Група дослідників з Інституту біологічних досліджень Солка в Сан-Дієго розробила методику перетворення клітин на поверхні відкритої рани чи виразки у клітини верхньої кулі шкіри, епітелію.

У статті, опублікованій у журналі Nature, вчені описують процес повернення клітин на поверхні рани до стану, аналогічного стану стовбурової клітини, а потім спрямування їх по шляху розвитку клітин шкіри. Методика перспективна як спосіб загоєння язв, опіків, пролежнів та ушкоджень шкіри при захворюваннях обміну речовин, таких як діабет. Крім того, її можна використовувати для протидії старінню шкіри, вважають автори роботи, інформує sutura.org.ua

Шкіра здатна до регенерації, але ця здатність слабшає з віком, тому в міру старіння населення незагойні шкірні пошкодження стають все більш поширеною проблемою. Зазвичай для прискорення загоєння використовують пересадку шкіри самого пацієнта або шкіру, вирощену зі стовбурових клітин. Хуану Карлосу Бельмонте (Juan Carlos Izpisua Belmonte) та його колегам вдалося отримати шкіру на місці пошкодження, не вдаючись до пересадки.

Вчені працювали зі стовбуровими клітинами шкіри, які диференціюються, мигруючи з глибоких шарів до поверхні. У нормальних умовах ці клітини найчастіше перетворюються на кератиноцити, з яких на 90% складається здорова шкіра; проте, коли порушена цілісність шкіри, стовбурові клітини в основному беруть участь у запальному процесі та не формують новий епітелій.

Спочатку вчені виділили з клітин нижньої (базальної) кулі епідермісу 55 білків і РНК, які потенційно могли брати участь у диференціації стовбурових клітин шляхом кератиноцитів. Потім методом проб та помилок виділили чотири білки, які найсильніше впливали на дифернеціацію. Обробивши глибокі порізи на шкірі мишей «коктейлем» з цих чотирьох білків, вчені за 18 днів отримали на поверхні порізів новий епітелій. Через три місяці та через півроку після початку експерименту клітини із зразків шкіри, що виросла на місці порізу, виявилися здоровими за низкою мікробіологічних, генетичних та інших показників.

Перш ніж приступити до клінічних випробувань, вчені планують випробувати методику на інших моделях шкірних пошкоджень і переконатися в безпеці методу.