Водянка вагітних

Водянка вагітних – один із проявів пізнього токсикозу, що характеризується скупченням рідини у м’яких тканинах за відсутності протеїнурії та артеріальної гіпертензії. Основними симптомами цього стану є стійкі набряки, погіршення загального самопочуття, порушення роботи серцево-судинної системи. Клінічна діагностика водянки вагітних полягає в об’єктивному огляді жінки, контролі над збільшенням маси тіла. Додатково використовуються лабораторні аналізи, УЗД. Лікування водянки вагітних проводиться в амбулаторних умовах із призначенням медикаментозної терапії. У тяжких випадках показано госпіталізація.

Водянка вагітних – форма ОЗУ-гестозу, що розвивається внаслідок порушення водно-сольового балансу. При цьому спостерігається підвищення проникності судинних стінок та вихід плазми у міжклітинний простір. Як наслідок порушуються реологічні характеристики крові, відзначається підвищення гематокриту, гемоглобіну. Такі зміни при водянці вагітних ведуть до розладу матково-плацентарного кровообігу та нерідко провокують хронічну гіпоксію плода. Приблизно у 25% випадків дана акушерська патологія призводить до розвитку нефропатії вагітних. Діагностується водянка вагітних переважно при багатоплідності, перші ознаки зазвичай виникають у терміні 27-30 тижнів. Прогноз при даному діагнозі для матері та плоду сприятливий.

Етіопатогенез водянки вагітних до кінця не вивчений. Фахівці пов’язують зміни, що відбуваються в організмі жінки, з порушенням нейроендокринної регуляції, внаслідок чого спостерігається розлад кровообігу в капілярній та прекапілярній мережі на тлі водно-сольового дисбалансу. В результаті крово- та лімфовідтікання при водянці вагітних сповільнюються, судинна стінка стає більш проникною, виникають набряки. Таким чином, порушення метаболізму є основною причиною цієї форми ОЗУ-гестозу. Найбільш схильні до розвитку водянки вагітних пацієнтки, які страждають надмірною вагою, тому що в цьому випадку спочатку є розлад обмінних процесів.

Водянка вагітних найчастіше виникає на тлі інших екстрагенітальних патологій: артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ендокринопатії, захворювань нирок, легень. До групи ризику також входять жінки, які страждають на вади серця (за наявності анемії). Водянка вагітних частіше діагностується у пацієнток із обтяженим анамнезом, якщо попередні виношування плода також супроводжувалися гестозами. Факторами, що сприяють розвитку водянки вагітних, є вік матері віком до 18 або старше 30 років, наявність внутрішньоутробної затримки плода, резус-конфлікту. Не варто виключати вплив негативних умов праці та згубних звичок.

Класифікація водянки вагітних

Водянка вагітних проявляється набряклістю м’яких тканин внаслідок скупчення рідини. Фахівці виділяють три стадії захворювання залежно від локалізації та вираженості патологічних симптомів:

• 0 – набряклість відсутня, на даному етапі водянка вагітних носить прихований характер, запідозрити її можна тільки по зниженню діурезу та швидкому збільшенню маси тіла.
• I – патологія супроводжується незначними набряками на нижніх кінцівках – стопах та гомілках.
• II – набряки при водянці вагітних поширюються на ноги та руки, іноді відзначається скупчення вільної рідини в зоні передньої черевної стінки.
• III – діагностується анасарка (набряклість всього тіла), що поширюється абсолютно на всі анатомічні структури, включаючи обличчя.

Достеменно встановити стадію розвитку водянки вагітних може лише акушер-гінеколог, зіставивши виявлені патологічні симптоми з результатами лабораторних та інструментальних досліджень, даними об’єктивного огляду.

Водянка вагітних зазвичай виникає у другій половині гестації, клінічна картина залежить від рівня прогресування хвороби. На початкових етапах відзначається незначна набряклість кінцівок, на занедбаних стадіях набряки поширюються на все тіло. Характерна ознака водянки вагітних – стрімке збільшення маси тіла (понад 300 г на тиждень). При цьому жінка відчуває спрагу. Через затримку рідини в організмі позиви до сечовипускання стають набагато рідше, ніж звичайно. Загальний стан пацієнтки при водянці вагітних задовільний. Може бути тахіпное, тахікардія, підвищена стомлюваність.

