Три найголовніші запитання для людини: хто винний, що робити і які сувеніри привезти з відпустки на батьківщину. Особливо ускладнили життя нормальним людям сноби, заклеймивши магніти на холодильник кричущим міщанством. Ось і доводиться викручуватися: футболки, чашки, фрукти — безпрограшний — місцевий алкоголь, передає sutura.org.ua

Але є такі сувеніри, які й даремно брати не хочеться, а доводиться. За оцінкою експертів проекту Discovery Channel “Віруси”, непосиди-мандрівники все частіше привозять додому з відпусток різні екзотичні інфекції, запускаючи в рідному регіоні цілі епідемії. Розповідаємо, де і що ти можеш підхопити і як цього уникнути (спойлер: краще сиди вдома чи їдь у Гренландії).

Лихоманка Ебола

Геморагічною лихоманкою Ебола дуже легко розжитися в Центральній та Західній Африці, тобто в Анголі, Габоні, Демократичній Республіці Конго і Республіка Конго (не плутай, їх справді дві), Центральноафриканській Республіці, Чад, Гвінея, Камерун, Сенегалі, Гамбія Кот-д’івуарі та ще у десятках невеликих держав, які не користуються помітним туристичним попитом. Вперше вирус Ебола з’явився в арсеналі зброї природи проти людства у 1976 році, тоді у Демократичній Республіці Конго та Судані загинуло понад 400 чоловік.

Найбільша спалаха лихоманки Ебола сталася у 2014-му: епідемія охопила майже весь світ і забрала близько 12 тисяч життів, оскільки ліцензованої вакцини тоді не було. Тому помиравши кожен інший пацієнт, тобто шанси були приблизно 50 на 50. Загалом, якщо зберешся у відпустку до Центральної чи Західної Африки, запам’ятай кілька простих правил.

Хороша новина: вирус не передається повітряно-крапельним шляхом. Погана новина: зараження відбувається при безпосередньому тісному контакті з інфікованими тваринами (з’їдені теж вважається) та людьми. Насамперед це попадання на слизові оболонки та мікротравми на шкірі рідин та будь-яких виділень організму зараженого суб’єкта. Тобто треба остерігатися не лише гіпотетичних ситуацій, коли примат поділиться з тобою носовим платком, — потенційно небезпечний і контакт із медичними приладами, у тому числі іголками, якщо вони не були як слід оброблені. Тому десять разів подумай, перш ніж набивати на плечі татуювання «Конго-2018» на згадку про відпустку або йти до місцевого стоматолога у сумнівну клініку. Крім того, лікарі припускають, що інфікуватися можна і через постільну білизну, а також одяг, якщо на тілі є рани, царапини, мікротріщини. Про незахищений секс навіть говорити нічого не будемо, сам чудово розумієш.

І, до речі, у 2016 році вакцину від Еболі все ж таки винайшли. Але тут важливо швидко зреагувати та звернутися до лікарів. Інкубаційний період у Еболі від 2 до 21 дня, а найпоширеніші симптоми – висока температура, озноб, кашель, головний біль та біль у животі, блювання, діарея, загальна слабкість. Щоб не сплутати Еболу з банальної дизентерії, додай до списку тривожних сигналів біль і ломоту у м’язах.

Лихоманка Ласса

Не менш неприємна штука, з якою можна зіткнутися у Західній Африці, — лихоманка Ласса. Зараження відбувається половим, повітряно-крапельним та контактним шляхом (через їжу, воду, попадання на пошкоджену шкіру будь-яких виділень інфікованого). Тобто механізми інфікування аналогічні до лихоманки Ебола, так і симптоми легко сплутати (нездужання, розбитість, біль, температура, рвота). Вони наростають поступово, не відразу звертаючи на себе увагу, зате потім…

Відрізнити лихоманку Ласса від Ебола можна по збільшених лімфовузлів та некротичних язв зіва, які з’являються до кінця першої тижні. Щоб їх помітити, досить відкрити рот перед зеркалом (але краще перед лікарем). На другу тиждень до язв додаються висип, судоми, зниження слуху, брадикардія, набряклість обличчя та тіла. Але тягти до цієї стадії не треба: чим раніше дійдеш до лікарні, тим краще.

Жовта лихоманка

Жовта лихоманка — надбання Африки, однак можна заразитися й у Центральній та Південній Америці. Особливо небезпечні Конго, Гвінея, Судан, Сенегал, Болівія, Перу, Бразилія, Мексика, Камерун, Нігерія, Замбія, Уганда, Сомалі. Хоча список ендемічних країн набагато більший — перед поїздкою краще звіритися з официальними сайтами. Переносять хворобу одразу кілька видів комарів, а ось від людини до людини вона не передається, хіба що зайнятися переливанням крові у польових умовах. В інших випадках побоюватися потрібно лише москітів.

Розпізнати жовту лихоманку на підступах досить складно, оскільки вона добре маскується під відруєння, малярію, денге та інші лихоманки: спочатку це температура під сорок, озноб, головний та м’язові болі, тошнота. До речі, кілька століть тому романтики-іспанці прозвали жовту лихоманку «чорною блювотою», що дозволяє уявити собі перебіг хвороби у всіх фарбах. Через кілька днів після зараження шкіра та очні яблука починають набувати жовтий відтінок через ураження печінки — цей симптом і дозволяє лікарям у переважній більшості випадків винести вірний діагноз.

Травень на увазі: жовта лихоманка протікає швидко, пацієнт гине вже на четверті дні. Спеціального лікування як такого немає, вся терапія спрямована на полегшення частки (голод, холод та спокій, анальгетики та протизапальні препарати), а також покладання на об’єднані сили імунітету та ласкавої долі.

