Вчені розповіли про здатність грудного молока розвивати дитячу мікрофлору
Відомо, що грудне молоко допомагає дітям рости здоровими. Немовлята, яких годують грудьми, краще чинять опір поганій екології, у них потім менше шансів отримати ожиріння, вони рідше хворіють на злоякісні захворювання. Очевидно, у дітей, яких годували грудьми, краще працює імунітет. Але як саме грудне молоко допомагає імунній системі?
Відомо, що імунітет розвивається у тісній взаємодії з кишковими бактеріями. Імунні клітини на прикладі мікрофлори вчаться розрізняти дружні та небезпечні бактерії, вчаться стримувати захисні реакції, коли в них немає потреби, вчаться приймати сигнали від мікробів.
Взаєморозуміння між імунітетом і мікрофлорою є дуже важливим. Відомо, що бактерії-симбіонти допомагають нам боротися проти різних патогенів та навіть проти раку, і що без імунітету, у якого з мікрофлорою щось пішло не так, людина схильна до аутоімунних захворювань. Але і бактериї в такому разі мають бути правильними. Не лише бактерії впливають на імунітет, а й імунітет впливає на бактериї, і якщо він впливатиме якось не так, у дитини сформується не надто здорова мікрофлора.
У грудному молоці є речовини, що заохочують зростання потрібних бактерій у мікрофлорі малюка. Дослідники з Боннського університету виявили ще: вони з’ясували, що в грудному молоці є білки, які налаштовують імунну систему на правильну взаємодію з бактеріями. Ці білки називаються кальгранулінами А і Б (або S100A8 та S100A9). Вони є як у людському молоці, так і в м’ячому, і завдяки експериментам на мішах вдалося показати, як кальгрануліні впливають на імунні клітини кишківника.
У тварин, позбавлених кальгранулінів, у тканинах кишечнику зменшувалась кількість Т-регуляторних лімфоцитів, які керують силою імунної атаки. Крім того, кальгрануліні впливали і на інші імунні клітини кишківника. Без білків S100A8 та S100A9 новонароджені миші частіше хворіли та помирали від зараження крові, а у мікрофлорі у них різко підвищувалося число бактерій з групи ентеробактерій, у числі яких є чимало патогенів. Нарешті, без кальгранулинів миші набирали великого лишнього ваги.
Те саме було і з дітьми: у тих, хто недоотримавши білки S100A8 і S100A9, частіше траплявся сепсис новонароджених, і до двох років у них нерідко вже було ожиріння. Крім того, у дітей з високим вмістом S100A8 та S100A9 у мікрофлорі було більше корисних біфідобактерій та менше потенційно патогенних ентеробактерій.
Кальпротектіні синтезуються і в самому організмі теж, але їх не завжди буває достатньо для того, щоб імунітет і мікрофлора розвивалися правильно. Рівень S100A8 і S100A9 залежить, наприклад, від того, як немовля з’явилося на світ: наприклад, у тих, хто народився кесаревим розтином, кальпротектінів у середньому менше, ніж у тих, хто народився звичайним чином. Годувати грудьми виходити не завжди і не у всіх, тож, можливо, варто було б подумати про те, щоб ці білки з’явилися у дитячому харчуванні.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Всі матеріали розміщенні на сайті, виключно, для ознайомлення!