Трансабдомінальне сканування органів малого тазу

Трансабдомінальне сканування органів малого тазу, на відміну ехографічного дослідження інших органів, вимагає певної підготовки. Для кращої візуалізації внутрішніх статевих органів дослідження проводять при заповненому сечовому міхурі після попереднього спорожнення кишечника. При адекватному заповненні сечовий міхур витісняє з малого таза петлі тонкої кишки. Оптимальним є наповнення сечового міхура, коли він перекриває дно матки. УЗД зазвичай проводять у положенні хворого лежачи на спині. Для найкращого акустичного контакту перетворювача зі скануючою поверхнею шкіру живота змащують спеціальним гелем.
Зазвичай дослідження починають із серії оглядових сканограм, що дозволяють визначити ступінь наповнення сечового міхура, розташування основних структур малого тазу (В. Н. Демідов, Б. І. Зыкін, 1990).
Спочатку визначають положення матки, оцінюють характер контурів та внутрішню структуру. На поздовжніх сканограмах матка зображується як грушоподібна, а на поперечних – як овоїдна освіта, що має середній рівень ехогенності. Потім визначають розміри матки. Довжину і товщину вимірюють при поздовжньому, а ширину – при поперечному скануванні. Розміри матки в осіб дітородного віку коливаються у межах. За даними В. Н. Демідова і Б. І. Зикина (1990), у здорових жінок довжина тіла матки становить у середньому 52 (40-59) мм, товщина – 38 (30-42) мм, ширина тіла – 51 (46) -62) мм. Довжина шийки матки коливається не більше 20- 35 мм.
Особливу увагу приділяють дослідженню серединної маткової луни (М-луна). При виявленні М-еха визначають його розміри, форму, локалізацію, ехогенність, звукопровідність, оцінюють внутрішню будову та стан контурів. У перші дні після менструації М-луна або не визначається або виділяється у вигляді гіперехо-генної смужки товщиною 1-2 мм. У пізній проліферативній фазі гіперехогенна смужка має товщину 4-8 мм. У ранній секреторній фазі товщина М-відлуння може досягати 10 мм. Між гіперехогенною зоною та міометрієм з’являється ехо-негативна смужка товщиною 2 мм, що відповідає базальному шару ендометрію. У пізній секреторній фазі товщина серединних маткових структур може досягати 15 мм, а ехо-негативної смужки – 3 мм.