Веррукозний невус

Веррукозний невус – пігментне утворення, що являє собою бородавчасте розростання, що підноситься над шкірою. Веррукозний невус має бугристу поверхню, що складається з окремих часточок (зовні нагадує цвітну капусту); темне забарвлення. На відміну від меланомонебезпечних невусов, що характеризується повільним зростанням, не схильний до виразки та кровоточивості. Диференціювати веррукозний невус від інших новоутворень шкіри дозволяє проведення дерматоскопії, біопсії та гістологічного дослідження. Видалення веррукозного невуса може проводитись хірургічним шляхом, радіохвильовим методом, за допомогою електрокоагуляції, лазерної коагуляції, кріодеструкції.

Веррукозний невус (бородавчастий, кератотичний, іхтіозиформний) – це доброякісна освіта, що складається з папіломатозно-бородавчастих розростань. Він може бути різною мірою пігментований або мати тілесний колір. Розташовуються такі невуси в різних ділянках тіла або на обличчі, але найчастіше на шкірі кінцівок. Веррукозний невус є уродженим або виникає у ранньому дитинстві. У дерматології він зараховується до меланомонебезпечних невусів папіломатозного типу. Може мати локалізовану (обмежену) форму у вигляді одиничного утворення з чіткими межами або системну форму – у вигляді гірлянди, що тягнеться.

Локалізована форма веррукозного невуса є виступає над шкірою новоутворення величиною до 1 см, рідше 2-4 см. Воно складається з папіломатозних виростів шкіри, що щільно прилягають один до одного. Шорстка і горбиста поверхня невуса робить його схожим з бородавкою. Таких утворень може бути дещо у різних частинах тіла. У дитинстві спостерігається незначне зростання та збільшення кількості невусів. Причому зростання невуса відзначається більше заввишки, ніж у діаметрі. У дорослому віці зростання не відбувається, а у підлітків збільшуються тільки ті невуси, які мають у своєму складі апокринові та потові залози.

Системна форма веррукозного невуса частіше розташовується на тулубі по ходу судин і нервів і може мати велику площу. Характерно розташування невуса у межах половини тіла. Системний невус складається з безлічі ороговілих папіломатозних утворень, окремі скупчення яких можуть бути розділені невеликою ділянкою незміненої шкіри. Утворення такого невуса зазвичай мають коричневе забарвлення. Розташовуючись лінійно, вони нагадують своїм виглядом гірлянди.

Діагностика заснована на візуальному вивченні освіти та даних анамнезу, що свідчать про його появу в дитячому віці та відсутність розростання. Для підтвердження діагнозу проводять біопсію та гістологічне дослідження, яке виявляє нерівномірність зернистого шару епідермісу, наявність гіперкератозу, папіломатоз та акантоз. Веррукозний невус диференціюють від вугрового невуса, бородавки звичайної, червоного плоского лишаю.

Хірургічне висічення веррукозного невуса застосовують при великих розмірах освіти та в ситуаціях, коли необхідне його ретельне гістологічне вивчення. Радіохвильове видалення невуса менш травматично. Але при великій величині освіти на рану, що залишилася після його видалення, доводиться накладати шви.

Пошарове лазерне видалення невуса дає гарний косметичний ефект, є абсолютно стерильним та безкровним методом. Однак воно не дає можливості гістологічного дослідження віддаленого матеріалу, оскільки в процесі вилучення відбувається випарювання тканин. Видалення локалізованих форм може бути проведене методом електрокоагуляції.

У лікуванні системних веррукозних невусів, що займають значну площу, використовують мазі з вітамінами Е та А, компреси із саліциловим вазеліном. Можлива кріодеструкція утворень, але при цьому потрібні повторні процедури. Видалення невусів зазвичай не проводять у дітей молодше 2-х років.

Прогноз сприятливий. Веррукозний невус зазвичай не розростається та не трансформується у меланому шкіри. Однак, ситуація може змінитися при постійному травмуванні невуса. Хронічне травмування здатне дати поштовх до розростання невуса та стати причиною його інфікування.