Цілорічний алергічний риніт

Цілорічний алергічний риніт – це хронічне запальне захворювання алергічної природи, що виникає при контакті з причинним алергеном і вражає слизову оболонку носа. Клінічні прояви у вигляді закладеності носа, нежиті та нападів чхання спостерігаються цілий рік і обумовлені гіперчутливістю до домашнього пилу, пліснявих та дріжджових грибків, алергенів домашніх тварин, птахів тощо. у сироватці крові). Лікування: усунення контакту з алергеном, антигістамінні засоби, інтраназальні кортикостероїди, АСІТ.

Цілорічний (персистуючий) алергічний риніт – запалення слизової оболонки носа, яке розвивається при попаданні у верхні дихальні шляхи алергенів, присутніх у житловому приміщенні та проникають в організм із повітрям, що вдихається. Симптоми хвороби (свербіж, закладеність носа, ринорея, чхання) спостерігаються понад чотири дні на тиждень або більше місяця поспіль, неодноразово повторюючись протягом усього року. Патологія зустрічається у 10-20% населення планети, має хронічний перебіг, може ускладнюватися розвитком риносинуситу та назального поліпозу. Нерідко порушує загальне самопочуття, знижує працездатність та якість життя. Число випадків захворювання цілорічний алергічним ринітом зростає з кожним роком, в основному хворіють люди молодого віку. У 50% пацієнтів виявляються інші алергічні захворювання: атопічний дерматит, бронхіальна астма, алергічний кон’юнктивіт.

Цілорічний алергічний риніт виникає внаслідок сенсибілізації до інгаляційних алергенів, що містяться в житлових приміщеннях: кліщах домашнього пилу, дріжджових та пліснявих грибків, продуктів життєдіяльності тварин, птахів та комах, а також до деяких професійних алергенів.

• Алергени домашнього пилу. У домашньому пилу, що складається з безлічі неорганічних і органічних речовин, одним з найалергенніших компонентів є домашній кліщ, причому гіперчутливість розвивається до всіх частин тіла кліща, його секрету та продуктів життєдіяльності (особливо до фекалій).
• Алергені тварин. Нерідко захворювання виникає при повторному контакті з алергенами гризунів та свійських тварин (кішок, собак). Основними алергенними компонентами є секрети сальних та періанальних залоз, лупа, слина, сеча. Встановлено, що сенсибілізація до алергенів тварин зустрічається у 10-30% населення, і цілорічний алергічний риніт стає одним із ранніх проявів такої гіперчутливості.
• Грибкові алергени. Грибкова алергія – ще один важливий фактор розвитку хронічного алергічного запалення слизової оболонки порожнини носа, причому найбільш актуальними у цьому випадку будуть цвілеві гриби Aspergillus та Penicillium, що викликають сенсибілізацію постійно протягом усього року.
• Інші алергени. Рідше у виникненні цілорічного алергічного риніту беруть участь деякі професійні, харчові та лікарські алергени. Може спостерігатися полісенсибілізація до побутових та пилкових алергенів.

Механізм розвитку захворювання є IgE-опосередкованою алергічною реакцією негайного типу. Перший контакт з алергеном призводить до надмірного викиду B-лімфоцитів алерген-специфічних імуноглобулінів IgE. При повторній взаємодії алергену з антитілами, що знаходяться на поверхні опасистих клітин, відбувається викид медіаторів та розвиток алергічного запалення слизової оболонки носа. При цілорічному алергічному риніті зберігається практично постійний низькодозовий контакт з алергеном, що пояснює персистуючий характер запального процесу.

Клінічні симптоми захворювання також можуть провокувати деякі неспецифічні подразники: холодне повітря, вихлопні гази та тютюновий дим. У таких випадках патологічний процес запускається за механізмом псевдоалергії.

