Вониходистрофія

Вониходистрофія – Зміна структури, форми, кольору нігтів внаслідок аномально протікають трофічних процесів, вроджених або набутих. Візуально патологія проявляється помутнінням, витонченням нігтьових пластинок, ознаками поперечного або поздовжнього розшарування, шорсткістю, лущенням, появою борозен та точкових втискань, частковим або повним руйнуванням нігтя. Діагностують оніходистрофію на підставі клінічної картини, мікроскопії зіскрібків з вогнища ураження. Для раннього виявлення патології використовують дослідження сироватки на активність лужної фосфатази. Лікування тривале, основа – вітамінно-мінеральні комплекси, масаж, фізіотерапія.

Ониходистрофія – сукупність патологічних змін нігтів, зумовлених порушеннями трофіки нігтьового апарату. Захворювання не має вікових, сезонних, ґендерних, расових особливостей, неендемічно. Оніходистрофія може бути симптомом соматичної патології або діагностуватися як самостійний патологічний процес. Великою проблемою в діагностиці оніходистрофії є ​​її подібність до проявів оніхомікозу. Неоднозначність діагностики спричиняє проблеми у лікуванні. Через присутність у зіскрібках із осередку ураження додаткових біологічних включень (умовно-патогенних мікробів, грибів-контамінантів) почастішали випадки діагностичних помилок, некоректного призначення антимікотичних засобів, що веде до розвитку ускладнень, порушує якість життя пацієнтів. Актуальність проблеми диктується тим, що вони ходистрофії можуть бути першими проявами серйозної системної патології.

Ніготь – це рогова платівка, хімічний склад якої індивідуальний і генетично запрограмований, що визначає різні прояви оніходистрофії, що виникають за тих самих умов. Відтворення рогових клітин, іннервацію, кровопостачання забезпечує епідермальний матрикс нігтьового ложа, на якому розташований ніготь. Суть патологічних проявів оніходистрофії пов’язана з якістю зчеплення нігтьової пластинки та нігтьового ложа.

Тригерами оніходистрофії можуть з’явитися вроджені аномалії, дерматози, хвороби внутрішніх органів, інтоксикації, авітамінози, нестача мінералів в організмі, травми різного генезу, стрес, пухлини. В основі патології лежить розбалансування саморегулюючого клітинного метаболізму, яка у поєднанні з позаклітинними порушеннями трофіки через кілька стадій структурних змін у тканинах призводить до оніходистрофії. Ступінь вираженості трофічних змін кожної стадії визначає клініку захворювання.

Стадія інфільтрації характеризується накопиченням продуктів обміну з крові та лімфи у клітині чи міжклітинній речовині, деформацією нігтьової пластини. Декомпозиція призводить до розпаду ультраструктур клітин та міжклітинної речовини, зміни обмінних процесів у роговій тканині, розшарування нігтя. Патологічний синтез білків порушує процес кератинізації, деформуючи ніготь. Стадія трансформації призводить до інверсії речовин, необхідні нормального зростання та розвитку нігтя: замість білків, жирів і вуглеводів синтезується щось одне, втрачається зв’язок нігтя з нігтьовим ложем, змінюється його забарвлення. Так виникає та розвивається нігтьова дистрофія.

Всеосяжної загальновизнаної класифікації у сучасній дерматології немає. На наш погляд, найбільш зручним є поділ оніходистрофій через їх виникнення з акцентом на специфіку клінічних проявів. Розрізняють вроджені оніходистрофії, як наслідок генних мутацій та передачі спадкової схильності, і набуті оніходистрофії – гетерогенний результат порушення трофіки. Вроджені оніходистрофії клінічно проявляються такими видами:

1. Онихомадезисом – проявляється як швидкого відділення нігтя від ложа з дистального краю, найчастіше, як наслідок травми чи запалення; успадковується генетична схильність до патології.

2. Койлоніхія – спадковою схильністю до спонтанно виникає овальне заглиблення в центрі нігтьової пластинки.

3. Аноніхією – вродженою відсутністю нігтьової платівки, що передається з покоління до покоління.

4. Платоніхія – вроджена патологія у вигляді рівного, плоского нігтя.

5. Мікроніхією – вродженими короткими, маленькими нігтьовими пластинками на руках, рідше – ногами.

6. Нігтями Гіппократа – спадковою аномалією з опуклими нігтьовими пластинками, «барабанними пальцями».

