УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ультразвукове дослідження (ехографія, сканування) – єдиний високоінформативний, безпечний
неінвазивний метод, що дозволяє проводити динамічне спостереження за станом плода з ранніх
етапів розвитку.
ОБГРУНТУВАННЯ
В основі ультразвукової діагностики лежить зворотний п’єзоелектричний ефект. Ультразвукові хвилі,
по-різному відбиваючись від органів і тканинних структур, уловлюються приймачем, розташованим усередині датчика, і
перетворюються на електричні імпульси. Дані імпульси відтворюються на екрані пропорційно
відстані від датчика до відповідної структури.
В акушерстві найбільшого поширення набули два основні методи: трансабдомінальний і
трансвагінальне сканування. При трансабдомінальному скануванні застосовують датчики (лінійні, конвексні)
з частотою 3,5 та 5,0 мГц, при трансвагінальному – секторальні датчики з частотою 6,5 мГц і вище. Використання
трансвагінальних датчиків дозволяє в більш ранні терміни встановити факт вагітності, з більшою точністю
вивчити розвиток плодового яйця (ембріона та екстраембріональних структур), вже з I триместру діагностувати
більшість грубих аномалій розвитку ембріона/плода.
МЕТА
Основні завдання ехографії в акушерстві:
· Встановлення факту вагітності, спостереження за її перебігом;
· Визначення числа плодових яєць;
· ембріометрія та фетометрія;
· Діагностика аномалій розвитку плода;
· Оцінка функціонального стану плода;
· плацентографія;
· Здійснення контролю при проведенні інвазивних досліджень (біопсії хоріону, амніоцентезу, кордоцентезу,
внутрішньоутробної хірургії (фетохірургія)).
Завдання УЗД у І триместрі вагітності:
· Встановлення маткової вагітності на підставі візуалізації плодового яйця в порожнині матки;
· Виняток позаматкової вагітності;
· Діагностика багатоплідної вагітності, типу плацентації (біхоріальна, монохоріальна);
· Оцінка зростання плодового яйця (середній внутрішній діаметр плодового яйця, КТР ембріона/плода);
· Оцінка життєдіяльності ембріона (серцевої діяльності, рухової активності);
· Дослідження анатомії ембріона/плода, виявлення ехомаркеров хромосомної патології;
· Вивчення екстраембріональних структур (жовткового мішка, амніону, хоріона, пуповини);
· Діагностика ускладнень вагітності (погрозливий аборт, аборт, що розпочався, повний аборт, міхурний замет);
· Діагностика патології геніталій (міом матки, аномалій будови матки, внутрішньоматкової патології, утворень
яєчників).
Завдання УЗД у ІІ триместрі вагітності:
· Оцінка зростання плода;
· Діагностика вад розвитку;
· Дослідження маркерів хромосомної патології;
· Діагностика ранніх форм ЗРП;
· Оцінка локалізації, товщини та структури плаценти;
· Визначення кількості ОВ.
Завдання УЗД у III триместрі вагітності:
· Діагностика вад розвитку з пізньою маніфестацією;
· Визначення ЗРП;
· Оцінка функціонального стану плода (оцінка рухової та дихальної активності, доплерометрія
кровотоку в системі «мати-плацента-плід»).
ПОКАЗАННЯ
Ультразвуковий скринінг вагітних у нашій країні проводиться у терміни 10–14, 20–24 та 30–34 тижні.
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Діагностика маткової вагітності при УЗД можлива з ранніх термінів. З 3-го тижня від зачаття в порожнині
матки починає візуалізуватися плодове яйце у ​​вигляді ехонегативного утворення округлої або овоїдної форми
діаметром 5-6 мм. У 4-5 тижнів можлива візуалізація ембріона – ехопозитивної смужки розміром 6-7 мм. Головка
ембріона ідентифікується з 8-9 тижнів у вигляді окремого анатомічного утворення округлої форми середнім
діаметром 10-11 мм.
Найбільш точний показник терміну вагітності у І триместрі – КТР (рис. 11-1). У табл. 111 наведено
гестаційні нормативи КТР при неускладненій вагітності
Мал. 11-1. Копчико-тім’яний розмір ембріона.
Середня помилка у визначенні терміну вагітності при вимірі плодового яйця становить ±5 днів, КТР – ±2 дні.
Оцінка життєдіяльності ембріона у ранні терміни вагітності ґрунтується на реєстрації його серцевої
діяльності та рухової активності. При УЗД реєструвати серцеву діяльність ембріона можна з 4-х
5 тиж. ЧСС поступово збільшується з 150-160 на хвилину в 5-6 тижнів до 175-185 на хвилину в 7-8 тижнів з наступним
зниженням до 150-160 за хвилину до 12 тижнів. Двигуну активність оцінюють з 7-8 тижнів.
Таблиця 11-1. Смугасто-тем’яні розміри ембріона/плода в I триместрі вагітності
Термін вагітності, тижні

