Вчені довели, що аутизм може бути викликаний кишечними інфекціями

Симптоми аутизму, а точніше розладів аутистичного спектру (РАС), виявляються у зв’язку з виникненням у людини певної моделі поведінки, наприклад, повторюваних дій і зниження соціальних взаємодій.

Це захворювання є спадковим, а отже, не піддається повному лікуванню традиційними методами. Але дослідники не припиняють боротьбу із симптомами, які, як виявилося, можна зменшити завдяки бактериям шлунково-кишкового тракту.

Цікаво, що багато людей з розладами аутистичного спектру також страждають від шлунково-кишкових захворювань, таких як спазми у животі та запори.

Про це розповіли автори попередніх досліджень, чию роботу вчені з Каліфорнійського технологічного інституту взяли за основу під час проведення своїх експериментів.

«Як правило, дослідники вивчають аутизм як генетичне захворювання та сприймають її виключно як розлад функціонування мозку. Ми ж глянули на проблему під іншим кутом і довели, що мікрофлора кишечника може суттєво вплинути на симптоми розладів аутистичного спектру», — розповідає співавтор дослідження Саркіс Мазманян.

Зваживши на те, що у людей, які страждають від серйозних вирусних інфекцій, часто народжуються діти з аутизмом, Мазманян та його колеги відтворили таку ситуацію у мишей. Вчені викликали імунну реакцію у самок гризунів шляхом введення препарату, що імітує функції вірусу, після чого на світ з’явилися дитинчата із симптомами РАС.

Дослідники зауважили, що у мишей-«аутистів» також проявилися симптоми захворювань шлунково-кишкового тракту, що вказувало на аномалії у розвитку мікрофлори.

Більше того, ШКТ гризунів виявився «негерметичним»: шкідливі речовини та бактерії потрапляли через стінки шлунка та кишечника у дах.

Як повідомляється в прес-релізі, цей ефект, відомий у медицині як підвищена кишкова проникність, виявився у багатьох представників групи піддослідних мишей.

«Наскільки нам відомо, це перше свідчення про розлад аутистичного спектру у тварин із супутньою підвищеною кишковою проникністю», — каже провідний автор дослідження Елейн Сяо.

Щоб переконатися, що на аутистичну поведінку мишей впливають саме розлади ШКТ, вчені запровадили гризунам бактерию Bacteroides fragilis, яка використовується в експериментальному лікуванні захворювань шлунка та кишечника у тварин. Лікування подіяло, і кишкова проникність знизилася.

До того ж дослідники зауважили, що поведення гризунів значною мірою змінилося. Животні переставали тупцювати на одному місці, стали більше взаємодіяти з іншими особинами і перестали виявляти ознаки занепокоєння.

«Лікування з використанням B. fragilis не тільки покращило функції ШКТ і нормалізувало мікрофлору, а й усунуло деякі з основних поведінкових симптомів РАС», — коментує Сяо.

Результати дослідження опубліковані у журналі Cell. Наступний етап – клінічні дослідження на людях.

Автори нового методу лікування симптомів аутизму запевняють, що експерименти повинні початися протягом двох років.

«Наше лікування можна буде застосовувати лише після пологів. Це означає, що мати вже перенесла вірусну інфекцію та імунну реакцію, а плід почав розвиватися іншим шляхом. Коли дитина з’явиться на світ, її поведінку можна буде коригувати», — каже співавтор дослідження Пол Паттерсон.

Вчені все ж таки не радять сподіватися на те, що їх метод лікування буде однаково ефективний і безпечний абсолютно для всіх. Їм належить ще багато роботи перед тим, як технологію випробовуватимуть на людях.

Однак медики вважають, що погляд на РАС у новому світлі допоможе не тільки краще зрозуміти їхню природу, але й вдохновити інших учених на створення ще більш ефективних і надійних методів терапії.