Стрижневий мозоль

Стрижневий мозоль – це суха мозоль, яка має щільний корінь (стрижень), що йде глибоко під шкіру. Виникає при постійному тиску та терті. Найчастіше виявляється на шкірі стоп та пальців ніг, рідше страждають долоні та пальці рук. Викликає біль під час ходьби або роботи з інструментами через тиск твердого стрижня на навколишні тканини. Діагностується на підставі даних зовнішнього огляду та результатів дерматоскопії. При неглибоких стрижневих мозолях можливе використання кератолітичних мазей. В інших випадках показано видалення із застосуванням апаратного манікюру, лазера, кріодеструкції, радіохвильових методик або електрокоагуляції. Іноді виконується хірургічне висічення.

Стрижневий мозоль – різновид локального гіперкератозу, одне з найбільш поширених уражень стоп. На ногах виявляється у людей обох статей, частіше страждають пацієнти середнього та старшого віку. Серед хворих із стрижневими мозолями на руках переважають чоловіки, які займаються важкою фізичною працею. Вважається найбільш складним видалення типом мозолі. Через наявність глибокого кореня схильна до рецидиву, при неповному видаленні утворюється знову.

Існує великий список етіологічних чинників, що викликають формування стрижневої мозолі. Нерідко кілька факторів із цього списку поєднуються один з одним. Сприятливими обставинами появи освіти на стопах вважаються:

• попадання дрібних сторонніх тіл (тріска, камінців, піщинок, металевої стружки) у шкіру ступні;
• носіння незручного взуття: занадто вузьке або широке, на високому підборі, з тонкою підошвою;
• використання колготок та шкарпеток із грубими швами;
• часте ходіння босоніж;
• значні навантаження на ноги у спортсменів та людей деяких професій;
• хвороби та деформації стоп: клишоногість, плоскостопість, вальгусна деформація, п’яткова шпора, артрози та артрити суглобів ступні;
• інші захворювання, що супроводжуються перерозподілом навантаження на стопу: ДЦП, хвороба Паркінсона;
• наявність сухих мозолів;
• надлишкова маса тіла.

На пальцях рук та долонях стрижневі мозолі з’являються рідше. Патологія виявляється у людей, які постійно працюють з інструментами (столяри, теслярі, ковалі) або займаються деякими видами спорту (штанга, бадмінтон, теніс, вправи на брусах, турниках та кільцях). Імовірність розвитку патології на руках і ногах підвищується при зниженні імунітету, порушенні кровообігу в кінцівках, курінні, похилому віці.

Через постійний механічний тиск на обмежену ділянку шкіри виникає посилена проліферація кератоцитів. Це призводить до ущільнення та потовщення рогового шару епідермісу. Формується ділянка гіперкератозу. При тривалому існуванні мозолі, подразненні тканин стороннім тілом, вплив інших факторів утворюється конусоподібний стрижень, який може розташовуватися перпендикулярно або під кутом до поверхні шкіри, проростає роговий і мальпігій шари епідермісу, а потім дерму і тканини, що підлягають. Довжина стрижня коливається від кількох міліметрів до кількох сантиметрів.

Улюбленими локалізаціями є подушечки стоп і кистей (у проекції головок п’ястних чи плеснових кісток), великий палець і мізинець стопи (знизу чи збоку), долонні поверхні основних та середніх фаланг пальців рук. Іноді утворення з’являються на нігтьових фалангах та в ділянці суглобів пальців ніг. Залежно від розташування ущільнення пацієнт пред’являє скарги на біль при ходьбі або хваті предметів пензлем.

При зовнішньому огляді виявляється округле білувате, жовте або жовтувато-сіре утворення, дещо піднімається над поверхнею шкіри. По центру ущільнення знаходиться поглиблення – верхівка кореня. Для стрижневої мозолі характерні рівні краї, щільна структура, збереження шкірного малюнка. При натисканні пацієнт відзначає болючість, яка може нагадувати біль при скалі.

