Стрімкі пологи жінок

Стрімкі пологи характеризуються частими, сильними сутичками, понад 5 за 10 хв, з укороченими інтервалами з-поміж них. Пологи у цих випадках завершуються протягом 1-3 год у повторнородящих і до 4 год – у першородних. Пологи вважають швидкими, якщо вони завершуються протягом 6 год.
Причини такого перебігу пологів вивчені недостатньо. Вважають, що вона пов’язана з порушенням кортико-вісцеральної регуляції, підвищеним утворенням речовин тономоторної дії.
Клініка стрімких пологів характеризується раптовим та бурхливим початком родової діяльності без попереднього підготовчого періоду. Іноді пологи застають вагітну зненацька і можуть статися в екстремальних умовах, у зв’язку з чим вони отримали назву вуличних пологів.
При швидких пологах можуть бути передчасне відшарування плаценти, гіпоксія, внутрішньочерепна та спинальна травма плода, розриви м’яких родових шляхів, а також гіпотонічну маткову кровотечу.
Ведення таких пологів має бути спрямоване зниження скорочувальної діяльності матки. У перший період пологів породіллю потрібно укласти на бік, протилежний позиції плода, ввести в глибокий наркоз, призначити β-адреноміметики (партусистен, алупент). Пологи потрібно проводити на боці, протилежному до позиції плода.
На закінчення слід зазначити, що при всіх видах аномалій родової діяльності показано суворий контроль за станом плода та профілактика можливої ​​його гіпоксії. Крім того, враховуючи потенційно підвищену крововтрату в третій і ранній післяпологовий періоди, необхідно мобілізувати вену породіллі, починаючи з моменту врізування або прорізування головки плода, для введення метилергометрину або іншого утеротоніка.
При пологах, ускладнених аномаліями родової діяльності, доцільно вести партограму, що допомагає правильно оцінювати динаміку родової діяльності, прогнозувати результат пологів та за необхідності проводити відповідну корекцію.
Слід зазначити, що вагітним, які мають потенційну небезпеку виникнення аномалій родової діяльності та патологічного прелімінарного періоду, показано допологову підготовку при терміні 39—40 тижнів загальноприйнятими засобами, з обов’язковим включенням психофізіотерапевтичних заходів.
Для запобігання розвитку аномалій родової діяльності всі вагітні, що належать до групи підвищеного ризику виникнення цієї патології, повинні з 36-го тижня вагітності отримувати вітаміни (рутин, аскорбінову кислоту, групи В та галаскорбін у звичайних дозах), фолієву кислоту (400 мкг на день per os). Для накопичення в організмі речовин – попередників простагландинів рекомендують призначати лінетол (по 30 мл) або арахіден (20 крапель), а також включати до харчового раціону будь-які сорти несолоної риби, олії, овочі, фрукти.
Всі вагітні, віднесені до групи ризику розвитку слабкості пологової діяльності, повинні бути госпіталізовані у віддалення патології вагітності у термін вагітності 38-39 тижнів для допологової підготовки. Їм призначають вітамінно-естрогенно-глюкозо-кальцієвий комплекс під контролем стану “зрілості” шийки матки. Для підготовки шийки матки до пологів можна рекомендувати введення в піхву або канал шийки матки простагландинів (0,5 мг ПГЕ2 або 15-20 мг ПГF2α) в целюлозному гелі або на марлевому тампоні.
Незважаючи на те, що кардіомоніторне спостереження та УЗД значно розширили діагностичні та прогностичні можливості при аномаліях родової діяльності, а також контроль за проведенням їх корекції, все ж таки не можна вважати, що цю проблему вирішено. Немає сумнівів у тому, що майбутнє її вирішення належить профілактиці, а при розвитку аномалій родової діяльності — фармакотерапії. У профілактиці аномалій родової діяльності велика роль відводиться лікарям-педіатрам, дитячим гінекологам, лікарям жіночої консультації, генетичному контролю та ін.
Необхідне своєчасне виявлення порушень менструальної функції, лікування цих станів, широке застосування генетичного обстеження вагітних, особливо групи ризику виникнення аномалій родової діяльності.