Типова скарга пацієнтів, які страждають на цілорічний алергічний риніт, – напади чхання, що починаються вранці незабаром після пробудження. Крім того, хворих турбує свербіж у носі, горлі та в ділянці очей, рясні слизові виділення з носа, утруднення носового дихання. Іноді спостерігаються порушення нюху. Постійна закладеність носа часто призводить до розвитку запального процесу в носоглотці та приносових пазухах. Алергічний риніт може ускладнюватись поліпозом. У подібних випадках з’являються біль у проекції лобових і гайморових пазух і головний біль, що посилюється при нахилі голови. Може спостерігатися тривалий субфебрилітет.

При стіканні секрету з порожнини носа на задню стінку глотки і в горло виникає хронічне подразнення слизової оболонки дихальних шляхів, що виявляється сухим кашлем (постійним покашлюванням). Тривале порушення носового дихання призводить до розладів сну, хропіння, епізодів апное, зміни голосу, зниження розумової та фізичної працездатності. Перехід алергічного запального процесу на слизову оболонку євстахієвої труби сприяє розвитку запалення середнього вуха, появі болю у вусі, зниження слуху, шуму у вухах.

Діагноз цілорічного алергічного риніту встановлюється в результаті вивчення анамнестичних даних, клінічного огляду отоларинголога та алерголога-імунолога, проведення лабораторних (виявляється еозинофілія в аналізі крові та секреті з порожнини носа) та інструментальних досліджень. До інструментальних методик входять рентгенографія та комп’ютерна томографія навколоносових пазух, а також ендоскопічне дослідження порожнини носа.

Необхідне обов’язкове алергологічне обстеження з тестуванням потенційних алергенів (побутових, грибкових, професійних) шляхом шкірних алергопроб, визначення рівня загального та алерген-специфічних імуноглобулінів IgE у сироватці крові. Іноді практикується провокаційний тест. Диференціальна діагностика цілорічного алергічного риніту здійснюється з іншими ринітами алергічної природи, неалергічними ринітами (інфекційним, вазомоторним, цілорічний неалергічний). Враховуючи поєднання алергічного риніту з бронхіальною астмою, призначають відповідне обстеження, що дозволяє підтвердити або виключити наявність даної патології.

Лікувальні заходи при алергічному риніті цілий рік включають максимально можливе усунення контакту з потенційними алергенами. Необхідно боротися із запиленістю та підвищеною вологістю у квартирі шляхом регулярного прибирання та провітрювання житлового приміщення. Рекомендується позбутися килимів та килимових покриттів, що є пилозбірниками, а також м’яких меблів, по можливості замінивши її виробами з дерева та пластику, предметами, покритими шкірою або вінілом. Слід користуватися очищувачами повітря та сучасними пилососами, в яких є спеціальні мікрофільтри. Потрібно проводити боротьбу з домашніми кліщами та тарганами, по можливості відмовитися від домашніх тварин та птахів, акваріумних рибок та домашніх квітів.

• Медикаментозне лікування. Включає використання антигістамінних засобів внутрішньо, місцево, іноді парентерально, а також стабілізаторів мембран опасистих клітин (кромонів). У лікуванні широко застосовуються інтраназальні глюкокортикостероїди. Як симптоматичні засоби в період загострення можуть використовуватися деконгестанти типу ксилометазоліну та оксиметазоліну протягом 3-10 днів.
• АСІТ. Ефективним методом лікування цілорічного алергічного риніту є алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ), що дозволяє зупинити прогресування хвороби та максимально усунути її клінічні прояви. АСІТ проводиться лікарем-алергологом-імунологом за відсутності протипоказань.

Прогноз захворювання при своєчасній діагностиці та призначенні адекватного лікування сприятливий. Для попередження симптомів необхідно виключити або звести до мінімуму зустріч із причинно значущим алергеном: домашнім пилом, шерстю тварин, пліснявою, профшкідливістю тощо. Профілактика включає проведення превентивних курсів протиалергічної терапії, диспансерне спостереження алерголога та дотримання всіх рекомендацій лікаря.