Міжнародна група вчених розробила ефективний при загоєнні важких ран наноантибіотик, у складі якого використані фітокомпоненти, отримані з водних екстрактів рослин, що ростуть на території Східного Сибіру, ​​інформує sutura.org.ua

За матеріалами статті, наноантибіотики розроблені на основі срібла та цинку. При цьому сибірські лікарські рослини – володушка золотиста та борщівник розсічень служили сировиною для водних екстрактів основи.

«Ми розробляємо і удосконалюємо біомедичний матеріал для ранових покриттів на основі бактеріальної целюлози, який володіє доведеною ефективністю при лікуванні ускладнених інфікованих ран, опіків, пролежнів тощо. ), виготовлений за допомогою екстракту поширеної лікарської рослини володушки золотистої (Bupleurum aureum Fisch. ex Hoffm.)», – наводяться у статті слова одного з авторів дослідження, професора базової кафедри біотехнології СФУ Світлани Прудникової.

Відзначається, що в даний час бактериальна целюлоза широко застосовується у всьому світі як перев’язувальний матеріал завдяки високій біосумісності. Вона добре вбирає рідину, яка виділяється запаленими тканинами, і легко відокремлюється від ран, проте не володіє антимікробною дією, тому її додаткове збагачення наноантибіотиками може значно підвищити ранозагоювальні властивості.

«Використовувані відновлювальні агенти для отримання наноантибіотиків не завжди безпечні, на відміну від екстрактів лікарських рослин, які не володіють токсичною чи агресивною дією. Сибірські вчені використовували для виробництва цього матеріалу свій високопродуктивний штам бактерій, здатний синтезувати бактеріальну целюлозу на різних субстратах. Що стосується наноантибіотика – «збагачення» фітокомпонентами значно розширило спектр його дії», – йдеться у статті.

За даними вчених, їх наноантибіотики показали найбільшу активність проти синьогнійної палички, метицилінрезистентного золотистого стафілококу (викликає важковиліковні ускладнення – сепсис, пневмонії) та кишкової палички.

«Отримані результати дають змогу вважати наноантибіотики на рослинній основі однією з дієвих альтернатив для боротьби з лікарсько-стійкими патогенами», – цитує видання Прудникову.