Цей день запроваджено у 1993 році з ініціативи ВООЗ, з метою акцентувати увагу людей на опасності хвороби, масштабах її поширення, а також способах її лікування та профілактики. В якості святкової дати обраний день, коли Роберх Кох – німецький вчень, мікробіолог заявив світові про своє відкриття – бацилу Коха, збудника туберкулезу. Після цього відкриття стало можливим ефективне лікування. Це відбулося у 1882 році, за 23 роки до здобуття Кохом Нобелівської премії, інформує sutura.org.ua

Бактерія туберкульозу дуже живуча: вона виживає і в снігу, і в землі, їй не страшні впливи спирту та кислот. У рідкій середовищі ця мікобактерія залишається життєздатною до півроку, у висохлому стані також може виживати кілька місяців, очікуючи попадання у більш сприятливу среду. Гинути такі бактериї від дії високих температур і від контакту з хлорвмісними речовинами.

Навіть зараз туберкулез до кінця не переміг у жодній країні світу. Особливо, звичайно, страждають від нього країни третього світу, там статистика смерті від цієї інфекції справді висока – близько четверти всіх летальних випадків. ВООЗ поставила собі за мету до скоротити захворюваність на туберкулез хоча б у два рази.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликає утворення вогнищев запалення у різних тканинах, найчастіше у легеневій. Зараження зазвичай відбувається від людини, яка хвора на активну форму туберкульозу, яка при розмові, кашлі, чханні поширює на повітряну среду безліч збудників хвороби. Іноді зараження може відбутися через побутові предмети, і дуже рідко – через їжу, а точніше, молочні та м’ясні продукти від тварин, хворих на туберкульоз. Варто зазначити, що лише 10-15 відсотків людей, що заразилися цією інфекцією, захворюють на активну форму. Зазвичай вони стають носіями інфекції, і можуть залишатися такими всю життя, так і не захворівши. Однак, якщо у цих людей ослаблений імунітет і організм не зможе чинити опір, захворювання можливе. Є дані, що туберкулезом у пасивній формі інфіковано близько 70% всього дорослого населення планети.

Ця хвороба відома людям із прадавніх годин під назвою сухота, археологи знаходять сліди цього захворювання в кісткових останках людей кам’яного віку, єгипетських муміях, а його опис зустрічається у працях Гіппократа та Авіценни.