Статевий криз у новонароджених

Статевий криз у новонароджених – Це низка транзиторних станів, що виникають у перші дні та тижні позаутробного життя при зниженні рівня материнських естрогенів в організмі дитини. Супроводжується нагрубанням молочних залоз, кров’янистими та слизовими вагінальними виділеннями, появою шкірної пігментації та висипу, набряку статевих органів. Діагностується неонатологом у пологовому будинку, дільничним педіатром при патронажі на підставі характерних візуальних ознак. Специфічного лікування не вимагає, небезпеки для життя дитини не становить. Проходить спонтанно на 2-4 тижні життя без лікарського втручання.

Статевий криз (синкаіногенез, генітальний криз, гормональний криз, малий пубертат) є перехідним станом періоду новонародженості, є статевим дозріванням в мініатюрі. Він розвивається на 3-5 добу життя, зберігається до трьох тижнів. Найбільш виражені прояви гормонального кризу спостерігаються на 5-15 добу. Зустрічається у 75% всіх немовлят. За статистикою, синкаїногенез частіше виявляється у дівчаток. Поява симптомів статевого кризу не означає, що дитина хвора. Вони вказують на нормальний розвиток немовляти і говорять про те, що його організм успішно адаптується до позаутробного життя.

Статевий криз – це фізіологічна реакція організму новонародженого зміну крові крові материнських естрогенів. У нормі протягом гестації концентрація естрогенів у плода зростає. У цьому кількість гормонів залежить від статі немовляти: достатній рівень естрогенів необхідний повноцінного формування статевих органів, як хлопчиків, і дівчаток.

Естрогени виробляються переважно у фолікулярному апараті яєчників вагітної, менше – у корі надниркових залоз. На 14-16-му тижні гестації синтез естрадіолу також відбувається у плаценті. Концентрація гормонів зростає на термін пологів. Естрогени проникають через плаценту, впливаючи на розвиток статевих органів плода. Після пологів материнські гормони перестають надходити у кров дитини. Концентрація естрогенів у новонароджених різко знижується, розвивається статевий криз – закономірний результат падіння рівня гормонів.

Синкаїногенез розвивається не у всіх новонароджених. Малий пубертат виявляється у 3/4 дітей першого місяця життя. Транзиторні гормональні зміни у дівчат зустрічаються частіше. Це пояснюється наявністю органів-мішеней (матки, яєчників, піхви), які реагують на зміну концентрації естрогенів. З боку матері визначають такі фактори, що сприяють розвитку статевого кризу новонароджених:

• Загроза переривання вагітності. Для пролонгування гестації зазвичай призначаються препарати, що підтримують, з групи гестагенів. Вони змінюють природне гормональне тло і підвищують ймовірність маніфестації статевого кризу у новонародженого.
• Гестоз. Клінічні дослідження показують, що при тяжкому перебігу пізнього токсикозу зростає ймовірність розвитку синкаїногенезу. Гестоз виникає у разі порушення адаптації організму жінки до вагітності. При цьому збільшується активність кори надниркових залоз, зростає рівень естрогену в крові матері та дитини. Різниця між пренатальною та постнатальною концентрацією естрогенів виявляється настільки значущою, що викликає гормональний криз.

Після пологів рівень естрогенів у крові немовляти падає у десятки разів. Це призводить до закономірних перебудов в органах-мішенях. В умовах різкого зниження естріолу у дівчаток відбувається відторгнення ендометрію з розвитком короткочасної вагінальної кровотечі. Вплив пролактину призводить до збільшення молочних залоз у дітей та появи молозивоподібного секрету. Виникає набряк статевих органів, відбувається зміна характеру секрету слизових оболонок. Через 2-3 тижні організм пристосовується до рівня статевих гормонів і прояви кризу стихають.

Гормональний криз практично не фіксується у недоношених чи дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку. Він формується у здорових новонароджених, здатних швидко адаптуватися до нових умов життя. Синкаїногенез відіграє значну роль у розвитку гіпоталамуса та подальшої диференціювання головного мозку. Спостереження показують, що у дітей з яскраво вираженим гормональним кризом рідше діагностується транзиторна жовтяниця, вони менш схильні до інфекційних захворювань.

Синкаіногенез проявляється у різних формах. Деякі симптоми зустрічаються тільки у дівчаток або хлопчиків, інші виявляються у дітей обох статей. Виразність симптоматики залежить від індивідуальних особливостей організму. Нормальним вважається поява, як усіх існуючих ознак, і лише однієї з них.

Фізіологічна мастопатія

Виявляється нагрубанням молочних залоз. Зустрічається у новонароджених обох статей. Виникає на 4-й день життя, досягає піку на 7-10 добу. Повністю зникає за два тижні після народження. Характеризується симетричним ущільненням та збільшенням молочних залоз до 2 см. Шкіра грудей не змінена або злегка гіперемована. При пальпації з соска може виділятися сірувато-білий секрет, подібний до складу з материнським молозивом.

