Водянка яєчка у хлопчика

Водянка яєчка у хлопчиків – Скупчення серозної рідини, що продукується вагінальної оболонкою яєчка, між її листками. Водянка яєчка у хлопчиків супроводжується збільшенням розмірів мошонки з однієї або двох сторін, іноді – утруднення сечовипускання. Діагностика водянки яєчка у хлопчиків проводиться дитячим хірургом чи урологом, включає огляд і пальпацію мошонки, діафаноскопію, УЗД мошонки. При водянці яєчка у хлопчиків може використовуватися вичікувальна тактика, проводитися пункція гідроцеле або хірургічне лікування.

Водянка яєчка у хлопчиків (водянка оболонок яєчка, гідроціле) – вроджена чи набута патологія, що супроводжується накопиченням рідини навколо яєчка в порожнині мошонки, що призводить до збільшення відповідної половини. Уроджена водянка яєчка зустрічається у 8-10% хлопчиків першого року життя; набуте гідроцеле діагностується у 1% статевозрілих чоловіків. У 7-10% випадків виявляється двостороння водянка. Водянці яєчка у дитини нерідко супроводжує пахвинна грижа. У дитячій хірургії та дитячій урології досить часто зустрічаються інші аномалії мошонки: фунікулоцеле (водянка насіннєвого канатика) та лімфоцеле (скупчення лімфи в оболонках яєчка).

Уроджена водянка яєчка у хлопчиків обумовлена ​​ембріологічними порушеннями. Приблизно на 28 тижні внутрішньоутробного розвитку яєчко пахвинним каналом опускається в мошонку, разом з ним в мошонку переміщається і вагінальний відросток очеревини. Надалі відбувається облітерація проксимальної частини відростка очеревини, та якщо з дистальної формується вагінальна оболонка яєчка.

Якщо до моменту народження вагінальний відросток очеревини не заростає, це призводить до наявності залишкового повідомлення між мошонкою та черевною порожниною, надходження та накопичення перитонеальної рідини в порожнині мошонки. Крім того, внутрішня оболонка відростка очеревини сама здатна продукувати рідину, що призводить до розвитку водянки яєчка у хлопчиків. Відросток очеревини залишається відкритим у 80% новонароджених хлопчиків, однак у більшості випадків він самостійно заростає до 1,5 років.

Незарощенню піхвового відростка та формуванню водянки яєчка у хлопчиків до 3-х років сприяє патологічний перебіг вагітності у матері (загроза викидня), пологова травма, недоношеність, крипторхізм, гіпоспадія, а також стани, що супроводжуються постійним підвищенням внутрішньочеревного тиску, дефекти черевного шлунка. вентрикулоперитонеальні шунти, перитонеальний діаліз та ін.

У хлопчиків старше 3-х років водянка яєчка зазвичай є вторинною. Реактивне гідроціле пов’язане з порушенням процесів фільтрації та реабсорбції рідини, що продукується вагінальною оболонкою яєчка. До таких порушень можуть призводити перекрут яєчка, травми області мошонки, запальні захворювання (орхіт, епідидиміт та ін), пухлини яєчка та його придатка.

У поодиноких випадках гостра водянка яєчка у хлопчиків може бути ускладненням ГРВІ, грипу, паротиту та інших дитячих інфекцій. Крім цього, придбана водянка яєчка у хлопчиків може розвинутись як післяопераційне ускладнення після грижосічення або операції при варикоцелі (варикоцелектомії).

Таким чином, розглянуті вище причини дозволяють виділити первинну ідіопатичну (вроджену) та вторинну реактивну (придбану) водянку яєчка у хлопчиків.

При порушенні закриття вагінального відростка і повідомленні порожнини оболонки яєчка з черевною порожниною, говорять про водянку яєчка, що сповідається, у хлопчиків. У цьому випадку перитонеальна рідина вільно циркулює та накопичується у мошонці у великих кількостях. Якщо піхвовий відросток виявляється сліпим, і гідроцілі розташовується ізольовано, у вигляді невеликої кісти, – така водянка яєчка у хлопчиків розцінюється як неповідомлена. Водянка яєчка, що сповідається, у хлопчиків може трансформуватися в ізольовану, наприклад, при закритті просвіту очеревинного відростка зсередини сальником.

З урахуванням тиску рідини в порожнині гідроцілі розрізняють напружену та ненапружену водянку яєчка у хлопчиків. Напружене гідроціле – практично завжди не сполучається; в цьому випадку рідина у водяній порожнині знаходиться під тиском, так як, накопичуючись, не може залишити мошонку. При ненапруженій водянці яєчка у хлопчиків тиск у порожнині не підвищено: найчастіше це буває при сполученому варіанті гідроцілі.

Уроджена водянка яєчка у дитини до 1-1,5 років розцінюється як фізіологічна; частіше вона проходить самостійно без будь-якого втручання. Характер перебігу водянки яєчка у хлопчиків може бути гострим або рецидивним, хронічним. Залежно від локалізації зустрічається одно- та двостороння водянка яєчка у хлопчиків.

Зазвичай ознаки водянки яєчка у хлопчиків виявляють батьки під час проведення гігієнічних процедур. Іноді гідроцеле виявляє дитячий хірург під час профілактичного огляду дитини.

При водянці яєчка у хлопчиків відзначається збільшення мошонки у розмірі з одного або обох сторін. У разі сполученого гідроцелі збільшення мошонки носить минущий характер; при ізольованому – збільшення мошонки відбувається поступово. Розміри мошонки при водянці яєчка у хлопчиків можуть досягати гусячого яйця, а в занедбаних випадках – дитячої голівки.

