Відмиті нативні чи розморожені еритроцити

Відмиті нативні або розморожені еритроцити переливають у випадках, коли є сенсибілізація реципієнта або загроза розвитку ниркової недостатності, синдрому гомологічної крові, тромбоцитопенічної геморагії.
Плазма – компонент крові, що містить білки, ліпіди, вуглеводи, солі, різні комплекси ліпопротеїнів, глюкопротеїнів, металопротеїнів, ферменти, гормони та ін. коагулопатії. Дні усунення гіповолемії використовують нативнук чи ліофілізовану плазму. Переливання плазми вимагає обов’язкового обліку групової приналежності реципієнта.
Тромбоцитна маса містить 70% тромбоцитів цільної крові, зважених у плазмі. Тромбоцити відповідальні за стан системи згортання крові. Їх дефіцит може стати причиною геморагії, що спостерігаються при тромбопенічних станах, i в тому числі і при тромбогеморагічному синдромі. Інфузію тромбоцитної маси здійснюють з метою зупинки кровотечі при тромбоцитопенічних станах, а також у профілактичних цілях при вмісті тромбоцитів менше 50-70×109/л.
Альбумін – високоефективний препарат, що застосовується для збільшення об’єму плазми крові за рахунок швидкого підвищення колоїдно-онкотичного тиску. Переливання 200 мл 20% розчину альбуміну збільшує ОЦП на 700 мл за рахунок переходу рідини у внутрішньосудинний сектор з інтерстиціального простору, що призводить до розвитку гемодилюції та покращує реологічні властивості крові. Альбумін пов’язує та інактивує продукти метаболізму та токсини, служить джерелом азоту і може тривало (до 11 днів) утримуватись у судинному руслі. Незважаючи на певні позитивні властивості альбуміну, останнім часом його застосовують з великою обережністю внаслідок сенсибілізації організму та загрози розвитку тяжких анафілактичних реакцій, особливо при переливанні плацентарного альбуміну. Останні дослідження показали, що при геморагічному шоку альбумін внаслідок порушеної проникності капілярів швидше йде в інтерстиціальний простір і може сприяти посиленню інтерстиціального набряку та розвитку набряку легенів та мозку.
Рефортан – 6% розчин гідроксиетилкрохмалю з молекулярною масою 200 000 дальтонів і молекулярним заміщенням 0,5. Осмолярність – 300 мосм/л. Швидко заповнює втрачений об’єм крові. Має стійкий волемічний ефект. Обсяг, що досягається, відносно введеного об’єму рідини – 100%. Реологічний ефект рефортану можна порівняти з ефектом тренталу. Тривалість реологічного ефекту більше 30 год. Не викликає прямого вивільнення гістаміну. Має низький, порівняно з декстранами, відсоток побічних дій. Чи не впливає на функцію нирок, не дає феномена “декстранової нирки”.
Показаний у всіх випадках, коли необхідно заповнити дефіцит ОЦК для профілактики та лікування гіповолемічного шоку у зв’язку з оперативними втручаннями, опіками, травмами. Показаний для забезпечення гемодилюції з метою покращення тканинного кровообігу. На відміну від декстранів не призводить до блокади клітин ретикулоендотеліальної системи.
Стабізол – 6% розчин гідроксиетилкрохмалю з молекулярною масою 450 000 дальтонів і молекулярним заміщенням 0,7. Осмолярність 300 мосм/л (ізоосмолярний плазмі). Швидко та стабільно заповнює дефіцит ОЦК. Завдяки вищій молекулярній масі та молекулярному заміщенню має більший, ніж у рефортану, час напіввиведення та більш тривалий волемічний ефект (до 8 год). Показаний при масивних, зокрема післяпологових, крововтратах.
Поліглюкін – 6% розчин декстрану із середньою молекулярною масою 60 000 – 80 000 дальтон. Дає виражений гемодинамічний ефект, стійко підвищує ОЦП та стабілізує систему мікроциркуляції. Поліглюкін тривало (до 6-8 год) утримується в судинному руслі. Завдяки своїй гіперосмолярності та гіперонкотичності .1 г поліглікіна утримує в судинному руслі близько 25 мл води. Препарат є основним плазмозамінником при лікуванні геморагічного шоку. Обсяг добової інфузії поліглюкіну (і взагалі декстранів) не повинен перевищувати 1500 мл унаслідок розвитку загрози гіпокоагуляції та осмотичного опіку канальців нирок, що супроводжується розвитком гострої ниркової недостатності.
Реополіглюкін – 10% розчин декстрану із середньою молекулярною масою 30 000 – 40 000. Препарат швидко збільшує ОЦП, підвищує АТ, покращує не тільки макро-, але й мікроциркуляцію. Це найефективніший гемодилютант, здатний швидко відновлювати капілярний кровотік, дезагрегувати сладжовані еритроцити та тромбоцити. Поліпшуючи органний кровотік, він посилює діурез та сприяє виведенню токсинів; 1 г сухого реополіглюкіну, так само, як і 1 г поліглюкіну, утримує 25 мл води, але в судинному руслі довго не залишається. Через 5 годин після інфузії препарату в організмі виявляється 20% реополіглюкін. Як і при використанні поліглюкіну, слід враховувати його гіпокоагуляційний ефект та з обережністю застосовувати при ураженні нирок. Добова доза повинна перевищувати 1200 мл.
Желатиноль – 8% розчин частково розщепленого модифікованого желатину, розведеного ізотонічним розчином натрію хлориду. Препарат швидко збільшує ОЦП, а й швидко виводиться з організму. В основному використовується з метою покращення реологічних властивостей крові. Добовий обсяг інфузії може досягати 2000мл. На зсідання крові істотного впливу не робить.
Останнім часом для терапії геморагічного шоку рекомендують застосовувати так звану ресусцитаційну суміш, що складається з рівних частин рефортану (або альбуміну) та 10% розчину натрію хлориду. Дане поєднання препаратів дає гарний гемодинамічний ефект, швидко піднімає артеріальний тиск, сприяє поліпшенню реологічних властивостей крові. Об’єм ресусцитаційної суміші, що вводиться, розраховують, виходячи з дози 4-5 мл/кг.