Помилковий діагноз

Лікарі досить часто працюють за певною схемою. Якщо лікар побачить, що пацієнт – фінансово забезпечений, то йому можуть діагностувати венеричне захворювання та назначити дороге лікування. На підтвердження діагнозу відправляють на аналізи до певного лаборанта, який у курсі всього і просто підтверджує неправдивий діагноз наляканому пацієнтові. Тому, якщо вам приписали, наприклад, венеричне захворювання, краще перевірити ще раз, а краще – кілька, в іншій лабораторії.

До того ж є такі захворювання, з діагностикою яких не можна бути впевненими на 100%. Наприклад, трихомонада може «ховатися», «ховатися» при лабораторних дослідженнях під виглядом кров’яних клітин та лімфатичних клітин, а також здатна змінюючи свою форму, вигляд і рухливість, що створює певні труднощі у лікуванні трихомоніазу. А ось таке захворювання, як сифіліс виявляється завжди, тому якщо в одній лабораторії вам підтвердили цю хворобу, а в іншій немає – то хтось із них некомпетентний у своїй справі чи намагається скористатися вашим незнанням справи.

Для того, щоб відстояти свої права і довести провину лікарів за помилкового діагнозу, для початку подайте до лабораторії письмову претензію. Це письмове звернення у довільній формі до керівника лабораторії, де ви викладаєте суть своєї проблеми. Крім повернення вартості аналізів, ви маєте також право на відшкодування морального вреду, який був завданий вам неправдивими результатами. Але це можливо лише через суд! Розмір моральної шкоди визначаєте ви самі, але аргументуючи його.

Наприклад, порахуйте всі гроші, витрачені на ліки, аналізи, інші додаткові виплати, додайте до них вашу зарплату за ті дні, коли ви перебували у клініці, і помножте все це на три. Деякі юристы радять множити на десять, тому що, як показує практика, суд зазвичай зменшує суму, яку зазначають позивачі… до Міністерства охорони здоров’я Ці органи можуть провести перевірку, вимагати атестації працівників і навіть позбавити ліцензії на дане установа.

Правомірні вчинки лікарів

У разі екстреної медичної допомоги бригада має право відмовити навіть родичам у супровід іншого людини при госпіталізації. Справа в тому, що родичі в такі моменти емоційно неврівноважені, вони можуть мешати лікарям виконувати їх обов’язки. До категорії екстрених належать: якщо пацієнт перебуває у невідкладному стані, що супроводжується раптовим розладом дихання, непритомністю, судомами, раптовою больою в області серця, гострим болем у черевній порожнині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захворювань, що загрожують здоров’ю пацієнта. Якщо ситуація не критична, то рішення все одно залишається за лікарем. Як правило, лікарі не відмовляють родичам у таких випадках.

Перевіряти на всі алергічні реакції шкірного пацієнта лікарі не зобов’язані і не можуть чисто фізично, адже для цього потрібно провести дуже великий спектр аналізів. Тому важливо самому бути пильним і завчасно попереджати лікарів про наявність схильності до алергії. Але при використанні певних препаратів, таких як ін’єкційні антибіотики та анестезуючі засоби, лікар повинен обов’язково робити проби на алергію! Якщо він цього не зробив, то ви можете притягнути його до відповідальності у разі алергічного нападу.

Госпіталізація дитини

Щодо перебування батьків із дитиною при госпіталізації, то за Законом «Основи законодавства України про охорону здоров’я» до 6 років вони не просто можуть перебувати з хворим дитиною, а навіть зобов’язані це робити! Один з батьків має право перебувати з дитиною будь-якого віку протягом усього терміну лікування. При стаційному лікуванні дітей віком до шести років, а також тяжкохворих дітей старшого віку матері надається можливість перебувати з дитиною у лікувальному закладі із забезпеченням безкоштовного харчування та умов для проживання. Після 6 років надати ліжко можуть лише за наявності вільного. На жаль, це право часто порушується через брак вільних місць і для дітей віком до 6 років. До речі, в деяких лікарнях дають розкладачки або дозволяють поставити свою, але за умови, що вона не мешатиме іншим хворим.

Ми ніколи не знаємо, до якого лікаря потрапимо. І наше здоров’я іноді може залежати від кількості години медика, його настрою та порядності. Як кажуть, спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих. Тому навіть і в кабінеті лікаря контролювати ситуацію треба самому, особливо якщо від цього залежить ваше життя чи життя ваших близьких.