Тендиніт плечового суглоба

Тендиніт плечового суглоба – це запалення сухожиль, розташованих в області головки плеча, з їх подальшою дегенерацією. У процес може залучатися сухожилля надостной м’язи, сухожилля біцепса, капсула суглоба чи перелічені освіти одночасно. Причиною розвитку є травма, тривала іммобілізація, надмірне фізичне навантаження або шийний остеохондроз. Патологія проявляється болями та обмеженням рухів. Діагноз виставляють на підставі симптомів, даних рентгенографії та МРТ. Лікування зазвичай консервативне, прогноз сприятливий.

Тендиніт плечового суглоба – патологічний стан, при якому запалюються сухожилля та інші м’якоткані структури, що оточують плечовий суглоб. Захворювання досить широко поширене, хоча б раз у житті на нього страждає кожен п’ятдесятий дорослий. Зазвичай тендиніт розвивається у віці 40-60 років, проте у спортсменів та осіб, які в минулому перенесли травми плечового суглоба, хвороба може виявлятися в молодому і навіть юнацькому віці.

Через гормональну перебудову жінки в клімактеричному періоді хворіють частіше за чоловіків. Значимість та актуальність захворювання на травматології та ортопедії обумовлена ​​впливом тендиніту плечового суглоба на якість життя пацієнтів, необхідністю проведення тривалого та дорогого лікування.

Тендиніт зазвичай розвивається при професійних заняттях видами спорту, що передбачають значне навантаження на плечовий суглоб. Від цього захворювання нерідко страждають тенісисти, волейболісти та баскетболісти. Підвищена ймовірність виникнення патології відзначається у гімнастів, метальників ядра та списи. До групи ризику також входять представники деяких професій – маляри, штукатури, муляри. Сприятливими факторами є:

• травми плечового суглоба в анамнезі;
• тривала іммобілізація;
• хвороби кісток та суглобів: артроз, остеопороз;
• аномалії розвитку плечового суглоба;
• остеохондроз шийного відділу хребта;
• переохолодження.

Вторинний тендиніт може розвиватися на тлі аутоімунних, інфекційних та паразитарних захворювань, ендокринної патології. Іноді причиною запалення сухожилля стають порушення лікарських рекомендацій у період відновлення після хірургічних втручань на надпліччя та проксимальних відділах верхньої кінцівки.

Плечовий суглоб утворений суглобовою западиною лопатки та головкою плечової кістки. Куляста головка лише частково занурена у западину і утримується в суглобі завдяки сухожиллям та зв’язкам, що утворюють обертальну манжету плеча. До складу обертальної (ротаторної) манжети входять сухожилля малої круглої, підостної, надостної та підлопаткової м’язів, що прикріплюються до малого і великого горбків плечової кістки. Між цими горбками розташовується сухожилля довгої голівки біцепса.

Інтенсивні фізичні навантаження та травми суглоба можуть спричинити пошкодження обертальної манжети плеча клювовидно-акроміальною зв’язкою, переднім краєм акроміону або, рідше – акроміально-ключичним суглобом. Зазвичай запалення спочатку розвивається у сухожиллі надостного м’яза, потім у процес залучаються оточуючі тканини. Виникають болі, пацієнт починає щадити руку, через обмеження рухів у капсулі утворюються спайки. На зміну запаленню приходить дегенерація та витончення сухожиль, вони стають менш міцними, при рухах та навантаженні в них частіше виникають мікророзриви.

При тривалій іммобілізації, неправильному лікуванні після операцій або травм, а також при шийному остеохондрозі на ранніх стадіях механізм розвитку тендиніту плечового суглоба дещо відрізняється: через нерухомість або недостатню рухливість плеча зміни практично одночасно розвиваються у всіх м’якотканних структурах, що оточують головку плеча. Надалі процес протікає, як і першому випадку.

Існує складна класифікація тендинітів, яка враховує кілька параметрів:

• За механізмом виникнення: первинний чи спричинений іншими захворюваннями.
• За формою: гострий чи хронічний.
• По локалізації: сухожилля біцепса, надостної, підлопаткової м’язи та ін.
• За поширеністю: ізольований (страждає одне сухожилля), поширений (залучається вся обертальна манжета плеча або її значна частина).
• За типом запалення: асептичний, гнійний, кальцинуючий, фіброзний.

Зазвичай, при гострому тендиніті спостерігається асептичне запалення, при хронічному – фіброзне переродження сухожилля. Кальцинуючий варіант зустрічається рідше, гнійний запальний процес спостерігається дуже рідко.

Пацієнтів з тендинітом плечового суглоба турбують біль у плечі. Больовий синдром виникає при певних рухах у плечовому суглобі: коли хворий простягає та піднімає руку, щоб взяти книгу з полиці, одягається чи приймає душ. Характерні різкі болі під час руху «метателя списа» (викидання руки вперед). Багато пацієнтів відзначають нічний біль у момент зміни положення тіла, наприклад, при повороті на хвору сторону, спробі закинути руку за голову і т.д.