Шкіра жінок, які страждають на водянку вагітних, має глянсовий відтінок, що дає можливість візуально відрізнити цю патологію від проблем з нирками. В останньому випадку дерма буде блідою, за наявності захворювань серця – синюшною. Також при водянці вагітних виникає симптом кільця – прикраса починає щільно прилягати до пальця, його важко зняти, а інколи навіть прокрутити. Свідчити про наявність набряків здатне взуття, хвора пред’являє скарги те що, що раніше зручні туфлі чи чоботи стають тісними, не застібаються, здавлюють кінцівки.

Запідозрити розвиток водянки вагітних можна шляхом постійного контролю за вагою жінки. У нормі тижнева надбавка становить 300 г, при цьому захворюванні цей показник збільшується до 400-700 г. Також показано відстеження добового діурезу. При водянці вагітних спостерігається почастішання нічного сечовипускання, при цьому обсяг виділень буде на 75 мл більше, ніж зазвичай. Однак добовий діурез постійно зменшується. Така ознака є характерною саме для водянки вагітних. При лабораторному дослідженні сечі протеїнурія не виявляється.

При водянці вагітних жінкам призначають загальний аналіз крові. Про наявність патології свідчить підвищення гемоглобіну та рівня хлоридів, гіпопротеїнемія. У ході діагностики водянки вагітних проводиться проба Мак-Клюра-Олдріча (виконується внутрішньошкірна ін’єкція 0,2 мл фізрозчину). Міхур, що утворився, в нормі розсмоктується через 45-60 хвилин, за наявності патології цей період становить всього 15-20 хвилин. З інструментальних методів при водянці вагітних використовується УЗД. З його допомогою вдається виявити вільну рідину в черевній порожнині.

Хворі з водянкою вагітних 0 та I стадії спостерігаються в амбулаторних умовах. Пацієнткам показано суворе дотримання питного режиму, збалансоване харчування. Добовий обсяг споживаної рідини не повинен перевищувати 1 л. Також при водянці вагітних потрібно обмежити кількість солі до 3-4 г на добу. У меню слід увімкнути білкову їжу: м’ясо, рибу, сир. Обов’язковою є присутність свіжих фруктів та овочів у щоденному раціоні. Крім того, жінка, яка страждає на водянку вагітних, повинна більше відпочивати.

Водянка вагітних передбачає медикаментозне лікування. Призначаються седативні препарати, спазмолітики, десенсибілізуючі засоби. Прийом діуретиків при водянці вагітних не рекомендується, оскільки ці препарати сприяють виходу плазми з кровоносного русла, що може сприяти посиленню набряків. При ІІ-ІІІ стадії хвороби ведення вагітності продовжують в умовах стаціонару. Пацієнткам також призначається консервативне лікування та постільний режим.

Прогноз та профілактика водянки вагітних

Прогноз при водянці вагітних сприятливий. Своєчасно надана медична допомога та дотримання приписів лікаря дозволяють доносити плід до 38-40 тижнів гестації та народити здорове немовля. Починати профілактику водянки вагітних слід на ранніх етапах виношування. Насамперед, слід визначити, чи належить жінка до групи ризику розвитку даної патології. Абсолютно всім пацієнткам для попередження водянки вагітних слід дотримуватись збалансованого харчування, меню має включати білкову їжу, овочі та фрукти.

Профілактика водянки вагітних передбачає дотримання режиму праці та відпочинку. Спати жінці потрібно щонайменше 10 годин на добу, обов’язковий денний відпочинок протягом 60 хвилин. Слід дотримуватися активного життя – займатися плаванням, ходьбою, гімнастикою, якщо їм немає протипоказань. Хворим, які належать до групи ризику розвитку водянки вагітних, призначаються препарати, що сприяють відновленню властивостей клітинних мембран.