Розмір КТР, мм

5

3

6

6

7

10

8

16

9

23

10

31

11

41

12

53

13

66

З 4-5 тижнів вагітності визначається жовтковий мішок, величина якого варіює від 6 до 8 мм. До 12 тижнів
відбувається фізіологічна редукція жовткового мішка. Відсутність жовткового мішка та його передчасна
редукція – прогностично несприятливі ознаки.
За допомогою трансвагінальної ехографії в І триместрі вагітності діагностують грубі ВПР – аненцефалію,
грижу спинного мозку, скелетні аномалії, мегацистис та ін.
хромосомної патології – комірного набряку, гіпоплазії/відсутності носової кістки, неімунної водянки плода,
невідповідності КТР ембріона терміну вагітності
При вивченні росту та розвитку плода у ІІ та ІІІ триместрах вагітності проводять фетометрію (вимір розмірів
плоду). Обов’язковий обсяг фетометрії включає вимірювання біпарієтального розміру та кола головки,
діаметрів або кола живота, а також довжини стегнової кістки (довжину трубчастих кісток вимірюють з обох боків)
(Рис. 11-2). Нормативні гестаційні показники фетометрії наведено у табл. 11-2. На підставі вказаних
параметрів можливе визначення гаданої маси плода.
Мал. 11-2. Фетометрія.
а — вимірювання біпарієтального розміру та кола голови;

б – вимірювання кола живота;

в – Визначення довжини стегнової кістки.
Таблиця 11-2. Фетометричні параметри у II та III триместрах вагітності
Термін вагітності, тижні

Біпарієтальний розмір, мм

Коло живота, мм

Довжина стегнової кістки, мм

14

24

61

12

15

28

72

16

16

32

78

20
17

36

96

24

18

39

108

27

19

43

120

30

20

47

138

33

21

50

144

36

22

53

162

39

23

56

168

41

24

59

186

44

25

62

198

46

26

65

204

49

27

68

216

51

28

71

228

53

29

73

240

55

30

75

248

57

31

78

259

59

32

80

270

61

33

82

278

63

34

84

288

65

35

86

290

67

36

88

300

69

37

89

306

71

38

91

310

73

39

93

324

74

40

94

325

76

При проведенні ехографії у II та III триместрах досліджують структури головного мозку, скелет, лицьовий череп,
внутрішні органи плода: серце, легені, печінка, шлунок, кишечник, нирки та надниркові залози, сечовий міхур.
Завдяки УЗД можна діагностувати більшість аномалій розвитку плода. Для детальної оцінки анатомії
плода додатково використовують тривимірну ехографію, що дозволяє отримати об’ємне зображення досліджуваної
структури.
Спектр ехомаркеров хромосомної патології плода, що виявляються у II триместрі вагітності, включає
зміни з боку різних органів та систем: вентрикуломегалія, кісти судинних сплетень бічних
шлуночків, аномальні форми черепа та мозочка («полуниця», «лимон», «банан»), гіперехогенний кишечник,
пієлоектазія, єдина артерія пуповини, симетрична форма ЗРП.
За допомогою УЗД можна детально вивчити плаценту і отримати необхідну інформацію про її локалізацію, товщину,
структуру.
Локалізація плаценти в різні терміни вагітності змінюється через «міграцію» від нижнього сегмента до дна.
матки. При виявленні передлежання плаценти до 20 тижнів вагітності УЗД необхідно повторювати кожні 4 тижні.
Остаточний висновок про розташування плаценти слід робити наприкінці вагітності.
Важливий показник стану плаценти – її товщина. Для товщини плаценти характерна типова крива зростання по
мірою розвитку вагітності. До 36–37 тижнів зростання плаценти припиняється. Надалі при фізіологічній течії
вагітності її товщина зменшується або залишається на тому ж рівні, становлячи 33-36 см.