В організмі американця кілька років самостійно вироблявся алкоголь

У 2011 році 46-річний мешканець Північної Кароліні сильно травмував руку і лікарі прописали йому антибіотик цефалексин. Через тиждень після курсу у хворого почалися провали в пам’яті, з’явилося затуманення мозку, депресивний настрій. Це тривало кілька років — доти, доки у 2014 році психіатр не назначив йому курс антидепресантів.

Ще через деяку годину одного разу вранці чоловік їхав у автомобілі, коли його зупинила поліція. Запідозривши його у нетверезому водінні, правоохоронці попросили пройти перевірку на алкотестері. В результаті з’ясувалося, що рівень алкоголю в крові водія еквівалентний приблизно сім-десяти спиртних напоїв і достатній для того, щоб викликати тошноту, порушення в координації та навіть втрату свідомості.

Однак американець наполягав, що не вживав алкоголю, перш ніж сісти за руль. Після такого резонансного випадку чоловік вирішив звернутися до лікаря.

Медики порадили йому пройти вуглеводний тест: пацієнтові давали 50 грамів їжі, що містить багато вуглеводів, і стежили за рівнем алкоголю в крові. Через кілька годин після прийому їжі з’ясувалося, що рівень алкоголю в крові чоловіка значно зріс, хоча він і не вживав спиртного.

Крім того, в аналізах американця виявились Saccharomyces cerevisiae — простіше кажучи, пивні дріжджі. Тоді йому і поставили синдром автобродіння, або автопивоварні (auto-brewery syndrome).

Спочатку пацієнтові прописали протигрибкові препарати, але незабаром йому довелося лягти до лікарні: чоловік з’їв піцу і його «п’яний» стан повернувся, він упав і вдарився головою, отримавши до того ж внутрішньочерепну кровотечу.

Після тривалих пошуків грамотної лікарської допомоги американець звернувся до фахівців з Медичного центру Річмондського університету у Нью-Йорку.

За словами гастроентеролога Фахада Маліка, цей епізод став першим документально підтвердженим випадком синдрому автобродіння, спричиненого прийомом антибіотиків, оскільки до 2011 року і травми руки пацієнт був здоровий.

«Антибіотик змінив мікробіом кишечника, що призвело до збільшення кількості грибків. На цей діагноз слід перевіряти будь-якого пацієнта з ознаками алкогольного відрування, який, однак, заперечує вживання спиртних напоїв», – йдеться у звіті, опублікованому в журналі BMJ Open Gastroenterology.

Медики вирішили продовжити лікування протигрибковими препаратами у поєднанні з пробіотиками.

«Через півтора року у пацієнта не виявляються симптоми цієї хвороби, він відновив свій звичний спосіб життя, дотримується звичайної дієти, час від часу перевіряючи рівень алкоголю за допомогою алкотестера. Крім того, він відмовився від антидепресантів», – підсумував Малік.