Текалютеїнова кіста яєчника

Текалютеїнова кіста яєчника – ретенційне утворення оваріальної тканини, представлене атрезованими фолікулами із шаром текалютеїнових клітин. Поява текалютеїнової кісти, як правило, пов’язана з трофобластичною хворобою або медикаментозною гіперстимуляцією овуляції. Текалютеїнова кіста яєчника може викликати дискомфорт у ділянці таза; при розриві чи перекруті ніжки – розвиток клініки гострого живота. Діагностика текалютеїнових кіст ґрунтується на даних анамнезу, результатах гінекологічного та ультразвукового дослідження. Текалютеїнові кісти яєчників зазвичай не вимагають лікування та регресують спонтанно після закінчення гестації або видалення трофобласту. Хірургічна тактика потрібна при збереженні кісти та її ускладненій течії.

У гінекології текалютеїнові кісти становлять від 2 до 10% всіх кістозних утворень яєчників. Текалютеїнові кісти яєчників, як правило, множинні, із симетричною двосторонньою локалізацією. Макроскопічно текалютеїнова кіста виглядає як тонкостінне багатокамерне утворення, заповнене світлим або блідо-жовтим рідинним вмістом. При дослідженні кісти під мікроскопом визначаються атрезовані фолікули, що містять лютеїнізовані текаклітини. Розміри текалютеїнових кіст яєчників варіюють від 6 до 30-40 см.

Розвиток текалютеїнових кіст яєчників завжди зумовлений впливом високої концентрації хоріонічного гонадотропіну (ХГ), що викликає гіперстимуляцію фолікулів. Рідше причиною стає лютеїнова гіперреакція, пов’язана з підвищеною чутливістю фолікулів до ХГ. Високий рівень ХГ зустрічається при трофобластичній хворобі (міхуровому заносі або хоріонепітеліомі), тому у 25-60% пацієнток із захворюваннями трофобласту діагностуються текалютеїнові кісти яєчників.

Іноді утворення текалютеїнових кіст яєчників відбувається при нормально протікає багатоплідної вагітності, гестації на тлі цукрового діабету, гіпертензії, пізніх токсикозів вагітності, резус-конфлікту. Наявність текалютеїнових кіст яєчників може виявлятись навіть у новонароджених; гігантські (до 8-12 см у діаметрі) кісти можуть стискати сусідні органи, викликаючи кишкову непрохідність.

Крім того, текалютеїнові кісти яєчників зустрічаються і поза вагітністю, наприклад, при призначенні гонадотропінів, клостилбегіту (кломіфену) для стимуляції суперовуляції у програмах екстракорпорального запліднення. Такі текалютеїнові кісти яєчників, як правило, поодинокі, односторонні та однокамерні.

Текалютеїнові кісти яєчників часто не виявляються клінічно. Великі кісти можуть викликати відчуття розпирання чи тиску внизу живота. При вагітності чи трофобластичної хвороби спостерігається розм’якшення та збільшення розмірів матки. Текалютеїнові кісти яєчників, як правило, не ускладнюють перебіг вагітності: величина матки відповідає терміну гестації, ворушіння та серцебиття плода не порушено. У жінок з текалютеїновою кістою яєчника, обумовленої прийомом препаратів для стимуляції овуляції, матка має нормальні розміри та щільну консистенцію.

Наявність асциту нехарактерна для текалютеїнових кіст яєчників. Ускладнення кіст (розрив капсули, перекрут ніжки, некроз, кровотеча) зустрічаються дуже рідко. У таких випадках першому плані виступає картина гострого живота – раптовий больовий синдром, гіпотонія, тахікардія, блювота, блідість шкірних покровів.

Для всіх пацієнток з текалютеїновими кістами яєчників характерною є наявність в анамнезі вагітності, пов’язаних з нею ускладнень або прийому препаратів для індукції овуляції. При гінекологічному дослідженні кісти визначаються як додаткові утворення одного або обох яєчників діаметром від 6 до 20 і більше см, при пальпації безболісні. Наявність вагітності чи патології трофобласта супроводжується позитивним результатом специфічних тестів.

При УЗД малого тазу виявляються типові для текалютеїнових кіст яєчників ехоскопічні ознаки: багатокамерна структура, гомогенний вміст без додаткових включень, симетричність розташування та ін У неясних випадках вдаються до проведення діагностичної лапароскопії або лапаротомії.

Інтраопераційна діагностика текалютеїнових кіст не становить труднощів: при огляді яєчника визначається гроздевидне, напружене, тонкостінне утворення. На розрізі внутрішня поверхня кісти жовтого кольору з камер виділяється жовтувата рідина. При діагностиці текалютеїнову кісту диференціюють від кістоми яєчника, кісти жовтого тіла, раку яєчника.

За винятком даних за неопластичне ураження яєчників (відсутність асциту, кровотечі, дисемінації тощо) вибирається консервативно-вичікувальна тактика з динамічним ультразвуковим обстеженням пацієнтки після пологів або протягом наступних менструальних циклів. Зазвичай після дозволу вагітності або евакуації тканин трофобласту при нормалізації рівня ХГЛ текалютеїнові кісти яєчників мимоволі зникають протягом 2-4 місяців. Можливе проведення пункційної склеротерапії текалютеїнових кіст яєчників під контролем УЗД. У разі розриву або перекрутки ніжки кісти проводиться лапароскопічна клиноподібна резекція яєчників.