Синоніми:

Глюкозотолерантний тест
Тест на толерантність до глюкози при прийомі внутрішньо

Обґрунтування

Тест на толерантність до глюкози є важливим методом для виявлення ранніх порушень вуглеводного обміну, особливо у вагітних жінок, які мають фактори ризику розвитку гестаційного цукрового діабету (ЦД). Рання діагностика дозволяє своєчасно втрутитись і зменшити ризик ускладнень як для матері, так і для плоду.

Показання

Якщо концентрація глюкози в плазмі крові натще більше 5,3 ммоль/л, необхідно провести:
- Тест з 50 г глюкози або з харчовим навантаженням.
- Тригодинний тест з навантаженням 100 г глюкози.

Підготовка до дослідження

Кров береться з ліктьової вени в ранкові години (8-10 год) строго натще.
Можна також визначити вміст глюкози в капілярній крові за допомогою тест-смужок (визначення за допомогою глюкометра або візуально).

Методика

Для визначення концентрації глюкози в крові застосовуються такі методи:

Ферментативні методи.
Редуктометричні методи.
Кольорові реакції.

Найбільш популярні методи:

Глюкозооксидазний метод.
Ортотолуїдиновий метод.

Інтерпретація результатів

Нормальні показники тесту:

Натще: <5,3 ммоль/л.
Через 1 годину після вуглеводного навантаження: <7,8 ммоль/л.

Критерії гестаційного ЦД на підставі тригодинного перорального тесту на толерантність до глюкози зі 100 г глюкози:

Натще: >5,3 ммоль/л.
Через 1 годину після навантаження: >10 ммоль/л.
Через 2 години: >8,6 ммоль/л.
Через 3 години: >7,8 ммоль/л.
Якщо концентрація глюкози перевищує норму у будь-яких двох пробах, ставиться діагноз гестаційний цукровий діабет (ЦД).
Якщо концентрація глюкози перевищує норму лише в одній пробі, тест повторюється через 2 тижні.
Якщо є відхилення від норми лише одного з показників тригодинного тесту, це розцінюється як порушення толерантності до глюкози.

Операційні характеристики

Чутливість методу визначення глюкози в капілярній крові за допомогою тест-смужок значно нижча, ніж при аналізі крові, взятої з вени.

Чинники, що впливають на результат

Під час вагітності підвищується секреція інсуліну, тому концентрація глюкози в крові натщесерце може бути знижена на 0,5–1 ммоль/л.

Завдяки цьому тесту можна вчасно виявити порушення вуглеводного обміну і вжити необхідних заходів для корекції стану.