Цервіцит

Причини цервицита

Цервіцит – це запальне захворювання в піхву шийки матки. Ця хвороба протікає з мутними іноді гнійними виділеннями разом з тягнучими або тупими болями внизу живота, а також болючим сечовипусканням і статевим актом. Цервіцит дуже поширене захворювання, зустрічається у кожної другої жінки, тому лікування повинно бути продуктивним і своєчасним, оскільки ця хвороба дуже швидко може перейти в хронічну форму, і тоді боротися з нею буде непросто.

Хронічна форма цервицита може призвести до появи ерозії, гіпертрофії (тобто потовщення) шийки матки і поширенню різних інфекцій на верхніх ділянках статевого органу. Даною захворювання виникає через порушення захисної функції шийки матки, після чого відбувається попадання чужорідної мікрофлори, що і провокує запальні процеси, які бувають двох видів: ендоцервіцит – це запалення внутрішньої сторони каналу шийки матки, і екзоцервіціт – це запалення відділу піхви шийки матки.

Причин достатньо багато виникнення цервицита. На першому місці – це, звичайно, інфекції статевих органів. Відносяться сюди захворювання, які передаються статевим шляхом (трихомоніаз, гонорея, хламідіоз). Провокувати запалення шийки матки можуть також герпетичні генітальні інфекції, кандидоз, молочниця або вірус папіломи.

Наступна причина виникнення цервицита – це вплив травмуючих факторів на шийку матки. Це часті статеві акти або користування тампонів під час менструального циклу. Через це травмується піхвова частина шийки матки, внаслідок чого вона піддається різним інфекційним процесам.

Дуже часто поява цервицита відбувається у жінок, які почали рано статеве життя або змінюють часто статевих партнерів.

І остання причина – це механічне нанесення шкоди шийці матки. Відбувається це при проведенні аборту або діагностичного вишкрібання матки, штучно розширюючи шийку матки спеціальним інструментом. Сюди можна віднести встановлення протизаплідний спіралі.

Симптоми цервицита

Цервіцит зазвичай протікає в 2 варіантах: безсимптомно і з виявленням клінічної симптоматики. Гострий цервіцит проявляє себе хворобливими відчуттями внизу живота. Поряд з цим відбуваються запальні процеси, що супроводжуються у жінок виділеннями з статевих органів. Як правило, вони рясні, мають неприємний запах і містять гній. Дуже часто всі ці симптоми супроводжуються разом з сверблячкою геніталій або появою кровотеч, особливо під час статевого акту. Біль може виникнути під час сексу, при гострому цервіциті спостерігається навіть підвищення температури, запаморочення, блювота або нудота.

На тлі гострого цервицита виникає хронічна форма захворювання. До неї можна віднести наступні ознаки: це постійна поява каламутних виділень зі статевих органів, свербіж і їх набряк. Всі ці неприємні відчуття залишаються, що і приносить жінці постійний дискомфорт.

Діагностика цервицита

Найголовніше при діагностиці цервицита – це не допустити перетікання гострого цервицита в хронічну форму. Потрібно регулярно відвідувати гінеколога і проводити всі лікувальні заходи. Слід зауважити, що цервіцит себе може і не проявляти, але виявити його можна під час гінекологічного огляду.

Дослідження роблять завжди одні й ті ж. Спочатку проводять деталізацію скарг і збір анамнезу, потім проводять огляд у дзеркалах шийки матки. Якщо є якісь запалення, то шийка матки має червонуватий колір і може трохи бути набряклою. Потім гінеколог бере мазок на флору з шийки матки, завдяки цьому можна виявити збудника даного захворювання і природно після всього призначити лікування. І останнє – це кольпоскопія. Це обстеження допомагає побачити стан слизової оболонки шийки матки під мікроскопом, а також несуттєві зміни в ній. Якщо хвороба прогресує, то при обстеженні мазка виявиться велика кількість еритроцитів, лейкоцитів і лімфоцитів.

Лікування та профілактика цервицита

Для початку слід виявити причину захворювання, а потім вже призначати комплексне лікування. Якщо в шийці матки відбувається розмноження патологічних мікроорганізмів, то лікар для лікування прописує антибіотики. Якщо це папілломатозние або герпетична інфекція, то тоді слід застосовувати противірусні препарати. Для того щоб знищити збудника захворювання, призначаються різні антибіотики. Наприклад, тетрациклін застосовується при хламідійної інфекції, флуконазол – при кандидозної інфекції.

При викоріненні факторів вірусної інфекції проводиться тривале і важке лікування. Ацикловір використовують при генітальний герпес, а інтерферон – при папіломавірусної інфекції. Слід пам’ятати, що при проведенні лікування жінки, потрібно паралельно обстежити і її сексуального партнера, а потім призначити лікування і йому. Отже, лікування цервицита – це дуже тривалий процес, що вимагає собі грунтовного і продуктивного лікування, і для того, щоб він не перейшов у хронічну форму потрібно лікуватися до кінця. Хронічний цервіцит лікується набагато довше, так як потрібно боротися не тільки з причинами цього захворювання, але і з його ускладненнями.

Профілактика цервицита – це в першу чергу своєчасне лікування ендокринних порушень, попередження абортів, дотримання особистої гігієни та виключення статевих інфекцій.

Цервіцит під час вагітності

Дуже часто вагітні жінки страждають цим захворюванням, відбувається це через те що імунітет жінки знижується і стає сприйнятливим до різних захворювань, у тому числі і гінекологічним.

Лікування антибіотиками має бути дуже акуратним і під суворим наглядом лікаря, оскільки не лікування даного захворювання може призвести до передчасних пологів або викидня. Тому лікувати цервіцит потрібно своєчасно, щоб не було різних патологічних змін плоду.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.