виставляють на підставі анамнезу, даних огляду, бесіди з хворим та його близькими. Лікування – психотерапія, фармакотерапія, соціальна реабілітація.

Спайсова залежність – патологічна пристрасть до курильних сумішей. Наркологи почали виставляти цей діагноз зовсім недавно, оскільки спайси з’явилися у продажу у 2006 році, а наявність у їхньому складі небезпечних синтетичних наркотиків було підтверджено лише у 2009 році. Лише кілька років тому курильні суміші можна було вільно купити у звичайних та інтернет-магазинах під виглядом пахощів. В даний час спайсова залежність розглядається як різновид наркоманії. Незважаючи на офіційну заборону на реалізацію спайсів, курильні суміші, як і раніше, нескладно придбати по нелегальних каналах, тому проблема знаходиться в центрі уваги законодавчих органів та фахівців у галузі наркології.

Склад спайсів дуже варіативний. Під час проведення аналізу різних курильних сумішей вже вдалося виділити близько 400 компонентів, причому ринку постійно з’являються нові спайси зі зміненим складом. Курильні суміші, що викликають розвиток спайсової залежності, містять нешкідливі компоненти природного походження, так і рослини з психоактивною дією. Однак основний наркотичний ефект спайсів забезпечується не за рахунок рослинних компонентів, а за рахунок синтетичних каннабіоїдів – хімічних сполук, дія яких може нагадувати дію коноплі, гашишу та марихуани.

Після викурювання суміші каннабіоїди через стінки альвеол швидко всмоктуються в кров і доставляють у головний мозок, де вступають у взаємодію з каннабіоїдними рецепторами, розташованими в корі, гіпокампі, мозочку та стріатумі. В результаті в мозку пацієнтів, які страждають на спайсову залежність, знижується інтенсивність циркуляції ацетилхоліну і збільшується кількість «гормону задоволення» серотоніну. Вплив на кору мозку зумовлює загострене сприйняття деталей, поява параноїдальних ідей, дереалізації, деперсоналізації та галюцинацій.

У хворих на спайсову залежність можуть виникати як приємні емоції, викликані підвищенням рівня серотоніну та загостренням відчуттів, так і раптова паніка. Фахівці припускають, що цей ефект зумовлений стимулюванням ділянок, які відповідають за фантазію. Психічні та емоційні реакції при спайсовій залежності поєднуються з порушеннями координації, зумовленими великою кількістю каннабіоїдних рецепторів у мозочку. Яскраво виражена інтоксикація триває трохи більше 2-5 годин. Бажання знову відчути ейфорію стимулює хворих до повторного вживання, через деякий час розвивається психічна, а у важких випадках – і спайсова фізична залежність. При регулярному тривалому курінні спайсів уражаються мозок, печінка та серцево-судинна система.

При спайсової залежності виділяють самі стадії, як і за інших наркоманіях. Перша стадія – стадія експериментів. Психічна та фізична залежність відсутні. Пацієнт палить «з інтересу» чи «за компанію», вживає спайси епізодично чи періодично. Стимулом до продовження прийому та розвитку спайсової залежності стають незвичайні приємні відчуття. При цьому у хворих, як правило, немає внутрішньої заборони на вживання. Куріння сумішей здається невинним захопленням, «балівством», менш небезпечним, ніж куріння звичайних цигарок.

Через відсутність настороженості і безпеки сумішей, що здається, перша стадія спайсової залежності швидко переходить в другу – стадію психічної залежності. Вживання спайсів стає регулярним. При скасуванні курильних сумішей з’являється відчуття порожнечі, дратівливість та зниження настрою. Третя стадія спайсової залежності поки що недостатньо досліджена, проте випадок такої залежності вже описаний у літературі. При відміні наркотику у хворих розвивається абстинентний синдром, що проявляється зниженням настрою, диспепсією, тремором та запамороченнями. На другій та третій стадії спайсової залежності можливі психози.

Реакція на вживання спайс може відрізнятися залежно від індивідуальних особливостей організму. Після вживання наркотику у пацієнтів, які страждають на спайсову залежність, виникає ейфорія, дрімотний стан, відчуття внутрішнього спокою або смішність. Поширеним симптомом інтоксикації при спайсовій залежності є підвищення чутливості до зовнішніх стимулів. Кольори, звуки, смаки та запахи посилюються, стають яскравішими, насиченішими, багатограннішими.

Після куріння сумішей сприйняття світу змінюється у бік деталізації, пацієнти починають помічати велику кількість подробиць, що вислизають при незміненому стані психіки. Така насиченість зовнішніх стимулів разом із ейфорією дозволяє отримувати велике задоволення від споглядання природи, прослуховування музики тощо. буд. При спайсової залежності змінюється сприйняття як зовнішніх, а й внутрішніх стимулів. Можуть спостерігатися дереалізація та деперсоналізація – навколишній світ стає дивним, нереальним, пацієнт бачить власні дії начебто збоку.

