Травми органів калитки — пошкодження яєчок, придатків яєчок, насіннєвих канатиків, викликане впливом різних факторів, що травмують. Травми органів калитки супроводжуються різким болем, больовим шоком, утворенням гематоми та набряку калитки, іноді — відкритими ранами, випаданням яєчка, розривом та відривом калитки. Діагностика травм калитки та її органів проводиться за допомогою УЗД, діафаноскопії, МРТ, ревізії органів калитки. Залежно від виду травми лікування пошкоджень органів калитки може включати видалення гематоми, зупинку кровотечі, протишокову терапію, резекцію яєчка, орхіектомію або епідідимектомію, зшивання протоки сім’явиносної та ін.

Загальні відомості

Травми органів калитки — анатомічні або функціональні ушкодження чоловічих статевих органів, розташованих у калитці, що виникають при дії зовнішніх механічних, хімічних, температурних, електричних та інших факторів. У структурі пошкоджень сечостатевої системи травми органів калитки займають близько 25 %. Серед постраждалих 80 % становлять пацієнти молодого та середнього віку. В урології та андрології травми органів калитки часто поєднуються із травмами статевого члена. З огляду на високу поширеність травм органів калитки серед чоловіків репродуктивного віку питання надання якісної медичної допомоги мають велике медико-соціальне значення.

Класифікація травм органів калитки

За характером ушкодження (наявністю порушення цілісності шкіри) розрізняють закриті (тупі, підшкірні) та відкриті травми. Обидві групи травм можуть протікати без пошкодження органів калитки або з їхньою зацікавленістю (пошкодженням яєчка, придатка, насіннєвого канатика). До закритих травм відносяться забій і утиск калитки. У мирний час закриті ушкодження калитки зустрічаються у 6–8 разів частіше, ніж відкриті.

За етіологією відкриті травми органів калитки можуть бути колотими, різаними, укушеними, вогнепальними (сліпими або наскрізними, кульовими або осколковими, з наявністю або без стороннього тіла в калитці) та ін. Особливо важкий вид відкритого пошкодження становить травматична ампутація калитки. За наявністю чи відсутністю поєднання з травмами інших органів ушкодження калитки можуть бути ізольованими чи поєднаними. Найчастіше травми органів калитки поєднуються з пораненнями уретри, сечового міхура, прямої кишки, кісток таза, м’яких тканин стегон, що потребує залучення до лікування не тільки урологів, але також проктологів і травматологів.

Причини травм органів калитки

На тупі травми органів калитки припадає майже 80 % всіх випадків ушкоджень даної анатомічної області. Безпосередніми причинами закритих ушкоджень калитки та її органів виступають побиття, ДТП, травми у побуті чи виробництві, під час занять спортом (єдиноборствами, велоспортом, кінним спортом та ін.). Найчастіше закриті травми є наслідком прямого удару по калитці. Пошкоджуючим фактором може бути здавлення калитки при сексуальних контактах, завалах у шахтах, при аваріях, землетрусах та інших катастрофах. Хронічні травми органів калитки, пов’язані з вібрацією, трясінням, перегріванням, можуть призвести до порушення сперматогенезу (олігоспермії, астенозооспермії, азооспермії).

Термічні травми органів калитки можуть містити опіки окропом, парою, гарячими предметами, хімічними речовинами, відмороження. Ножові та вогнепальні поранення, що призводять до відкритої травми органів калитки, трапляються у 5 % випадків. Укушена травма може бути завдана як тваринами, так і сексуальним партнером.

Симптоми травм органів калитки

Закриті травми калитки

При закритих травмах органи калитки можуть залишатися інтактними або пошкоджуватися тією чи іншою мірою. Серед ушкоджень зустрічаються забиті місця, вивих та розрив яєчка та придатка, травми насіннєвого канатика.

Пухкість сполучної тканини та рясна васкуляризація калитки сприяють тому, що закриті травми практично у всіх випадках протікають з утворенням гематом. Крововилив у калитку може мати поверхневий характер або супроводжуватися масивною геморагічною інфільтрацією, що поширюється на тканини статевого члена, промежини, передньої стінки живота, внутрішньої поверхні стегон. Внаслідок синця калитка набуває багряно-синій, іноді синьо-чорний колір, значно збільшується в розмірах на стороні пошкодження.

Закриті травми органів калитки (особливо яєчка та придатка) характеризуються гострим інтенсивним болем, нерідко явищами больового шоку. При розриві оболонок яєчка виникає інтравагінальний крововилив — гематоцеле; калитка напружена, яєчко не пальпується. При дислокації (вивиху яєчка) може відбутися його перекрут в області насіннєвого канатика або усунення (хибний крипторхізм). Вивих яєчка може бути пахвинним, лобковим, проміжним, абдомінальним. Закриті травми насіннєвого канатика зустрічаються рідко, оскільки ця анатомічна структура добре захищена. Зазвичай при ушкодженнях відбувається забій насіннєвого канатика, здавлення гематомою великих розмірів.