Важливо: всього цього можна уникнути, якщо прищепити. Розум вирусолога Макса Тайлера у 1937 році подарував людству ефективну вакцину, а самому вченому – Нобелівську премію. Тому перед поїздкою до Африки та Центральної Америки заздалегідь зроби щеплення, не говорячи вже про те, що деякі країни тобі без неї просто не впустити — розгорнутий на паспортному контролі (і правильно зробляти).

Лихоманка денге

Денге (наголос на перший склад) не настільки небезпечна, як Ебола, але гарну річ костоломною лихоманкою не назвати. За найпопулярнішою версією, назва перекладається з суахілі як «хвороба, викликана злим духом» (Ka-dinga pepo), але сучасні вчені, отруєні плодами освіти, висувають банальну, але більш правдоподібну версію: арбовірус переносять комарі в Південній та Південно-Східній Азії ( під ударом особливо популярні у росіян В’єтнам, Камбоджа, Лаос, М’янма, Таїланд, Малайзія), країни Африки, Океанії та Карибського басейну. 24 квітня Таїланд і зовсім випустив офіційне попередження всім, хто збирається на Пхукет: з початку 2018 року на острові заразилися 220 осіб.

Денге перетворити інфікованого людини в організм, змучений жаром, безсонням, апатією, занепадом сил, відсутністю апетиту, нудотою та запамороченням. І це ще не все: найсильніша біль у суглобах і кістках, а також висип, почервоніння і великі, сверблячі пухирі по всьому тілу. Чудо-таблетки проти цієї напасті немає, тільки симптоматичне лікування: назначають антигістамінні, знеболювальні, жарознижувальні та знеболювальні препарати. Самого хворого накривають москітною сіткою, щоб не допустити поширення інфекції.

Лихоманка Крим-Конго

Гарантію безпеки не отримають і ті, хто вирішив провести відпустку на рідних теренах. Назва лихоманка Крим-Конго, що викликається одноіменним вирусом, звучить так, ніби хтось напідпитку провів межу по карті світу і з’єднав випадкові точки, але насправді все прозаїчніше: два однакові випадки були практично одночасно виявлені в Криму (1944 рік) і — сюрприз – У Конго (1956 рік). Сьогодні вірус поширився на півдні РФ, на Балканському півострові, у Китаї, Афганістані, Центральній Азії та Східній Африці.

Переносники вирусу у переважній більшості випадків — кліщі, тому у Ставропольському краї, Астраханській та Ростовській областях, де були зареєстровані спалахи захворювань, не варто втрачати пильність. Починається лихоманка Крим-Конго як і більшість лихоманок: слабкість, жар, озноб, біль і ломота у всьому тілі, тошнота, блювання.

Пізніше з’являються характерні ознаки: крововиливи на шкірі, плями і гематоми, іноді охоплюють руку чи ногу цілком, ніби їх поринули у чорнило. Підключаються болі в печінці та різі в животі, діарея, кровоточивість ясен, можливі ускладнення у вигляді набряку легені, осередкової пневмонії, тромбофлебіту, отиту тощо. Летальність – як пощастити: статистика скаче від 2 до 50%. Дуже багато залежить від фізичного стану людини і запасу міцності організму. Лікування немає, є зняття симптомів. Тому краще перестрахуватися: у лісах носити закритий одяг, обробляти палатку та спальник репелентами, проводити профілактичну вакцинацію.

Парагонімоз

Парагонімоз — паразитарне захворювання, що викликається легеневим сисуном (це такий плоский черв’як). Дістати непроханого сусіда в організм, а заодно й ураження легень, підшкірної клітковини, скелетних м’язів та головного мозку ризикують любителі річкових крабів, раків та інших погано обробляються товаришів. Найбільше шансів приховати паразита у жителів та гостей Китаю, Японії, Кореї, Індонезії, Філіппін, півострова Індокитай, Перу, Еквадору, Венесуелі, Колумбії, країн Західної Африки та Далекого Сходу РФ. Потрапивши до організму, інфекція підступно затаюється і виявляється через кілька тижнів — дуже часто хворі встигають повернутися додому. Тут їх і наздоганяє задишка і кашель. У цьому випадку лікарям важко запідозрити екзотичну інфекцію, через що нерідко ставиться помилковий діагноз — пневмонія або бронхіт. Неправильно і не вчасно поставлений діагноз значно збільшує вірогідність серйозних ускладнень і навіть летального результату.

Найнеприємніше у всіх цих екзотичних хворобах — це їхнє прагнення вийти із зони комфорту та потяг до бродяжництва: вони вже давно покинули свій традиційний ареал проживання і поширилися по всьому світу, багато в чому через розвиток міжнародного туризму та вантажоперевезень. Холеру, яка раніше була бичем Індійського субконтиненту, сьогодні щорічно заражаються від 1,5 до 4 мільйонів осіб у всьому світі, лихоманкою Західного Нілу в останні роки перехворіли країни від Сербії до США, а Ебола у 2015 році прогриміла не тільки в Африці, а й в Іспанії, Італії, Великобританії та США.

Експерти проекту «Віруси» кажуть, що глобальна загроза може з’явитися з нізвідки в будь-якій точці планети, і нам залишається тільки бути готовими до цього та враховувати помилки минулого. Як людству вдалося перемогти віспу, що таке грип насправді і як вчені намагалися виграти гонку з годиною, коли над нами нависла ймовірна пандемія Еболі — дізнайся з програми «Віруси», яка виходить з 16 травня по середах о 22:00 на Discovery Channel.