Десквамативний вульвовагініт

Виникає у 60% усіх новонароджених дівчаток. Характеризується появою рясного сірого або білуватого секрету (білів) зі статевих шляхів. Неприємного запаху нема. Розвивається вульвовагініт у перші два дні життя, спонтанно зникає на 5-ту добу.

Метрорагія

Маточна кровотеча характеризується появою убогих кров’янистих виділень з піхви. Виникає у 5% дівчаток. Перші симптоми спостерігаються незабаром після завершення десквамативного вульвовагініту – на 5-8-й день. Лікарі-педіатри відзначають, що приховану кров у вагінальних виділеннях можна виявити і перші дні після народження. Об’єм кровотечі не перевищує 2 мл, тривалість – 3 дні.

Міліа

Білясто-жовті вузлики на шкірі з’являються в перший тиждень життя і спонтанно регресують до кінця першого місяця. Досягають величини трохи більше 2 мм. Локалізуються на переніссі та крилах носа, рідше видно на підборідді. У 5% дітей поширюються по всьому тілу. Подібні вузлики можуть формуватися і на слизовій оболонці носової порожнини. Так само часто зустрічаються у дівчаток і хлопчиків.

Арборизація носового слизу

Феномен діагностується у 20% новонароджених будь-якої статі. Виявляється на 1-2 тижні життя. Зовні ця ознака непомітна. Арборизація визначається лише за спеціальному дослідженні. Під мікроскопом під час огляду засушеного носового слизу видно характерний малюнок: химерні лінії складаються у візерунок – лист папороті чи оленячі роги.

Набряк геніталій

Набряклість зовнішніх статевих органів частіше реєструється у хлопчиків. Симптом виникає на 3 день і зберігається до двох тижнів. Не завдає дискомфорту, не супроводжується болем. Нерідко поєднується з гіперпігментацією шкірних покривів довкола статевих органів. У хлопчиків може бути помірна водянка яєчка, яка спонтанно регресує через 2 тижні.

Малий пубертат у переважній більшості випадків протікає благополучно і негативно позначається на здоров’я дитини. Транзиторні симптоми не завдають дискомфорту немовляті. При недостатньому догляді можливе ураження збільшених молочних залоз із розвитком справжнього маститу. Не виключений інфекційний вульвовагініт на тлі рясної секреції піхви при рідкому підмиванні дівчинки. Спроби видавити міліа можуть призвести до розвитку гнійної інфекції шкіри.

Діагноз виставляється виходячи з типових проявів. Клінічні симптоми гормонального кризу визначає неонатолог при контрольному огляді новонародженого у пологовому будинку або педіатр на патронажі у встановлений термін. Спеціальне обстеження не потрібне. У практичній педіатрії диференціальна діагностика проводиться зі схожими захворюваннями. Фізіологічне нагрубання молочних залоз слід відрізняти від гнійного маститу. Міліа потрібно диференціювати з інфекційним ураженням шкіри. Метрорагії у дівчаток важливо відрізняти від геморагічної хвороби.

Спеціальної терапії транзиторних явищ не проводиться. Якщо симптоматика укладається у прийняту норму, лікування не призначається. Клінічні прояви синкаїногенезу проходять самостійно протягом 2-4 тижнів без наслідків. Потрібно лише спостереження за немовлям та регулярні огляди педіатра. Для профілактики розвитку ускладнень рекомендується суворо дотримуватись правил догляду за дитиною. Необхідно підтримувати чистоту шкіри – щодня купати новонародженого у теплій воді. При появі міліа додаткові засоби для обробки шкіри не потрібні. Не можна вичавлювати вугри – це може призвести до гнійних ускладнень.

Новонароджених дівчаток у разі транзиторних слизових чи кров’янистих виділень слід щодня підмивати теплою водою. При рясному відділяється слід додатково протирати статеві органи м’яким ватним диском. Не потрібно намагатися змити весь секрет – так можна пошкодити слизову оболонку вульви. Важливо регулярно міняти підгузки, не допускати забруднення шкірних покривів.

Фізіологічна мастопатія спеціального догляду не потребує. При вираженому нагрубанні молочних залоз накладається стерильна пов’язка для профілактики гнійного інфікування тканин. Не можна масажувати молочні залози, видавлювати секрет. У разі розвитку маститу призначається антибактеріальна терапія з урахуванням можливого збудника хвороби.

Прогноз при статевому кризі новонароджених є сприятливим. Транзиторний стан відбувається без наслідків протягом першого місяця. У більшості дітей прояви гормонального кризу стихають через 1-2 тижні. Надалі синкаїногенез не надає негативного впливу на розвиток немовляти. З появою інфекційних ускладнень прогноз залежить від їх тяжкості та своєчасності наданої медичної допомоги. Профілактика не розроблена – синкаїногенез не є захворюванням, і запобігти його появі неможливо.