Внаслідок пошкоджень органів калитки може розвинутися посттравматичний орхіт та епідидиміт, флегмона та гангрена калитки, атрофія паренхіми яєчка та безпліддя. Травми органів калитки значною мірою підвищують ризик розвитку раку яєчка.

Відкриті травми калитки

Відкриті ушкодження калитки практично завжди супроводжуються травматичним шоком. Характерний виражений больовий синдром, кровотеча (як зовнішня, так і внутрішня). При пораненнях насіннєвого канатика кровотеча з рани може бути дуже небезпечною. Потерпілий може перебувати у стані колапсу або непритомності. Об’єктивно визначається адинамія, блідість та вологість шкірних покривів, слабкий частий пульс, артеріальна гіпотонія. Внаслідок набряку та імбібіції пухкої тканини кров’ю калитка збільшується у розмірах.

При ранах калитки може спостерігатися випадання яєчка. Відкриті пошкодження калитки можуть призводити до поранень білкової оболонки яєчка, відриву частини яєчка, його роздроблення, повного відриву, пошкодження придатка. Травматична ампутація калитки протікає з явищами травматичного шоку, вираженою крововтратою. В області промежини є рана із залишками шкіри калитки, кровоточивими судинами насіннєвого канатика.

Діагностика травм органів калитки

Травматичне пошкодження органів калитки не повинно залишатися поза увагою уролога, андролога, хірурга, травматолога, оскільки від повноти діагностики та надання медичної допомоги залежить репродуктивне та загальне здоров’я чоловіка. Попередній вид травми та ступінь ушкодження встановлюється на підставі скарг, анамнезу, огляду та пальпації калитки.

Методом первинного інструментального обстеження є УЗД органів калитки, що дозволяє діагностувати гематоцеле, струс або розрив яєчка, наявність стороннього тіла в тканинах калитки. УЗДГ судин калитки дозволяє оцінити перфузію яєчка та виявити судинні ушкодження. Для розпізнавання характеру закритих травм інформативна МРТ. Інтравагінальну гематому необхідно відрізняти від водянки оболонок яєчка (гідроцеле). Оскільки пункція оболонок яєчка при травмах є вкрай небажаною, з диференціальною метою доцільно використовувати діафаноскопію калитки.

Лікування травм органів калитки

Лікування травм калитки може мати консервативний чи оперативний характер. При неускладнених ушкодженнях калитки проводиться симптоматична терапія (протизапальні, антибактеріальні, знеболювальні, гемостатичні засоби). У перші години після отримання травми показано місцеве охолодження калитки, іммобілізація шляхом накладення пов’язки, що давить, або суспензорія. Через 3–4 доби для якнайшвидшого розсмоктування підшкірних крововиливів призначаються теплові фізіопроцедури: солюкс, УВЧ, парафінотерапія.

При вивиху здійснюється закрита мануальна або хірургічна репозиція яєчка, яка за потреби доповнюється підшкірною орхіпексією. За наявності великих і глибоких посттравматичних гематом здійснюється їхнє дренування. Відкрита ревізія органів калитки дозволяє видалити нежиттєздатні тканини, вшити розриви, зробити резекцію яєчка, за показаннями — виконати орхіектомію або епідідімектомію, здійснити зведення яєчка в калитку.

Відкриті ушкодження вимагають виконання ПХО ран калитки, розтину оболонок яєчка, видалення гематоми, зупинки кровотечі; проведення ревізії яєчка, придатка та насіннєвого канатика. Залежно від виявленого пошкодження може проводитися відновлення цілісності або перев’язка сім’явивідної протоки, видалення яєчка або придатка. При відриві калитки зі збереженням яєчок, що висять на насіннєвих канатиках, їх занурюють у спеціально сформовані «кишені» під шкірою стегна, а через кілька тижнів переносять у калитку, що формується зі шкірного клаптя. Пацієнтам з травматичною ампутацією яєчок показано трансплантацію яєчка або імплантацію штучного яєчка. При укушених ранах хворим вводиться вакцина від сказу; при інших відкритих ушкодженнях — протиправцева та протигангренозна сироватка.

Прогноз та профілактика травм органів калитки

Основна небезпека травм органів калитки полягає у повному порушенні статевої та репродуктивної функції, що призводить до тяжкого переживання чоловіком свого стану. Несприятливому прогнозу сприяють масивні ушкодження органів калитки, пізніше звернення по медичну допомогу, які не дозволяють виконати органозберігаючі операції, посттравматичні ускладнення. Профілактика травм органів калитки вимагає дотримання обережності в побуті та на виробництві, захисту промежини при заняттях спортом тощо. Пацієнти, які перенесли травму калитки, повинні бути під динамічним наглядом уролога-андролога для своєчасного виявлення відхилень у функціонуванні сечостатевої системи.