Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Таласемія
Таласемія – Спадкові гемоглобінопатії, що характеризуються пригніченням синтезу білкових молекул ланцюжків, що утворюють структуру гемоглобіну. Це призводить до пошкодження мембрани еритроцитів та руйнування червоних клітин крові з розвитком гемолітичних кризів. Ознаками таласемії служать характерні кісткові зміни, гепатоспленомегалія, анемічний синдром. Діагноз таласемії підтверджується клінічними та лабораторними даними (дослідженням гемограми, гемоглобіну, мієлограми, електрофоретичним методом). Можлива пренатальна діагностика таласемії. У лікуванні таласемії застосовуються гемотрансфузії, терапія десфералом, спленектомія, трансплантація кісткового мозку.
Загальні відомості
Таласемія – група генетично детермінованих хвороб крові, що розвиваються при порушенні синтезу a-або β-ланцюгів гемоглобіну, що супроводжуються гемолізом, гіпохромною анемією, мікроцитозом. У гематології таласемія відноситься до спадкових гемолітичних анемій – кількісних гемоглобінопатій.
Таласемія широко поширена серед населення Середземноморського та Чорноморського регіону; назва захворювання буквально перекладається як “анемія морського узбережжя”. Також випадки таласемії нерідкі в країнах Африки, Близького Сходу, Індії та Індонезії, Середньої Азії та Закавказзя. Із синдромом таласемії щороку у світі народжується 300 тис. дітей. Залежно від форми патології перебіг таласемії може бути тяжким, фатальним або легким, безсимптомним. Так само, як серповидно-клітинна анемія, таласемія відіграє роль захисного фактора проти малярії.
Таласемія
Причини таласемії
Таласемія є генетичним захворюванням з аутосомно-рецесивним наслідуванням. Безпосередньою причиною патології виступають різні мутаційні порушення в гені, що кодує синтез того чи іншого ланцюга гемоглобіну. Молекулярну основу дефекту можуть становити синтез аномальної матричної РНК, делеції структурних генів, мутації регуляторних генів чи його неефективна транскрипція. Наслідком подібних порушень є зниження або відсутність синтезу одного з поліпептидних гемоглобінових ланцюгів.
Так, при b-таласемії бета-ланцюги синтезуються в недостатній кількості, що призводить до надлишку альфа-ланцюгів, і навпаки. Надмірно продуковані поліпептидні ланцюги відкладаються в клітинах еритроїдного ряду, викликаючи їх ушкодження. Це супроводжується деструкцією еритрокаріоцитів у кістковому мозку, гемолізом еритроцитів у периферичній крові, загибеллю ретикулоцитів у селезінці. Крім цього, при b-таласемії в еритроцитах накопичується фетальний гемоглобін (НbF), не здатний транспортувати кисень у тканини, що спричиняє розвиток тканинної гіпоксії. Внаслідок кістковомозкової гіперплазії розвивається деформація кісток скелета. Анемія, тканинна гіпоксія та неефективний еритропоез у тій чи іншій мірі порушують розвиток та зростання дитини.
Для гомозиготної форми таласемії характерна наявність двох дефектних генів, успадкованих від обох батьків. При гетерозиготному варіанті таласемії пацієнт є носієм мутантного гена, успадкованого від одного з батьків.
Класифікація
З урахуванням ураження того чи іншого поліпептидного ланцюга гемоглобіну розрізняють:
- a-таласемію (з придушенням синтезу альфа-ланцюгів HbA). Дана форма може бути представлена гетерозиготним носієм маніфестного (α-th1) або німого (α-th2) гена; гомозиготною a-таласемією (водянкою плода з гемоглобіном Бартса); гемоглобінопатією Н
- b-таласемію (з придушенням синтезу бета-ланцюгів HbA). Включає гетерозиготну і гомозиготну β-таласемію (анемію Кулі), гетерозиготну і гомозиготну β-таласемію (F-таласемію)
- γ-таласемію (з придушенням синтезу гамма-ланцюгів гемоглобіну)
- δ-таласемію (з придушенням синтезу дельта-ланцюгів гемоглобіну)
- таласемію, обумовлену порушенням структури гемоглобіну.
Статистично частіше зустрічається β-таласемія, яка, у свою чергу, може протікати у 3-х клінічних формах: малій, великій та проміжній. За тяжкістю синдрому виділяють легку форму таласемії (пацієнти доживають до статевої зрілості), середньо-тяжку (тривалість життя хворих 8-10 років) та тяжку (загибель дітей настає у перші 2-3 роки життя).