Можливе інфікування стрижневої мозолі. При несприятливому перебігу інфекційного процесу спостерігається виразка, утворення зони некрозу, розвиток мозольного абсцесу. Особливо важко подібні ускладнення протікають за наявності тромбофлебіту, цукрового діабету, периферичної невропатії. При проростанні кореня на глибину дерми відзначаються кровоточивість та утруднення пересування, зумовлені різкою хворобливістю. Причиною стає тиск стрижня на судини та нервові закінчення.

Діагностика здійснюється лікарем-дерматологом. Постановка діагнозу не становить труднощів через характерний зовнішній вигляд стрижневої мозолі. Іноді патологію доводиться диференціювати від підошовної бородавки. Мозоль поодинока, у центрі виявляється поглиблення, шкірний малюнок збережений, біль виникає при натисканні. Бородавки частіше утворюються групами, їхня поверхня покрита дрібними чорними точками, папілярний візерунок відсутня, відзначається болючість при прокручуванні. У сумнівних випадках ґрунтуються на даних дерматоскопії.

У ході консультації дерматолог з’ясовує обставини формування ущільнення, уточнює характер навантажень та особливості взуття пацієнта. При виявленні хвороб та деформацій стопи хворого спрямовують до ортопеда чи подолога. За наявності цукрового діабету та хвороб судин для вибору оптимальної тактики лікування мозолі призначають консультації ендокринолога чи судинного хірурга.

Лікування здійснюється в амбулаторних умовах, може бути консервативним чи оперативним. Консервативні методики ефективні при невеликих мозолях із коротким коренем. Після розпарювання ступнів у гарячому мильно-содовому розчині на уражену ділянку на добу наклеюють пластир, наносять крем або гель із саліциловою кислотою чи сечовиною. Для повного видалення освіти потрібно кілька сеансів.

При стрижнях, що проникають на значну глибину, консервативні методи не дають результату, показано хірургічне видалення з використанням мініінвазивних технік:

• Апаратне видалення. Здійснюється у процесі апаратного медичного педикюру із застосуванням спеціальної фрези, яку підбирають з урахуванням діаметра та глибини мозолі. Повне висвердлювання мозолі проводиться протягом 1-5 сеансів.
• Лазерна дія. Під дією лазерного променя клітини пошарово нагріваються та видаляються. Тривалість маніпуляції складає 5-10 хвилин.
• Кріодеструкція. Утворення видаляють за допомогою рідкого азоту. Під дією наднизькою температури ороговілі клітини некротизуються. Тривалість маніпуляції коливається від 30 до 2 хвилин.
• Електрокоагуляція. Для видалення мозолі використовують електричний струм. Білки епідермісу коагулюються з утворенням зони некрозу. Сеанс триває близько двох хвилин.
• Радіохвильова дія. При обробці радіохвилями тканини нагріваються та руйнуються протягом декількох хвилин.

Після всіх типів впливу за винятком апаратного на місці мозолі утворюється скоринка, що відпадає протягом 10-14 днів. Хірургічне висічення виконують рідко через високу травматичність методу.

Стрижневі мозолі усуваються важче за інші види мозолів і частіше рецидивують, однак, при правильному виборі методу лікування та повному висіченні освіти результат сприятливий. Після консервативного лікування та апаратного видалення формується поглиблення, що поступово заповнюється нормальною тканиною. Після застосування малоінвазивних методик спостерігається повне загоєння чи формується малопомітний рубчик.

Профілактичні заходи включають підбір зручного взуття, боротьбу із зайвою вагою, корекцію навантажень на стопи або кисті, лікування хвороб стоп. При деформаціях ступнів необхідно носити спеціальне взуття або ортопедичні устілки. Рекомендується використовувати захисні рукавички під час роботи з інструментом. Слід уникати ходьби босоніж, вчасно видаляти сухі мозолі.