Робота, опублікована в журналі Science Advances, вказує на те, що повільна та стабільна мозкова та серцево-легенева активність, пов’язана з глибоким сном нешвидкої фази, оптимальна для роботи глімфатичної системи – унікального мозкового процесу з видалення відходів. Це також може пояснити, чому деякі форми анестезії призводять до когнітивних порушень у людей похилого віку, інформує sutura.org.ua

Вперше глііфатична система була описана Мейком Недергаардом та її колегами у 2012 році. До того моменту вчені не до кінця розуміли, яким чином мозок, підтримує свою закриту екосистему, лишається відходів. Дослідження показало наявність системи виведення, що користується кров’яними сосудами, через які вона уприскує спинномозкову рідину в мозок для очищення від відходів. Інше дослідження показало, що ця система в основному працює під час сну.

Так як накопичення в мозку токсичних білків як бета-амілоїду і тау асоціюється з хворобою Альцгеймера, дослідники припустили, що пошкодження глімфатичної системи через розлад сну може також спровокувати захворювання. Це сходиться з клінічними спостереженнями, що показують зв’язок між нестачею сну та підвищеним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.

У цьому дослідженні наукові співробітники провели експерименти на мішах, яких анестезували шістьма різними способами. Коли тварини були під анестезією, вчені відстежували електричну активність мозку, серцево-судинну діяльність та очистний потік спинномозкової рідини через мозок. Команда зауважила, що комбінація таких препаратів, як кетамін та ксилазин (K/X), найкраще імітувала повільну та неперервну електричну активність мозку та повільне серцебиття, які спостерігаються під час глибокого сну нешвидкої фази. Більше того, електрична мозкова активність у мишей, яким дали K/X, виглядала оптимальною для роботи глімфатичної системи.

Дослідження піднімає кілька важливих клінічних питань. Воно ще раз підтвердило зв’язок між сном, старінням та хворобою Альцгеймера. Відомо, що з віком стає складніше досягти глибокого сну нешвидкої фази, і ця робота ще раз підтверджує важливість глибокого сну для правильного функціонування глімфатичної системи. Також дослідження демонструє, що глімфатичною системою можна маніпулювати, покращуючи сон, – це, у свою чергу, може допомогти розробити потенційні клінічні підходи як сонної терапії або інших способів поліпшення якості сну у людей, що знаходяться в зоні ризику розвитку хвороби Альцгеймера.

Більше того, оскільки кілька сполук, які застосовувалися в дослідженні, були аналогічні анестетикам, задіяним у клінічних умовах, дослідження також проливає світло на когнітивні труднощі, які часто відчувають літні пацієнти після операції. Так, можна підібрати інші препарати, щоби уникнути подібних ускладнень. У мишей, яким у дослідженні вводили анестетики, які не стимулюють повільну активність мозку, спостерігалася знижена глімфатична активність.