Можливі слухові та зорові галюцинації, параноїдні ідеї та напади панічного страху. При цьому хворий на спайсову залежність зазвичай не втрачає здатності оцінювати свій стан і контролювати власну поведінку. Пацієнт з одного боку, обмірковує параноїдну ідею, з іншого – сміється над нею; з одного боку, відчуває панічний страх, з іншого – продовжує адекватно поводитись при сторонніх.

Здатність контролювати свій стан та поведінка залежить від глибини наркотичного сп’яніння. При збільшенні дози пацієнти, які страждають на спайсову залежність, можуть робити неусвідомлені дії (натикатися на предмети, безглуздо ходити колами), неправильно оцінювати навколишнє оточення (здійснювати небезпечні маневри під час водіння, стрибати з великої висоти), забувати виконати важливі дії (закрити воду, газ). Це спричиняє підвищений ризик травматизму при вживанні спайсів.

Відмітними ознаками спайсової залежності є часті перепади настрою, обумовлені як дією наркотику в перші години після прийому, так і швидким закінченням інтоксикації. Пацієнт, який страждає на спайсову залежність, може швидко переходити від наполегливості, веселощів і розкутості до замкнутості, смутку і дратівливості. У стані наркотичного сп’яніння помітно почервоніння очей та порушення координації. У звичайному стані за тривалої спайсової залежності можливий тремор кінцівок. Згодом звужується коло інтересів, погіршується мислення, знижується інтелект, зникає потреба у отриманні нових знань. Розвивається психоорганічний синдром.

Діагноз, як правило, виставляється на пізніх стадіях спайсової залежності, оскільки хворі довгий час заперечують наявність проблеми та звертаються за допомогою лише при появі виражених емоційних та інтелектуальних порушень. Постановка діагнозу «спайсова залежність» здійснюється на підставі анамнезу, бесіди з пацієнтом та його родичами та даних зовнішнього огляду. Деякі наркологічні центри пропонують тести нові види наркотиків, зокрема – на спайси.

Тактика лікування визначається залежно від тяжкості та тривалості спайсової залежності. На початкових стадіях можливе амбулаторне спостереження, при розвитку вираженої психічної та фізичної залежності потрібна госпіталізація до стаціонару або реабілітаційного центру. За потреби проводиться детоксикація. Програма лікування спайсової залежності включає три етапи: психологічну реабілітацію, соціальну реабілітацію і соціальну адаптацію.

На етапі психологічної реабілітації хворому на спайсову залежність допомагають позбутися психологічної тяги до наркотиків. Застосовують різні психотерапевтичні методики, використовують як індивідуальні консультації, і заняття у групах. На етапі соціальної реабілітації хворий за допомогою спеціалістів відновлює втрачені навички соціальної взаємодії. На етапі соціальної адаптації пацієнт, який страждає на спайсову залежність, визначає нові життєві цілі, знаходить роботу, продовжує навчання, наново стає повноцінною частиною соціуму.

Прогноз при спайсової залежності залежить від тривалості та тяжкості наркоманії, рівня мотивації хворого, його психічної та інтелектуальної безпеки. При високому рівні мотивації та невеликої тривалості вживання багатьом хворим на спайсову залежність вдається повернутися до нормального життя. При виражених розладах мислення, зниженні інтелекту та розвитку психоорганічного синдрому прогноз менш сприятливий.

Правові проблеми спайсової залежності

Велика кількість компонентів, що використовуються для виготовлення сумішей для куріння, і наявність різних добавок ускладнюють виділення діючої психоактивної речовини. Дані про спектральні властивості каннабіоїдів синтетичного походження у багатьох базах даних мас-спектрометрів відсутні. Через це деякі курильні суміші, що викликають розвиток спайсової залежності, з точки зору закону важко віднести до наркотичних речовин.

Дилери відчувають свою безкарність, тому спайси придбати простіше за інші наркотики. Проблема спайсової залежності посилюється тим, що курильні суміші не включені до міжнародних списків контрольованих речовин. Росія, США та країни Європи поступово беруть під контроль обіг спайсів, проте цей процес йде недостатньо швидко через мінливість складу курильних сумішей. У Росії боротьба зі спайсовою залежністю почалася в 2009 році, але крапка в цьому питанні була поставлена ​​лише в 2014 році, після ухвалення законопроекту про заборону спайсів та подальшого затвердження законів, що забороняють вживання та рекламування курильних сумішей.