Трисомія по X-хромосомі

Трисомія по Х-хромосомі (Синдром трипло-Х) – це поширений варіант анеуплоїдії у жінок, при якому в каріотипі присутня додаткова жіноча статева хромосома. Стан може виявлятися раннім настанням менархе, затримкою нервово-психічного розвитку, емоційною лабільністю. При цьому у більшості жінок синдром протікає безсимптомно, часто патологія не діагностується. Обстеження включає каріотипування, огляд невропатолога. Лікування трисомії Х-хромосоми не потрібне, для попередження та корекції ускладнень показано регулярне розширене диспансерне спостереження.

Такий варіант хромосомної аномалії зустрічається досить часто – в середньому у 1 із 1000 жінок. Генетичне порушення діагностується приблизно у 10% випадків, оскільки більшість пацієнток не мають жодних відхилень у стані здоров’я, не звертаються за медичною допомогою. Однак іноді при трисомії Х-хромосоми спостерігаються неврологічні порушення, проблеми з репродуктивною системою, що зумовлює велику актуальність проблеми у сучасній генетиці, необхідність виявлення жінок із груп ризику та їх диспансеризації.

Розвиток синдрому трисомії пов’язане з нерозходження Х-хромосоми на етапі утворення статевих клітин. Найчастіше дівчатка отримують додаткову хроматиду від матері, якщо при заплідненні використовується яйцеклітина, що містить відразу дві жіночі статеві хромосоми. При злитті генетичних матеріалів матері та батька в момент зачаття формується зигота, яка має 3 Х-хромосоми і надалі дає початок всім клітинам організму майбутньої дитини. Сприятливі фактори аномалії поки не встановлені.

У більшості випадків спостерігається повна форма трисомії з наявністю додаткової хромосоми у всіх клітинах тіла жінки. Рідше зустрічаються мозаїчні варіанти, коли в організмі одночасно існують 2 типи клітин – нормальні з диплоїдним набором хромосом 46 ХХ і анеуплоїдні з формулою 47 ХХХ. Ознаки трисомії також при мозаїчній формі синдрому Шерешевського-Тернера, коли присутні клітини з 45, Х і 47, ХХХ.

Наявність у каріотипі однієї додаткової Х-хромосоми зазвичай не становить особливої ​​небезпеки, що пояснюється особливостями функціонування генетичного матеріалу у жінок. У нормі при наборі 46 ХХ одна з статевих хромосом має гетерохроматинову структуру, утворює тільце Барра і є неактивною. При трисомії за жіночою статевою хромосомою формується 2 тільця Барра, які беруть участь у функціонуванні клітини, мало впливають на молекулярні процеси.

Дівчатка з генетичним синдромом трисомії Х народжуються доношеними із середньою вагою близько 3000 г, зменшеним обхватом голови. Зрідка у новонароджених спостерігається зниження м’язового тонусу, незначна затримка становлення психомоторних функцій. У віці 1-5 років можуть турбувати гіпермобільність суглобів, м’язова гіпотонія, що заважає нормальному становленню великої та дрібної моторики.

Зрідка спостерігаються психологічні порушення у вигляді перепадів настрою, спалахів гніву, емоційної лабільності. Для клінічно вираженої трисомії Х-хромосоми також характерні раніше терміни статевого дозрівання, передчасне настання менструацій. Ці зміни не позначаються на фертильності жінок, ризик безплідності та патологій вагітності у них відповідає такому у популяції.

Найнебезпечнішим наслідком потрійної Х-хромосоми є затримка розумового розвитку. Частина дівчаток з такою генетичною аномалією пізніше починають говорити, відчувають труднощі з читанням, відстають від однолітків за рівнем знань із шкільних предметів. Також у пацієнток можливі проблеми при спілкуванні з однолітками, погані комунікативні навички, проте найчастіше в міру дорослішання ці проблеми зникають.

Велике значення у виникненні ускладнень має своєчасність діагностики та проведення реабілітаційних заходів. Згідно з інформацією ВООЗ, з дівчаток, у яких хромосомну аномалію діагностовано незабаром після народження, лише 14% стикалися з проблемами при навчанні, тоді як за пізнішої діагностики частка таких дітей становить 30-50%. У середньому близько 25-30% дівчаток за підсумками шкільного навчання мають оцінки нижче за середньостатистичні.

При стандартному педіатричному чи терапевтичному огляді не визначаються жодних специфічних ознак трисомії Х-хромосоми. Щоб запідозрити діагноз, необхідно ретельно зібрати інформацію про перебіг вагітності та пологів, темпи фізичного та психічного розвитку дівчинки в перші роки життя. В рамках комплексної діагностики трисомії застосовуються такі методи дослідження:

• Каріотипування. Вивчення хромосомного набору – єдиний можливий метод підтвердження діагнозу. Таке дослідження виявляє ознаки трисомії, що дозволяє розмежувати повні та мозаїчні форми анеуплоїдії.
• Неврологічний огляд. p align=”justify”> Для раннього виявлення порушень когнітивної сфери проводиться перевірка мови, комунікативних навичок, комплексне дослідження рівня моторного розвитку, тест на соціальні функції. За показаннями призначається консультація психолога, психіатра.
• Пренатальна діагностика. Під час вагітності жінки з підтвердженим потроєнням Х-хромосоми доцільно вивчити каріотип плода, щоб підтвердити чи виключити наявність додаткової хромосоми у дитини. Це виконується методом амніоцентезу, кордоцентезу.

За відсутності у пацієнтки будь-яких проявів синдрому немає необхідності призначення терапії. Питання доцільності медичного спостереження таких жінок залишається дискутабельним, хоча більшість фахівців радять їм регулярно проходити розширені медичні огляди для виключення ускладнень синдрому трисомії. Голландський вчений Мартен Оттер та американський педіатр Ніколь Тарталья запропонували таку програму диспансерного спостереження:

• У грудному віці – стандартні профілактичні огляди у педіатра та інших фахівців згідно з графіком.
• У дошкільному періоді – УЗД нирок, ЕЕГ, перевірка рівня інтелектуального розвитку, за потреби – логопедична корекція.
• У молодшому та середньому шкільному віці — дослідження функцій органів чуття, розширені тести на рівень соціально-психологічних навичок, рекомендації щодо додаткових занять із репетиторами, корекційними педагогами (за наявності показань).
• У старшому шкільному віці, крім стандартних медоглядів, забезпечується професійна орієнтація з урахуванням можливих особливостей розумового розвитку.
• У дорослому віці – за відсутності відхилень спеціальних оглядів не потрібно.

Більшість жінок із діагнозом трисомії статевої хромосоми ведуть повноцінне життя, реалізують свою репродуктивну функцію та можуть не знати про існування генетичної проблеми. Прогноз загалом сприятливий. Синдром не викликає життєзагрозних ускладнень, не скорочує тривалість життя. Враховуючи відсутність значних провокуючих факторів, первинна профілактика захворювання неможлива.