Водянка яєчка, що сповідається, у хлопчиків може мати різну величину і напругу протягом дня: найбільшої величини пухлина мошонки досягає вдень, коли дитина рухається; вночі, у положенні лежачи пухлина може зникати внаслідок спорожнення вмісту водяного мішка в черевну порожнину.

Водянка яєчка у хлопчиків, як правило, протікає безболісно та без ознак запалення. При вторинному інфікуванні гідроцеле може виникнути болючість, почервоніння мошонки, озноб, температура, блювання. При великому обсязі рідини, що накопичилася, у дітей може утруднюватися сечовипускання і розвиватися гостра затримка сечі. Старші діти відзначають неприємні відчуття, що розпирають, тяжкість у пахвинній ділянці та дискомфорт при ходьбі.

У хлопчиків, які мають широкий незарощений вагінальний відросток очеревини, поряд з водянкою яєчка можуть розвиватися косі пахвинні або пахвинно-мошонкові грижі.

При виявленні у хлопчика припухлості в ділянці мошонки батьки повинні негайно звернутися до дитячого хірурга або дитячого уролога. На консультації фахівець проведе огляд та пальпацію мошонки.

Обстеження мошонки проводиться у положенні стоячи та лежачи. Цей діагностичний прийом використовується для з’ясування форми водянки яєчка у хлопчиків (що сполучається або не сполучається з черевною порожниною). У тому випадку, якщо розмір гідроцеле зменшується в положенні лежачи, слід думати про повідомлення водяної порожнини з черевною порожниною. Також на користь сполученої водянки яєчка свідчить збільшення розміру гідроцеле при покашлювання, тобто при підвищенні внутрішньочеревного тиску. Пальпаторно водянка яєчка у хлопчиків визначається як грушоподібне ущільнення, своєю верхньою частиною звернене до пахового каналу.

Неінвазивним тестом діагностики водянки яєчка у хлопчиків служить діафаноскопія мошонки – дослідження тканин у світлі (трансілюмінація). У процесі діафаноскопії в мошонці може бути виявлена ​​не тільки рідина, що рівномірно пропускає світло, але також сальник або частина кишки при супутній пахово-мошонковій грижі, які затримуватимуть світло.

За допомогою УЗД мошонки та пахових каналів підтверджується діагноз водянки яєчка у хлопчиків, виключається серйозніша патологія (рак яєчка, запалення або перекрут яєчка або його придатка). Крім цього, УЗД мошонки є високочутливим методом у визначенні виду водянки яєчка у хлопчиків (що сполучається або не сполучається). На додаток до основного дослідження доцільно проведення УЗДГ судин мошонки.

Диференціальна діагностика проводиться між водянкою яєчка та хлопчиків та іншими захворюваннями органів мошонки: перекрутом яєчка, ущемленою грижею, сперматоцеле, кістою придатка яєчка.

У дітей до 1 року при вродженій ненапруженій водянці яєчка в педіатрії прийнято дотримуватись вичікувальної тактики та динамічного спостереження. У більшості випадків таке гідроціль не вимагає лікарського втручання і проходить самостійно в міру облітерації очеревинного відростка.

При реактивній водянці яєчка у хлопчиків потрібне лікування основного захворювання. Напружена водянка яєчка у хлопчиків вимагає проведення пункції гідроцеле та видалення рідини з оболонок яєчок. Однак у цьому випадку висока ймовірність повторного накопичення рідини в мошонці та необхідності проведення повторних пункцій.

Оперативне лікування вродженого гідроцелі рекомендується проводити у віці 15-2 років; посттравматичного – через 3-6 міс. після травми. Хірургічне лікування у хлопчиків до 2-х років показано при поєднанні водянки яєчка з пахвинною грижею; рецидивуючий швидко наростаючий напружений гідроціл; інфікування гідроцілі.

При водяні яєчка, що не сполучається, у хлопчиків виконуються операції Вінкельмана, Лорда або Бергмана (у дітей старше 12 років). У разі повідомлення водянки яєчка з черевною порожниною проводиться операція Росса (перев’язка очеревинного відростка та формування шляху відтоку водянкової рідини). Рецидиви водянки яєчка у хлопчиків зустрічаються у 0,5-6 % випадків, частіше у підлітковому віці.

Фізіологічна водянка яєчка у хлопчиків не є небезпечною і у 80% дітей проходить самостійно протягом першого року життя. Дотримання термінів хірургічного лікування та технічно грамотне виконання операції дозволяє радикально позбутися гідроцілі та уникнути ускладнень.

Хронічне гідроцілі в майбутньому може викликати порушення сперматогенезу та чоловіче безпліддя, оскільки яєчка вкрай чутливі до найменшої зміни навколишньої температури та можуть нормально функціонувати лише у невеликому температурному діапазоні. Крім того, напружене гідроцеле може призвести до порушення кровообігу в яєчку та його подальшій атрофії. При водянці яєчка у хлопчиків може відбутися здавлення або утиск супутньої грижі.

Профілактика водянки яєчка у хлопчиків полягає, головним чином, у запобіганні запальним захворюванням та травмам органів мошонки. Необхідний регулярний огляд батьками статевих органів хлопчика та негайне звернення до педіатра та дитячого хірурга при виявленні припухлості в ділянці мошонки. Хлопчики з уродженою водянкою яєчка мають спостерігатися дитячим урологом-андрологом.