Вдовий горб (Бабин загривок, Клімактеричний горбок, Холка)

Вдовий горб – це локальне скупчення жирової тканини в області нижніх шийних та верхніх грудних хребців. Зовні проявляється сутулістю, згорбленістю фігури. Однак найчастіше вдовий горб є не лише естетичною проблемою, що може супроводжуватися болями в області плечового поясу, цефалгіями, клацаннями та хрускотом при поворотах голови, порушенням сну та пам’яті. Діагностується при фізикальному огляді для уточнення стану хребта проводиться рентгенографія або КТ ШОП, денситометрія. Лікування в основному включає лікувальну фізкультуру, масаж, мануальну та ударно-хвильову терапію. Можливе видалення освіти за допомогою термоліфтингу, ліпосакції.

Вдовий горб (клімактеричний горбок, бабій загривок, холка) – жирова подушка, що локалізується під шкірою на тильній поверхні шиї. Є щільним валиком, який у профіль виглядає як горбик в шийно-комірцевій зоні. Вдовий горб має гормонально залежну природу, утворюється переважно у жінок пременопаузального та менопаузального віку. Статистичні дані про частоту даного стану не представлені, проте відомо, що жирова «холка» частіше виникає у жінок із надмірною вагою. У чоловіків подібну освіту на шиї називають «бичачим», або «бізоном» горбом.

Найчастіше до розвитку вдовиного горба наводять поведінкові чинники. Насамперед, це малорухливий спосіб життя, хронічна напруга м’язів шиї та спини при тривалому перебуванні в одноманітній статичній позі (особливо при роботі за ПК, використання гаджетів). Все це послаблює м’язовий корсет плечового пояса, призводить до розростання сполучної та жирової тканини. Додатковими факторами, що посилюють патологічні зміни, виступають:

• Спадковість. Жировий наріст у сфері VII шийного хребця може бути генетичною особливістю жінок різних поколінь у сім’ї. У цьому випадку успадковується не сама “холка”, а особливості ендокринної регуляції жирового обміну.
• Захворювання хребта. Найбільше значення для формування вдовиного горба мають остеопороз, остеохондроз ШОП, травми хребта. Порушення мінерального обміну, дистрофічні зміни, пошкодження м’язів та хребців призводять до зміни постави, деформації хребта, що спричиняє утворення жирового валика.
• Ендокринні розлади. Різке зниження вироблення естрогенів у період клімаксу призводить до переважного впливу тестостерону та відкладення жирової тканини за чоловічим типом – в області спини, шиї, плечового поясу. Масивна верхня частина тулуба з вдовим горбом характерна для пацієнтів із хворобою Іценка-Кушинга. Іншими факторами, що сприяють служать ожиріння, прийом гормональних препаратів.

Фактори ризику

Існують певні умови, за наявності яких ризик утворення вдовиного горба стає значно вищим. До них відносяться:

• ґендерна приналежність – жіноча стать;
• вік старше 40-45 років;
• особливості професійної діяльності, що вимагають тривалого перебування в одній позі із зігнутою спиною та опущеною головою (бухгалтери, офісні працівники, швачки та ін.);
• зайва вага.

Вдовий горб – багатостадійна патологія, яка проходить етапи м’язового спазму, розростання жирової та фіброзної тканини, спондилоартрозу. На першому етапі через неправильну поставу виникає тривалий спазм м’язів плечового пояса. М’язовий корсет перестає служити “футляром” для хребта. Міжхребетні зв’язки та диски втрачають свою еластичність, шийний лордоз випрямляється, що створює умови для утворення холки в цьому місці.

Подальші статичні навантаження та напруга сприяють порушенню мікроциркуляції та лімфовідтоку в даній галузі. У таких умовах поступово розвивається м’язова дистрофія, замість м’язів розростається сполучна тканина, у зоні плечового пояса накопичуються жирові відкладення. Спочатку вдовий горб завдає лише косметичних незручностей. Однак на пізніших стадіях до нього приєднуються больовий та судинний синдроми.

Жировий горбик у нижньому відділі шиї формується поступово. Спочатку він є невеликим ущільненням, що не сильно деформує верхню частину спини. Поступово холка збільшується, надаючи фігурі зігнутий, сутулий вигляд. Надалі з’являються болі в шийній ділянці, відчуття скутості та напруги, оніміння потилиці. При повороті голови виникають клацання та хрускіт.

М’язово-тонічний синдром спричиняє погіршення кровотоку в шийному відділі хребта, це негативно позначається на кровообігу головного мозку загалом. Розвивається вертебро-базилярна недостатність, що супроводжується нападами запаморочення, постійним головним болем, коливаннями артеріального тиску, втомою, сонливістю, погіршенням пам’яті.

