Травми органів мошонки

Травми органів мошонки – пошкодження яєчок, придатків яєчок, насіннєвих канатиків, викликане впливом різних факторів, що травмують. Травми органів мошонки супроводжуються різким болем, больовим шоком, утворенням гематоми та набряку мошонки, іноді – відкритими ранами, випаданням яєчка, розривом та відривом мошонки. Діагностика травм мошонки та її органів проводиться за допомогою УЗД, діафаноскопії, МРТ, ревізії органів мошонки. Залежно від виду травми лікування пошкоджень органів мошонки може включати видалення гематоми, зупинку кровотечі, протишокову терапію, резекцію яєчка, орхіектомію або епідідимектомію, зшивання протоки сім’явиносної та ін.

Травми органів мошонки – анатомічні або функціональні ушкодження чоловічих статевих органів, розташованих у мошонці, що виникають при дії зовнішніх механічних, хімічних, температурних, електричних та інших факторів. У структурі пошкоджень сечостатевої системи травми органів мошонки займають близько 25%. Серед постраждалих 80% становлять пацієнти молодого та середнього віку. В урології та андрології травми органів мошонки часто поєднуються із травмами статевого члена. З огляду на високу поширеність травм органів мошонки серед чоловіків репродуктивного віку питання надання якісної медичної допомоги мають велике медико-соціальне значення.

Класифікація травм органів мошонки

За характером ушкодження (наявністю порушення цілісності шкіри) розрізняють закриті (тупі, підшкірні) та відкриті травми. Обидві групи травм можуть протікати без пошкодження органів мошонки або з їхньою зацікавленістю (пошкодженням яєчка, придатка, насіннєвого канатика). До закритих травм відносяться забій і утиск мошонки. У мирний час закриті ушкодження мошонки зустрічаються у 6-8 разів частіше, ніж відкриті.

За етіологією відкриті травми органів мошонки можуть бути колотими, різаними, укушеними, вогнепальними (сліпими або наскрізними, кульовими або осколковими, з наявністю або без стороннього тіла в мошонці) та ін. Особливо важкий вид відкритого пошкодження становить травматична ампутація мошонки. За наявністю чи відсутністю поєднання з травмами інших органів ушкодження мошонки можуть бути ізольованими чи поєднаними. Найчастіше травми органів мошонки поєднуються з пораненнями уретри, сечового міхура, прямої кишки, кісток таза, м’яких тканин стегон, що потребує залучення до лікування не тільки урологів, але також проктологів і травматологів.

На тупих травм органів мошонки припадає майже 80% всіх випадків ушкоджень даної анатомічної області. Безпосередніми причинами закритих ушкоджень мошонки та її органів виступають побиття, ДТП, травми у побуті чи виробництві, під час занять спортом (єдиноборствами, велоспортом, кінним спортом та інших.). Найчастіше закриті травми є наслідком прямого удару по мошонці. Пошкоджуючим фактором може бути здавлення мошонки при сексуальних контактах, завалах у шахтах, при аваріях, землетрусах та інших катастрофах. Хронічні травми органів мошонки, пов’язані з вібрацією, трясінням, перегріванням, можуть призвести до порушення сперматогенезу (олігоспермії, астенозооспермії, азооспермії).

Термічні травми органів мошонки можуть містити опіки окропом, парою, гарячими предметами, хімічними речовинами, відмороження. Ножеві та вогнепальні поранення, що призводять до відкритої травми органів мошонки, трапляються у 5% випадків. Укушена травма може бути завдана як тваринам, так і сексуальним партнером.

Закриті травми мошонки

При закритих травмах органи мошонки можуть залишатися інтактними або пошкоджуватися тією чи іншою мірою. Серед ушкоджень зустрічаються забиті місця, вивих та розрив яєчка та придатка, травми насіннєвого канатика.

Пухкість сполучної тканини та рясна васкуляризація мошонки сприяють тому, що закриті травми практично у всіх випадках протікають з утворенням гематом. Крововилив у мошонку можуть мати поверхневий характер або супроводжуватися масивною геморагічною інфільтрацією, що поширюється на тканини статевого члена, промежини, передньої стінки живота, внутрішньої поверхні стегон. Внаслідок синця мошонка набуває багряно-синій, іноді синьо-чорний колір, значно збільшується в розмірах на стороні пошкодження.

Закриті травми органів мошонки (особливо яєчка та придатка) характеризуються гострим інтенсивним болем, нерідко явищами больового шоку. При розриві оболонок яєчка виникає інтравагінальний крововилив – гематоцеле; мошонка напружена, яєчко не пальпується. При дислокації (вивиху яєчка) може відбутися його перекрут в області насіннєвого канатика або усунення (хибний крипторхізм). Вивих яєчка може бути пахвинним, лобковим, проміжним, абдомінальним. Закриті травми насіннєвого канатика зустрічаються рідко, оскільки ця анатомічна освіта добре захищена. Зазвичай при ушкодженнях відбувається забій насіннєвого канатика, здавлення гематомою великих розмірів.