На пізніх стадіях больовий синдром з’являється навіть при незначних рухах без активної участі плечового суглоба: при потисканні руки, стисканні кисті, спробі підняти якийсь легкий предмет. Спостерігається скутість та прогресуюче обмеження рухливості у суглобі. Кальцинуючий тендовагініт (різновид хвороби, що супроводжується утворенням ділянок окостеніння в сухожиллях та суглобовій капсулі) проявляється не тільки болями, а й хрускотом при рухах.

Болі виникають не тільки при рухах, а й у спокої. Характерна іррадіація по передній та зовнішній поверхні плеча, нерідко болі віддають у ділянку ліктьового суглоба. При візуальному огляді іноді помітний нерезко виражений набряк суглоба. Гіперемія та гіпертермія, як правило, відсутні. При пальпації визначається болючість в ділянці міжгорбкової борозни та переднього краю акроміону. Через контрактуру суглоба виявляється зменшення діапазону як активних, і пасивних рухів.

При тендиніті підвищується можливість розривів обертальної манжети плеча. Тривале поточне запалення, що супроводжується формуванням контрактури плечового суглоба, тягне у себе поширені патологічні зміни всіх структур цієї анатомічної зони, зокрема – розвиток артрозу.

Діагноз виставляється під час консультації ортопеда виходячи з клінічної картини. Тендиніт найчастіше доводиться диференціювати із травматичним ушкодженням ротаторної манжети плеча. Різниця виявляється шляхом оцінки діапазону рухів: при тендиніті обсяг пасивних і активних рухів однаковий, при пошкодженні манжети ротатора спостерігається обмеження діапазону активних рухів в порівнянні з пасивними.

У сумнівних випадках пацієнта спрямовують на МРТ плечового суглоба. При тендиніті на МРТ визначається потовщення оболонок сухожиль і капсули суглоба, при травматичному пошкодженні видно ділянку розриву. Для виключення інших захворювань та патологічних станів (артрозу, наслідків перелому чи вивиху) призначають рентгенографію плечового суглоба. За відсутності кальцифікації рентгенологічна картина не більше норми. При кальцифікуючому тендовагініті на знімках видно ділянки звапніння.

Консервативна терапія

Лікування зазвичай амбулаторне. Пацієнту рекомендують зменшити навантаження на плече, у жодному разі не обмежуючи амплітуду рухів, оскільки тривала малорухливість при запаленні навколосуглобових тканин провокує швидкий розвиток контрактури. Застосовують такі методики:

• Фізіотерапія. При вираженому запаленні призначають електрофорез із новокаїном. Застосовують магнітотерапію, лазеротерапію, УВЧ та кріотерапію. Після усунення запального процесу видають направлення на масаж і ударно-хвильову терапію.
• Медикаментозна терапія. Для зняття запалення призначають НПЗЗ у таблетках терміном не більше 5 днів (тривалий прийом може спровокувати розвиток гастриту та навіть виразкової хвороби). Радять використовувати гелі та мазі з протизапальним, протинабрячним та знеболюючим ефектами. При значній м’язовій напрузі виписують міорелаксанти.
• Блокади. При наполегливому больовому синдромі виконують блокади з кортикостероїдними препаратами. Курс лікування включає не більше 3-х блокад, проміжок між курсами становить не менше 6 місяців.

У період відновлення рекомендують поступове збільшення навантажень, використання ортопедичних пристроїв (ортезів), тейпування плеча. Заняття ЛФК починають після усунення гострих запальних явищ та продовжують протягом усього періоду реабілітації.

Хірургічне лікування

При запущеному процесі, що супроводжується контрактурами та вираженими рубцевими змінами капсули, може знадобитися активніше лікування. У ряді випадків можлива рересація плеча – маніпуляція, під час якої лікар розриває капсулу суглоба, насильно збільшуючи амплітуду рухів. Процедуру виконують під загальним наркозом.

Якщо рередсація з якихось причин не показана, проводять операцію – розсічення капсули та обертальної манжети у зонах найбільшого рубцювання та зморщування. Втручання здійснюють через відкритий доступ (класичним способом) чи через невеликий розріз (з використанням артроскопічного обладнання).

При відриві сухожиль від місця прикріплення проводять екстрені операції, у ході яких сухожилля підшивають до кістки з використанням спеціального міцного шовного матеріалу. У післяопераційному періоді призначають фізіотерапію та ЛФК, тривалість курсу реабілітації становить 1,5-3 місяці.

На початкових стадіях прогноз є сприятливим. Найчастіше спостерігається повне відновлення. При тривалому хронічному перебігу можливе обмеження працездатності, зумовлене частими рецидивами, інтенсивним больовим синдромом та обмеженням рухів. Результат оперативних втручань зазвичай хороший, рухи у плечовому суглобі відновлюються повному обсязі.

Профілактичними заходами є виключення перевантажень, запобігання травмам суглоба, грамотна організація праці та занять спортом. На етапі відновлення після травм та операцій необхідно дотримуватись рекомендацій лікаря, уникати тривалої нерухомості суглоба. Збільшувати навантаження на плече слід поступово.