Придбані оніходистрофії можуть бути самостійними нозологіями або складовою симптомокомплексу соматичних патологій, дерматозів, що візуально проявляються у вигляді змін нігтьових пластинок. До першої групи (ізольованих захворювань) відносяться:

• Оніхошизис – дистрофічне розшарування нігтя упоперек на кілька складових без явищ запалення;
• Поперечні борозни Бо (манікюрна оніходистрофія) – райдугоподібне заглиблення в нігті від краю до краю, найчастіший різновид оніходистрофії;
• Середня каналіформна оніходистрофія – відмінною особливістю є «симптом ялинки»: центральна тріщина – стовбур, від якого відходять борозенки-гілки, є наслідком травми;
• Оніхолізис – втрата зв’язку з нігтьовим ложем за збереження цілісності останнього з повільним відшаруванням нігтя через травму чи інфекцію;
• Оніхогрифоз – гіперпотовщення та викривлення нігтя вікового характеру;
• Лейконіхія – патологічне забарвлення нігтів внаслідок дисфункції матриксу. Може бути точковою (дрібні плями різного діаметру), смугоподібною (виникнення однієї широкої або кількох вузьких білих смуг поперечно осі нігтя – лінії Мюрке), тотальної (з білими пробілами по всій поверхні нігтя), часткової (половина нігтя біла, частина, що залишилася, – без змін );
• Гіперпігментація виникає як наслідок накопичення гемосидерину, меланіну. Проявляється синдромом жовтих нігтів (складається з тріади ознак: оніходистрофія, соматична патологія, захворювання лімфатичної системи); лікарською пігментацією (виникає внаслідок використання антибіотиків тетрациклінового ряду, резорцину, косметичних лаків); піднігтьової дистрофією (характеризується поздовжніми крововиливами в піднігтьовий простір через травмування нігтьового ложа).

Придбані оніходистрофії як частина інших захворювань можуть бути представлені різними формами. Так, оніхорексис – дистрофічне розшарування нігтя вздовж – вважається однією з ознак червоного плоского лишаю, екземи, псоріазу. Поздовжні борозни нігтя, що виникають через нестачу заліза, білка або фолієвої кислоти, можуть вказувати на порушення серцево-судинної системи, ревматоїдний артрит. Лінії Мі – білі смуги поперек нігтя – служать симптом отруєння миш’яком. Склероніхія – надзвичайна твердість нігтя і гапалоніхія – дуже м’який ніготь, що обламується, виступають симптомом ендокринних порушень. Трахіоніхія – каламутний, шорсткий, розшаровується, піщаний ніготь – зазвичай виникає при імунодефіциті. «Напёрсткова» оніходистрофія – поцяткованість поверхні нігтя вдавленнями, що нагадують наперсток, супроводжує псоріазу.

Клінічні прояви оніходистрофії відповідають її різновидам. Однак є загальні клінічно ознаки захворювання, пов’язані з порушенням міцності, еластичності, відтінків кольорів нігтів. Міцність страждає через розлад трофіки. Візуально в товщі рогових шарів нігтів видно поздовжню, поперечну смугастість, борозни, поглиблення. Пігментні порушення, інфекції змінюють тілесний колір нігтя на білий або жовтий. Трансформуються контури нігтів, нігтьові пластини стають надмірно опуклими чи нетипово плоскими. Пріоритетним симптомом є повна чи часткова втрата зв’язку нігтя із матрицею. Такі зміни можуть супроводжуватись явищами місцевого запалення або протікати безсимптомно. Суб’єктивних відчуттів немає за винятком випадків, коли ониходистрофия є симптомом соматичної патології.

Діагноз оніходистрофії ставить дерматолог на підставі анамнезу, клінічної картини. Обов’язково проводиться взяття зіскрібка з нігтів на гриби. Для ранньої діагностики проводять дослідження сироватки крові на активність лужної фосфатази (ЛФ). Точнішій діагностиці сприяють такі методи дослідження, як дерматоскопія, конфокальна мікроскопія. Диференціюють оніходистрофію з дерматомікозами, істинною пухирчаткою, пемфігоїдом Левера, дерматитом Дюрінга, буллезним епідермолізом, акродерматитами, червоним плоским лишаєм, псоріазом, екземою, хворобою Девержі, дискератозом Дар’ї, гонореєю, лепро.

Терапію проводять під наглядом дерматолога. Якщо можливо, виключають причину, що спричинила оніходистрофію, здійснюють етіотропну терапію. Лікування комплексне. Пріоритет віддають мінералам, вітамінам, амінокислотам, які є необхідними елементами відновлення хімічного складу нігтя. Застосовують препарати, що покращують мікроциркуляцію в тканинах, ангіопротектори, імуностимулюючі, загальнозміцнюючі засоби; ліки, що покращують емоційну сферу пацієнта. У тяжких випадках призначають кортикостероїди, ретиноїди, хіноліни, цитостатики.

Місцево застосовують теплі ванни на травах, з морською сіллю, ефірними маслами, поживні та зволожуючі креми. Ефективними є парафінові аплікації з натуральним воском, озокеритом, грязями. Добре зарекомендували себе іонофонофорез із вітамінами, УФО, ПУВА-терапія, діатермія, голкорефлексотерапія, масаж. Застосовують кератолітичні пластирі за призначенням лікаря.

З метою запобігання оніходистрофії необхідно правильно харчуватися (переважання фруктово-овочевої, білкової дієти, продуктів, що містять желатин), виключити контакти з побутовою хімією, лаками для нігтів. Показано санаторно-курортне лікування. Прогноз щодо сприятливий з урахуванням естетичної складової процесу, що порушує якість життя пацієнта.