Сутінковий розлад свідомості

Сутінковий розлад свідомості – патологічний стан, що характеризується раптовою короткочасною втратою ясності свідомості та відчуженістю від навколишнього світу у поєднанні із зовні впорядкованою автоматичною поведінкою або нападами люті, туги чи страху. Як правило, закінчується раптово, спогади про період сутінкового розладу свідомості повністю втрачаються. Виникає при патології головного мозку, істеричному психозі та деяких інших станах. Діагноз встановлюється на підставі анамнезу, клінічних проявів та свідчень очевидців. Лікування – забезпечення безпеки хворого та оточуючих, фармакотерапія.

Сутінковий розлад свідомості – короткочасний патологічний стан, що супроводжується раптовою втратою ясності свідомості разом із автоматичними діями чи вираженими афектами. Можливі марення та галюцинації, що провокують агресивну руйнівну поведінку. Тривалість сутінкового розладу свідомості коливається від кількох хвилин за кілька діб. На виході зазвичай спостерігається повна амнезія, іноді зберігаються уривчасті спогади про події, що відбулися, і власні дії. У ряді випадків пацієнт може становити небезпеку як для себе, так і для оточуючих, тому при розвитку цієї патології потрібна екстрена госпіталізація. Лікування сутінкових розладів свідомості здійснюють фахівці у галузі психіатрії.

Існує дві групи причин розвитку розладів свідомості: органічні та функціональні. Найбільш поширеною органічною причиною сутінкового розладу свідомості є епілепсія. Можливе також ураження медіальних відділів скроневих областей внаслідок ЧМТ, пухлин та інших патологічних процесів. До групи функціональних причин виникнення сутінкових розладів свідомості входять істеричні психози та раптові важкі психотравмуючі ситуації.

Розлад свідомості може бути психотичними чи непсихотическими. Залежно від клінічної симптоматики розрізняють три типи психотичних сутінкових розладів свідомості:

• дисфоричний – Супроводжується вираженою злістю, тугою або страхом
• маячний – спостерігається утворення маячних ідей, поведінка визначається змістом марення
• галюцинаторний – супроводжується ілюзіями, зоровими та слуховими галюцинаціями, поведінка визначається змістом галюцинацій.

Деякі фахівці також виділяють онейроїдний тип психотичного сутінкового розладу свідомості. При цьому варіанті превалюють барвисті фантастичні галюцинації у поєднанні з незначною зовнішньою активністю та проявами кататонії.

Непсихотичні сутінкові розлади свідомості поділяються на:

• транси – тривалі стани потьмарення свідомості, під час яких пацієнт автоматично здійснює якісь дії, зазвичай – їде в інше місто
• амбулаторні автоматизми – короткочасні автоматичні дії
• сомнабулізм – ходіння уві сні
• сомнілоквію – говоріння уві сні

Дисфоричний сутінковий розлад свідомості характеризується зовнішньою впорядкованістю дій. Хворий виглядає відчуженим від того, що відбувається, зануреним у себе. Вираз обличчя часто злісний або похмурий, іноді насторожений. Встановлення контакту неможливе – пацієнт не реагує на звернену щодо нього мову і або мовчить, або вимовляє стереотипні репліки, не пов’язані зі словами співрозмовника. У ряді випадків хворі із сутінковим розладом свідомості обмежено розпізнають знайому обстановку та відомих їм людей, але втрачають здатність критично оцінювати власну поведінку та діють неадекватно ситуації. Можуть виникати швидкоплинні фрагментарні галюцинації: порушення сприйняття часу, порушення схеми тіла, відчуття двійника, відчуття смерті та народження тощо. При прогресуванні галюцинацій можливі агресія та аутоагресія.

Галюцинаторний сутінковий розлад свідомості супроводжується утворенням ілюзій, до яких надалі приєднуються слухові та зорові галюцинації, як правило – жахливого характеру. Продуктивний контакт неможливий – хворі з сутінковим розладом свідомості повністю ізольовані від реальності, не сприймають звернену до них мову, вимовляють уривчасті фрази чи окремі слова, іноді мучать чи викрикують щось нероздільна. Галюцинаторні переживання провокують агресивну поведінку. Нерідкі спалахи агресії, під час яких пацієнти із сутінковим розладом свідомості здійснюють дії жахливої ​​сили та жорстокості: завдають іншим людям множинні рани з використанням гострих предметів, жорстоко б’ють і забивають до смерті голими руками тощо.

Маячний сутінковий розлад свідомості супроводжується розвитком марення переслідування. Хворому здається, що хтось намагається завдати йому шкоди, має наміри і робить дії, які мають спричинити його страждання чи загибель. Поведінка зовні впорядкована, з боку хворої виглядає зосередженою та цілеспрямованою, проте продуктивний контакт, як і в попередніх випадках, неможливий. Пацієнт із сутінковим розладом свідомості нерідко робить асоціальні вчинки, зумовлені змістом марення і спрямовані на захист себе від загрози. Після нормалізації стану багато хворих зберігають спогади про власні переживання.

Амбулаторні автоматизми характеризуються здійсненням автоматичних процесів. Пацієнт може сісти в трамвай, проїхати кілька зупинок, а потім раптово виявити себе в незнайомому місці, може одягнутися, зачинити двері, вийти з дому і прийти до тями на вулиці, не розуміючи, як туди потрапив. З боку хворі із сутінковим розладом свідомості виглядають замисленими, дещо розгубленими, зануреними у свої думки. Маячня, галюцинації та дисфорія відсутні. Після виходу з цього стану виникає повна амнезія на події у період хвороби. Схожа клінічна картина спостерігається при трансах, проте в цьому випадку розлад свідомості триваліший і, як правило, супроводжується переїздами на великі відстані.

Сутінкові розлади свідомості при істеричних психозах відрізняються меншим ступенем відчуженості від того, що відбувається. Контакт із пацієнтом частково збережено, за поведінкою та репліками хворого можна зрозуміти, які обставини спровокували розвиток психозу. Після нормалізації стану зберігаються часткові спогади про події та переживання в період хвороби. При зануренні в гіпнотичний сон спогади оживають, картина стає зв’язнішою і цілішою.

Діагноз встановлюється на підставі клінічної картини та свідчень очевидців. Під час скоєння злочинів проводиться судово-психіатрична експертиза. Психіатри, що входять до складу комісії, розмовляють з пацієнтом, вивчають свідчення свідків та представників органів правопорядку, звіти експертів-криміналістів та ін. мозку та інші дослідження.

Пацієнтів з дисфоричними, галюцинаторними та бредовими сутінковими розладами свідомості ізолюють до приїзду швидкої допомоги, щоб вони не змогли завдати шкоди собі чи іншим людям. При психомоторному збудженні спеціалізована бригада здійснює фіксацію лікар швидкої допомоги внутрішньовенно вводить хворому 2-4 мл діазепаму. При збереженні збудження протягом 5-10 хвилин після введення ін’єкцію повторюють, використовуючи половину початкової дози препарату.

Хворих із психотичним сутінковим розладом свідомості терміново доставляють у психіатричне відділення, продовжують фіксацію, призначають транквілізатори та нейролептики. Після виходу з психотичного стану проводять індивідуальну психотерапію (особливо актуально при скоєнні дій, що спричинили загибель інших людей, завдання серйозної шкоди здоров’ю та майну оточуючих). При непсихотичних сутінкових розладах свідомості здійснюють терапію основної патології. Прогноз визначається особливостями перебігу основного захворювання.