Вугри новонароджених

Вугри новонароджених – Шкірні висипання у вигляді дрібних білих точок, розташовані переважно на шкірі підборіддя, щік і носогубних складок. Вугри новонароджених зустрічаються у дітей перших 6-ти місяців життя та пов’язані з гормональною перебудовою, що відбувається в організмі. При появі важливе значення має адекватний догляд за шкірою обличчя немовляти, спрямований на попередження запалення вугрових елементів. Діагностика та лікування вугрів новонароджених потрібні лише при їх інфікуванні з розвитком запальної реакції. Найчастіше вугри новонароджених проходять мимовільно протягом кількох тижнів.

Вугри новонароджених зустрічаються у 20-30% дітей. Найчастіше їх поява відзначається в тих новонароджених, матері яких страждали на різні форми акне. У класифікації вугрової хвороби вугри новонароджених належать до вугрів дитячого віку. На відміну від інших форм вугрів цієї вікової групи вони не становлять жодної небезпеки для малюка та схильні до швидкого вирішення. Тому при утворенні на обличчі немовляти елементів, схожих на вугри, батькам не слід переживати. Трохи терпіння, правильний догляд за шкірою дитини і вони зникнуть самі.

Поява вугрів новонароджених пов’язана із закупоркою вузьких проток поверхневих сальних залоз шкіри внаслідок згущення їхнього секрету. Сучасна дерматологія вважає, що причиною цього є ендокринний фактор. Багато авторів відносять вугри новонароджених до проявів гормонального кризу новонароджених, який може виражатися у фізіологічній мастопатії (нагрубання молочних залоз), набряку зовнішніх статевих органів, розвитку гідроцілі у хлопчиків та появі метрорагії у дівчаток. Подібний стан зазвичай спостерігається з 3-го по 8-й день життя дитини. Воно має тимчасовий характер і пов’язане з великою кількістю жіночих статевих гормонів (естрогенів), що надійшли в організм дитини наприкінці внутрішньоутробного розвитку.

Вугри новонароджених є окремими нечисленними закритими або відкритими комедонами. Закриті комедони мають вигляд перламутрово-білих або жовтих папул розміром 1-2мм. Згодом вони можуть трансформуватися у відкриті камедони, що мають вигляд характерних чорних крапок. У деяких випадках поряд з комедонами на шкірі новонародженого можуть з’являтися ізольовані пустули або папули, оточені рожевим обідком.

Як правило, вугри новонароджених локалізуються на шкірі обличчя: щоки, підборіддя, ніс, носогубні та носочкові складки, іноді – на шкірі в потиличній ділянці. У хлопчиків можлива поява вугрів новонароджених на шкірі статевого члена.

Вугри новонароджених характеризуються швидким, протягом 1-2 тижнів, мимовільною роздільною здатністю. Після їхнього зникнення на шкірі не залишається жодних слідів. Ситуація може ускладнитися інфікуванням. Тоді з’являються запальні ознаки у вигляді набряку та почервоніння шкіри по периферії вугрів, відбувається трансформація елементів у пустули з гнійним жовтим кольором, що відокремлюється. Можливий розвиток стрептодермії, стрептококового імпетиго, фурункульозу, виникнення інших видів піодермії.

З появою вугрів новонароджених консультація дерматолога необхідна лише у разі розвитку ускладнень. Проте, якщо висипання турбують батьків, завжди краще проконсультуватися з лікарем. Для уточнення діагнозу фахівець проведе дерматоскопію висипань і рН-метрію шкіри, при виявленні ознак інфікування — візьме елементи для здійснення бактеріологічного дослідження.

На відміну від інших видів вугрів, вугри новонароджених власними силами не вимагають лікування. Важливе значення має правильний догляд за шкірою дитини: регулярні гігієнічні процедури, повітряні та сонячні ванни. Без необхідності не рекомендується використовувати для догляду за шкірою обличчя новонародженого креми, дитячі олії, лосьйони та інші косметологічні засоби.

У жодному разі не можна намагатися видавити вугри новонароджених! Це може призвести до проникнення інфекції всередину сальної залози та розвитку в ній запального процесу.

У разі інфікування вугрів лікування новонароджених проводиться за загальними принципами терапії інфекційних уражень шкіри. Виробляється обробка шкіри антисептиками, дезінфікуючими розчинами та антибактеріальними препаратами. Можливе застосування локальної лазеротерапії. При необхідності місцеве лікування доповнюється загальнозміцнюючими заходами: вітамінотерапія, імунокорекція тощо.