Американські та китайські дослідники виявили невелику групу взаємопов’язаних нейронів, найбільш чутливих до дії нікотину, передає sutura.org.ua Вчені припускають, що при постійному впливі нікотину ці клітини сприяють розвитку залежності. Результати дослідження допоможуть у розробці нових методів боротьби з залежністю від куріння.

Вчені досліджували дві області, розташовані в середньому мозку: повідець епіталамуса та міжніжкове ядро. Більш ранні дослідження вже пов’язували порушення в роботі цих регіонів мозку з розвитком хімічної залежності і, зокрема, із підвищеною тривожністю під час спроби відмовитися від паління. У нормі ці зони мозку здатні контролювати відчуття від впливу нікотину. При разовому взаємодії з речовиною повідець епіталамуса посилає «сигнал відбиття» у міжніжкове ядро, і приємний ефект від впливу нікотину знижується. Цей механізм захищає мозок від розвитку залежності.

Дослідники провели експеримент на лабораторних щурах. Животні одержували розчин нікотину у воді протягом шести тижнів, до кінця цього терміну у них виробилася помітна залежність від речовини. Після цього вчені виявили зміни у міжніжковому ядрі мозку гризунів. Зміни відбулися в одній із груп нейронів, пов’язаних з білком α5 — однієї з субодиниць, складових нікотиновий ацетилхоліновий рецептор. Група нейронів, яка отримала назву α5 –Epyc, залишилася колишньою. У той же час група клітин, названа α5 –Amigo1, привернула увагу вчених Після шести тижнів постійного взаємодії з нікотином ці нейрони виділяли нейротрансмітери, які заглушували «сигнал відбиття».

На наступному етапі експерименту вчені «відключили» у частини залежних щурів один з генів, пов’язаних з виділенням нейротрансмітерів у групі нейронів α5 –Amigo1. Ця міра позбавила гризунів від схильності до нікотину. Повернувшись до помешкання до інших, все ще залежних щурів, тварини з «вимкненим» геном перестали виявляти інтерес до місця, де вони раніше отримували нікотиновий розчин. При цьому штучні зміни в групі α5 –Epyc не надавали такого ефекту.