Симптоми таласемії
Ознаки великої (гомозиготної) b-таласемії виявляються вже протягом 1-2-го року життя дитини. Хворі діти мають характерну монголоїдну особу, сідлоподібне перенісся, баштовий (чотирикутний) череп, гіпертрофію верхньої щелепи, порушення прикусу, гепато- і спленомегалію. Проявами анемізації є блідий або землесто-жовтяничний колір шкірних покривів.
Поразка трубчастих кісток супроводжується відставанням у зростанні та патологічними переломами. Можливий розвиток синовіту великих суглобів, калькульозного холециститу, виразок нижніх кінцівок. Фактором, що ускладнює перебіг b-таласемії, виступає гемосидероз внутрішніх органів, що призводить до розвитку цирозу печінки, фіброзу підшлункової залози і, як наслідок, – цукрового діабету; кардіосклерозу та серцевої недостатності. Хворі сприйнятливі до інфекційних захворювань (кишкових інфекцій, ГРВІ та ін), можливий розвиток важких форм пневмонії та сепсису.
Мала (гетерозиготна) b-таласемія може протікати безсимптомно або з мінімальними клінічними проявами (помірним збільшенням селезінки, незначною вираженою гіпохромною анемією, скаргами на підвищену стомлюваність). Аналогічна симптоматика супроводжує перебіг гетерозиготної форми a-таласемії.
При гомозиготній формі a-таласемії альфа-ланцюга повністю відсутні; фетальний гемоглобін у плода не синтезується. Дана форма таласемії несумісна з життям, що призводить до внутрішньоутробної загибелі плода внаслідок синдрому водянки, що розвивається, або мимовільному перериванню вагітності. Перебіг гемоглобінопатії Н характеризується розвитком гемолітичної анемії, спленомегалії, важких кісткових змін.
Таласемія
Діагностика
Таласемію слід запідозрити в осіб із сімейним анамнезом, характерними клінічними ознаками та лабораторними показниками. Хворі на таласемію потребують консультації гематолога та медичного генетика.
Типовими гематологічними змінами є зниження рівня гемоглобіну і колірного показника, гіпохромія, наявність мішенеподібних еритроцитів, підвищення рівня заліза сироватки крові та непрямого білірубіну. Електрофорез Hb на ацетат-целюлозній плівці використовують для визначення різних гемоглобінових фракцій. При вивченні пунктату кісткового мозку звертає увагу гіперплазія червоного кровотворного паростка з високим числом еритробластів та нормобластів. Молекулярно-генетичні дослідження дозволяють виявити мутацію в локусі a-або β-глобіну, що порушує синтез поліпептидного ланцюга.
На краніограмах при великій b-таласемії виявляється голчастий періостоз (феномен «волосатого черепа»). Характерна поперечна смугастість трубчастих і плоских кісток, наявність дрібних вогнищ остеопорозу. За допомогою УЗД черевної порожнини виявляється гепатоспленомегалія, каміння жовчного міхура.
При підозрі на таласемію потрібно виключити залізодефіцитну анемію, спадковий мікросфероцитоз, серповидно-клітинну анемію, аутоімунну гемолітичну анемію. У сім’ях, які мають хворих на таласемію, рекомендується проведення генетичного консультування подружжя та інвазивної допологової діагностики (біопсії хоріону, кордоцентезу, амніоцентезу) для виявлення гемоглобінопатії на ранніх термінах вагітності. Підтвердження гомозиготних форм таласемії у плода є показанням для штучного переривання вагітності.
Лікування таласемії
Лікувальна тактика при різних формах таласемії неоднакова. Так, пацієнти з малою b-таласемією лікування не потребують. З іншого боку, хворим з гомозиготною b-таласемією з перших місяців життя потрібне проведення гемотрансфузійної терапії (переливання розморожених або відмитих еритроцитів), введення хелатуючих препаратів, що зв’язують залізо (дефероксаміну), глюкокортикоїдів при виникненні гемолітичних. При всіх формах таласемії показаний прийом препаратів фолієвої кислоти та вітамінів групи В.
При гіперспленізм (особливо на тлі гемоглобінозу Н) потрібне видалення селезінки (спленектомія). Через схильність до приєднання інфекційних ускладнень хворим рекомендується обов’язкова вакцинація проти пневмококової інфекції. Багатообіцяючим методом лікування таласемії служить трансплантація кісткового мозку від гістосумісного донора.
Таласемія 1
Прогноз
Прогноз великих форм таласемії несприятливий; хворі гинуть у дитячому чи молодому віці. При гетерозиготній безсимптомній формі таласемії тривалість та якість життя в більшості випадків не страждають. Первинна профілактика таласемії включає попередження шлюбів між гетерозиготними носіями генів захворювання, а за високого генетичного ризику народження хворого потомства – відмова від дітонародження.