Внаслідок пошкоджень органів мошонки може розвинутися посттравматичний орхіт та епідидиміт, флегмона та гангрена мошонки, атрофія паренхіми яєчка та безпліддя. Травми органів мошонки значною мірою підвищують ризик розвитку раку яєчка.

Відкриті травми мошонки

Відкриті ушкодження мошонки практично завжди супроводжуються травматичним шоком. Характерний виражений больовий синдром, кровотеча (як зовнішнє, і внутрішнє). При пораненнях насіннєвого канатика кровотеча з рани може бути дуже небезпечною. Потерпілий може перебувати у стані колапсу або непритомності. Об’єктивно визначається адинамія, блідість та вологість шкірних покривів, слабкий частий пульс, артеріальна гіпотонія. Внаслідок набряку та імбібіції пухкої тканини кров’ю мошонка збільшується у розмірах.

При ранах мошонки може спостерігатися випадання яєчка. Відкриті пошкодження мошонки можуть призводити до поранень білкової оболонки яєчка, відриву частини яєчка, його роздроблення, повного відриву, пошкодження придатка. Травматична ампутація мошонки протікає з явищами травматичного шоку, вираженою крововтратою. В області промежини є рана із залишками шкіри мошонки, кровоточивими судинами насіннєвого канатика.

Травматичне пошкодження органів мошонки не повинно залишатися поза увагою уролога, андролога, хірурга, травматолога, оскільки від повноти діагностики та надання медичної допомоги залежить репродуктивне та загальне здоров’я чоловіка. Попередній вид травми та ступінь ушкодження встановлюється на підставі скарг, анамнезу, огляду та пальпації мошонки.

Методом первинного інструментального обстеження є УЗД органів мошонки, що дозволяє діагностувати гематоцеле, струс або розрив яєчка, наявність стороннього тіла в тканинах мошонки. УЗДГ судин мошонки дозволяє оцінити перфузію яєчка та виявити судинні ушкодження. p align=”justify”> Для розпізнавання характеру закритих травм інформативна МРТ. Інтравагінальну гематому необхідно відрізняти від водянки оболонок яєчка (гідроцеле). Оскільки пункція оболонок яєчка при травмах є вкрай небажаною, з диференціальною метою доцільно використовувати діафаноскопію мошонки.

Лікування травм мошонки може мати консервативний чи оперативний характер. При неускладнених ушкодженнях мошонки проводиться симптоматична терапія (протизапальні, антибактеріальні, знеболювальні, гемостатичні засоби). У перші години після отримання травми показано місцеве охолодження мошонки, іммобілізація шляхом накладення пов’язки, що давить, або суспензорія. Через 3-4 доби для якнайшвидшого розсмоктування підшкірних крововиливів призначаються теплові фізіопроцедури: солюкс, УВЧ, парафінотерапія.

При вивиху здійснюється закрита мануальна або хірургічна репозиція яєчка, яка за потреби доповнюється підшкірною орхіпексією. За наявності великих і глибоких посттравматичних гематом здійснюється їхнє дренування. Відкрита ревізія органів мошонки дозволяє видалити нежиттєздатні тканини, вшити розриви, зробити резекцію яєчка, за показаннями – виконати орхіектомію або епідідімектомію, здійснити зведення яєчка в мошонку.

Відкриті ушкодження вимагають виконання ПХО ран мошонки, розтину оболонок яєчка, видалення гематоми, зупинки кровотечі; проведення ревізії яєчка, придатка та насіннєвого канатика. Залежно від виявленого пошкодження може проводитися відновлення цілісності або перев’язка сім’явивідної протоки, видалення яєчка або придатка. При відриві мошонки зі збереженням яєчок, що висять на насіннєвих канатиках, їх занурюють у спеціально сформовані «кишені» під шкірою стегна, а через кілька тижнів переносять у мошонку, що формується зі шкірного клаптя. Пацієнтам з травматичною ампутацією яєчок показано трансплантацію яєчка або імплантацію штучного яєчка. При укушених ранах хворим вводиться вакцина від сказу; при інших відкритих ушкодженнях – протиправцева та протигангренозна сироватка.

Прогноз та профілактика травм органів мошонки

Основна небезпека травм органів мошонки полягає у повному порушенні статевої та репродуктивної функції, що призводить до тяжкого переживання чоловіком свого стану. Несприятливому прогнозу сприяють масивні ушкодження органів мошонки, пізніше звернення по медичну допомогу, які не дозволяють виконати органозберігаючі операції, посттравматичні ускладнення. Профілактика травм органів мошонки вимагає дотримання обережності в побуті та на виробництві, захисту промежини при заняттях спортом і т. д. Пацієнти, які перенесли травму мошонки, повинні бути під динамічним наглядом уролога-андролога для своєчасного виявлення відхилень у функціонуванні сечостатевої системи.