Хронічна недостатність мозкового кровообігу сприяє розвитку дисциркуляторної енцефалопатії, а в майбутньому – судинної деменції з повною втратою працездатності та можливості самообслуговування.

Оскільки етіологія та механізми вдовиного горба тісно пов’язані з прогресуючою патологією ШОП, не виключено розвиток транзиторних ішемічних атак та такого життєзагрозного ускладнення, як ішемічний інсульт. На його виникнення вказує хиткість ходи, оніміння та слабкість рук, невиразність мови. Інша потенційна небезпека полягає у формуванні міжхребцевої грижі, яка може стискати нервовий корінець і навіть спинний мозок.

Щоб побудувати оптимальну послідовну програму боротьби з горбом вдови необхідно ретельно оцінити стан структур хребетного стовпа. Тому перший фахівець, якого слід відвідати, це лікар-невролог чи вертебролог. Для виявлення інших факторів ризику може бути потрібна консультація ендокринолога, ортопеда. З метою об’єктивізації клінічної картини провадиться:

• Рентгенографія ШОП. Дозволяє виявити дегенеративні зміни у хребцях та міжхребцевих дисках, виражений грудний кіфоз. Для більшої інформативності рентген виконується із функціональними пробами.
• Томографія хребетного стовпа. За потреби уточнення стану кісткової тканини вдаються до КТ-діагностики. Стан навколишніх хребет м’яких тканин, міжхребцевих дисків та спинного мозку краще візуалізується за даними МРТ хребта.
• Оцінка церебрального кровотоку. При скаргах, що вказують на недостатність церебрального кровообігу, як скринінг показано УЗД судин шиї. За потреби більш поглибленого обстеження виконується МР-ангіографія.
• Денситометрія. Для розуміння причин появи вдовиного горба та вживання своєчасних заходів проти його прогресування потрібне дослідження мінеральної щільності кісткових тканин. Це може здійснюватися за допомогою ультразвукової чи рентгенівської денситометрії.

Консервативні методи

У стадії формування жирового валика ефективні методи фізичної реабілітації. Пацієнткам призначається комплекс вправ ЛФК, пасивна кінезіотерапія, масаж шийно-коміркової зони, мануальна терапія ШОП. З метою зняття м’язового спазму проводяться сеанси тейпування. При протрузіях та грижах може виконуватися витягування хребта.

З методів фізіотерапії корисні ультразвукова та ударно-хвильова терапія, лікувальні ванни. За відсутності протипоказань у домашніх умовах можна використовувати роликові масажери, аплікатор Кузнєцова. Пацієнткам може бути рекомендовано відвідування гінеколога-ендокринолога для підбору ЗГТ, дієтолога з метою розробки індивідуальної дієти.

Методи естетичної медицини

Поки вдовий горб не завдає неприємних клінічних симптомів, а лише порушує естетику тіла, можна вдатися до проведення апаратних косметологічних процедур. Ефективними щодо даного дефекту є вакуумно-роликовий масаж, інфрачервоний та радіохвильовий термоліфтинг, ультразвукова кавітація. Ці методи дозволяють покращити локальні трофічні процеси, розм’якшити сполучнотканинні тяжі, зменшити об’єм вдовиного горба.

Додатково до апаратного коригування виконуються ін’єкції липолитиков в проблемну область. У тих випадках, коли видалити жирові відкладення неінвазивним шляхом неможливо, вдаються до операційної ліпосакції (лазерної, ультразвукової, вакуумної, водоструминної). В ході ліпоаспірації з вдовиного горба миттєво може бути видалено від 200 до 1000 мл жиру та більше.

Якщо вдовий горб ще не призвів до розвитку компресійного синдрому та виражених дегенеративних змін хребетного стовпа, з проблемою вдається впоратися консервативними способами. Надалі потрібна підтримуюча терапія як курсів масажу, лікувального плавання, ЛФК. На запущених стадіях вдовий горб перестає бути просто косметичним недоліком, потребує ліквідації тих ускладнень, які загрожують пацієнтові чи виникли.

Профілактика вдовиного горба, головним чином, зводиться зміну поведінкових установок. Основні рекомендації для тих, хто входить до групи ризику, включають:

• обладнання робочого місця спеціальними офісними меблями (комп’ютерне крісло зі спинкою та підлокітниками, ергономічний стіл, підставка під ноутбук);
• періодичні перерви у роботі з проведенням динамічних пауз;
• регулярне виконання комплексу гімнастичних вправ для хребта, м’язів спини та шиї;
• зміна раціону (відмова від простих вуглеводів та жирних страв на користь круп, овочів, риби, нежирного м’яса);
• вибір правильних постільних речей: ортопедичної основи та матраца, невисокої подушки.