Тепловий удар у дітей

Тепловий удар у дітей настає за високої температури навколишнього середовища. До факторів ризику відносять занадто теплий одяг із синтетичних тканин, відсутність вітерцю та свіжого повітря, зневоднення. На початковому етапі перегрівання проявляється плаксивістю та примхою, підвищеною спрагою, млявістю та апатією. Тяжкий ступінь теплового удару характеризуються втратою свідомості, підйомом температури до 40-42 ° С, судомами. Діагноз встановлюють виходячи з клінічних симптомів. Для лікування легких форм достатньо першої лікарської допомоги, а при погіршенні самопочуття проводиться інфузійна та медикаментозна терапія у стаціонарі.

Тепловий удар як один із крайніх варіантів гіпертермії – поширена проблема в сучасній педіатрії, особливо серед дітей грудного та раннього віку. У малюків механізми адаптації до умов навколишнього середовища, що змінюються, розвинені недостатньо, тому вони страждають від перегрівання набагато частіше дорослих. Без своєчасної допомоги гіпертермія може закінчитись тяжкими ускладненнями або навіть смертю. За статистикою, у Росії щороку гине 15-20 дітей, залишених у закритій машині та тих, хто отримав тепловий удар.

Тепловий удар є наслідком патологічного збільшення температури внутрішнього середовища організму вище за нормальні показники. Він принципово відрізняється від лихоманки, оскільки обумовлений порушенням механізмів терморегуляції без специфічних інфекційних або ендогенних пірогенів. Розвитку теплового удару у дітей сприяють:

• Спекотна погода. Це основна причина розладу, який спостерігається за високого рівня температури навколишнього середовища. У разі поєднання спеки та прямих сонячних променів погіршення стану відбувається ще швидше.
• Одяг не по сезону. Батьки часто кутають маленьких дітей та одягають їх без урахування погоди. Перегрівання можливе навіть у відносно прохолодний літній день, коли малюк одягнений у кілька шарів одягу, які ускладнюють повітрообмін та охолодження шкіри. Ситуація посилюється, якщо речі виготовлені із синтетики.
• Відсутність свіжого повітря. Тепловий удар частіше трапляється у спекотних та задушливих приміщеннях, ніж улітку на вулиці. Висока температура і нестача кисню надає комплексний негативний вплив на головний мозок, швидко призводить до непритомності та розладів кровообігу у дітей.

Особливістю теплового удару є швидкий зрив механізмів компенсації, тому температура тіла швидко наростає, досягаючи небезпечних значень 40-41°С. Перегрівання супроводжується порушеннями функції всіх органів дитини. Першою при гіпертермії страждає кардіоваскулярна система, що характеризується зміною серцевого викиду та артеріального тиску, порушеннями мікроциркуляції.

Внаслідок змін кровотоку та патологічної спрямованості обміну речовин у дітей починається ацидоз. На додаток до наявних проблем він викликає гіпоксемію та гіпоксію, активізує анаеробний розпад глюкози для забезпечення енергією тканинного метаболізму. Важлива ланка патогенезу теплового удару – зневоднення дитини через посилене виведення рідини з потом та прискореним диханням.

На стадії компенсації розвивається неврастенічний тепловий синдром, який важливо вчасно помітити. Малюк стає незвично млявим і сонливим, перестає грати і бігати, може вередувати та плакати без видимої причини. Старші діти скаржаться на нудоту, головний біль, сухість у роті та посилену спрагу. Ця стадія відповідає незначному підйому температури тіла.

У міру прогресування теплового удару з’являються апатія та загальмованість. Шкіра стає червоною, або навпаки, надто блідою. При цьому голова та тулуб гарячі на дотик, а кінцівки можуть бути прохолодними та липкими від поту. Губи пересихають, виділяється дуже мало слини. У цей час дитина відмовляється від води. За відсутності адекватного лікування виникає втрата свідомості.

У немовлят перегрівання настає швидше і протікає набагато важче. Найчастіше першими ознаками теплового удару є блювання і діарея, які посилюють клінічну картину і призводять до стрімкого зневоднення. Немовлята швидко стають сонливими і можуть знепритомніти, зрідка розвивається гіпертермічна кома. Підвищення температури до фебрильних значень спричиняє судомний синдром.

На етапі декомпенсації теплового удару відбувається потужна інтоксикація організму. Активно накопичуються азотисті продукти розпаду білків, метаболіти перекисного окиснення ліпідів, молекули середньої маси. Розлад супроводжується розпадом еритроцитів, підвищенням проникності судинних стінок, збільшенням здатності згортання крові.

Внаслідок дистрофії міокарда, зниження виробництва та доставки макроергічних молекул (АТФ), дисбалансу електролітів крові у дітей виникає гостра серцева недостатність. При гіпертермії спостерігаються порушення нервової регуляції та роботи життєво важливих центрів довгастого мозку, які відповідають за дихання та кровообіг. Тяжкі форми теплового удару – небезпечний для життя стан, який без лікування завершується смертю в 10-50% випадків.

Перегрівання у дитини вимагає від педіатра чи лікаря швидкої допомоги швидких дій, тому лабораторні та інструментальні дослідження у рутинній практиці не виконуються. Фахівець ставить діагноз після вимірювання температури, оцінки клінічної картини та фізикальних даних. Постановка діагнозу теплового удару у дітей не становить труднощів і проводиться ще на догоспітальному етапі.

Аналізи призначаються вже після надання першої допомоги, якщо стан дитини залишається середньотяжким або тяжким. Для оцінки ступеня зневоднення інформативна гемограма, у якій виявляють підвищення гематокриту та числа еритроцитів. Інтоксикацію організму азотистими сполуками оцінюють за наслідками біохімічного дослідження. Зрідка роблять коагулограму, щоб переглянути показники згортання крові.

Консервативна терапія

Перша лікарська допомога надається дитині дома. Постраждалого переносять у прохолодне, добре вентильоване приміщення, якщо такої можливості немає – кладуть у тіні. Знімають основну частину одягу, тіло та обличчя протирають вологою тканиною. При задовільному стані дитини йому дають холодну воду маленькими ковтками. За легкого ступеня теплового удару цих заходів достатньо, госпіталізація не потрібна.

При погіршенні стану пацієнта приймається рішення про лікування в умовах стаціонару або відділення інтенсивної терапії. Для поповнення втрат рідини проводять парентеральну регідратацію сольовими розчинами кімнатної температури, які виконують одночасно функцію фізичного охолодження. За наявності у дітей судом рекомендовано препарати бензодіазепінового ряду. Антипіретики не застосовуються, оскільки за теплового удару вони ефективні.

При легких та середньоважких формах теплового удару після заходів першої допомоги стан хворого швидко покращується, патологічні симптоми зникають безвісти. Чим старша дитина, тим сприятливіший прогноз. Небезпечні важкі варіанти гіпертермії у немовлят, особливо при несвоєчасному виявленні симптомів і відстроченому початку лікування.

Для попередження теплового удару в спеку бажано гуляти з дитиною до 10-11 години ранку і після 16-17 вечора. Одягати малюка потрібно у легкі речі з натуральних тканин, обов’язково використовувати головний убір. Тяжкість гіпертермії у дітей безпосередньо пов’язана з зневодненням, тому з собою завжди має бути пляшка з водою, компотом або слабо завареним чаєм. Дитині дають пити кожні 20-30 хвилин по кілька ковтків.