Вивих плеча

Вивих плеча – це повне усунення головки плечової кістки щодо суглобової западини лопатки. Може статися разом із переломом шийки чи головки плечової кістки, переломом суглобової западини та інших. ушкодженнями. Характеризується болем, набряком, деформацією та відсутністю рухів у плечовому суглобі. Уточнення діагнозу вивиху плеча проводять із використанням рентгенографії, в окремих випадках додатково призначають КТ або МРТ. Лікування вивиху плеча включає його закрите або відкрите вправлення, носіння пов’язки Дезо, реабілітацію за допомогою ЛФК та ​​масажу.

Вивих плеча – найпоширеніша травма. Вивихи плеча становлять понад 50% від загальної кількості вивихів та 3% від усіх травматичних ушкоджень. Така висока частота патології обумовлена ​​особливостями анатомічної будови та великим обсягом рухів у плечовому суглобі. Плечовий суглоб утворений плоско-увігнутою суглобовою поверхнею лопатки, в яку на чверть входить куляста головка плечової кістки. Головка утримується дома за рахунок так званої обертальної манжети плеча – зв’язок, м’язів і капсули суглоба.

Як правило, травматичний вивих плеча виникає внаслідок непрямої травми – падіння на відведену чи підняту руку. Капсула плечового суглоба розривається, головка плеча зміщується у бік розриву. В окремих випадках причиною переднього вивиху плеча стає прямий удар ззаду, а причиною заднього вивиху – прямий удар спереду область плечового суглоба.

Залежно від етіології у травматології та ортопедії виділяють первинні (травматичні), довільні, вроджені, звичні та патологічні вивихи плеча.

Вивих плеча може поєднуватися з переломом головки, анатомічної або хірургічної шийки плеча, відривом малого або великого горбка плечової кістки, переломом суглобової западини, акроміального або клювоподібного відростків лопатки, пошкодженням розташованих поруч сухожиль, судин та нервів. При поєднанні вивиху з іншою травмою говорять про ускладнений вивих плеча. Залежно від напрямку зміщення головки плечової кістки виділяють передні, задні та нижні вивихи плеча. Найчастіше (3/4 випадків) зустрічається передній вивих плеча. Друге місце за частотою займає нижній вивих плеча (близько 20%).

Травматичні вивихи плечової кістки супроводжуються різкою хворобливістю у місці ушкодження, деформацією області плечового суглоба (суглоб стає незграбним, запалим, увігнутим). Рухи у суглобі неможливі. При спробі пасивних рухів визначається характерний пружний опір.

При передньому вивиху плеча головка зміщується вперед та вниз. Рука знаходиться у вимушеному положенні (відведена убік або зігнута, відведена та розгорнута назовні). При пальпації головка плечової кістки не виявляється на звичайному місці, може промацуватися в передніх відділах пахвової западини (при передньонижніх вивихах) або нижче за клювоподібний відросток лопатки. Передні та передньонижні вивихи плеча іноді супроводжуються відривом великого горбка плечової кістки, переломом клювоподібного або акроміального відростків лопатки.

При нижньому вивиху плеча головка зміщується в пахву западину. У пахвовій западині проходять судини та нерви. Якщо головка здавлює судинно-нервовий пучок, виникає оніміння шкіри та параліч м’язів у ділянці, яку іннервує здавлений нерв. Для заднього вивиху плеча характерне зміщення головки у бік лопатки.

Для уточнення діагнозу вивих плеча, визначення можливих супутніх ушкоджень плечової кістки та лопатки проводиться рентгенологічне дослідження у двох проекціях. У деяких випадках застарілого вивиху плеча потрібне проведення МРТ плечового суглоба.

Перша допомога полягає в іммобілізації пошкодженого суглоба за допомогою пов’язки Дезо чи сходової шини. Травматичний вивих плеча супроводжується різким болем, зменшення якого пацієнту вводять ненаркотичні (анальгін) чи наркотичні (промедол) анальгетики. Слід враховувати, що чим більше часу пройшло з моменту травми, тим важче буде вправити плече, тому хворого потрібно якомога раніше доставити до травматолога-ортопеда до травмпункту або травматологічного відділення.

При вступі до області плечового суглоба вводять місцевий анестетик. Під місцевою анестезією проводять закрите усунення вивиху плечового суглоба. Використовується метод Джанелідзе, Кохера, Гіппократа, Мухіна-Кота. Іноді під місцевим знеболенням вивих плеча вправити не вдається. Неможливість вправлення може бути обумовлена ​​утиском м’яких тканин або відносно великою давністю вивиху. У таких випадках вивих вправляють під наркозом. Якщо суглоб не вдається вправити без операції, проводиться відкрите вправлення з фіксацією спицею або лавсановими швами.

Після вправлення вивиху плеча накладають пов’язку Дезо терміном 3-4 тижня. Як тільки головка плеча займає місце, болі різко зменшуються і через кілька діб можуть зникнути, проте пов’язку зберігають для забезпечення зрощення пошкоджених м’яких тканин. Після загоєння капсули плеча пов’язку знімають, призначають фізіотерапевтичні процедури та лікувальну гімнастику для розробки суглоба.

При своєчасному вправленні вивиху та дотриманні рекомендацій лікаря прогноз зазвичай сприятливий. При передчасному самовільному зняття пов’язки у віддаленому періоді часто спостерігається звичний вивих плеча. Первинна профілактика полягає у запобіганні травматизму, вторинна – у строгому дотриманні лікарських рекомендацій, забезпеченні нерухомості суглоба на термін, необхідний для повного загоєння пошкоджених структур.