Вивих стегна

Вивихи стегна – це порушення взаємного розташування головки стегнової кістки та вертлужної западини. Супроводжується різким болем, набряком, деформацією кульшового суглоба, укороченням кінцівки на ураженому боці. Рухи у суглобі стають неможливими. Діагноз встановлюється за даними огляду та результатами рентгенографії. За потреби додатково призначається КТ або МРТ суглоба. Лікування вивихів стегна зводиться до їх вправлення та подальшої фіксації терміном до 1 міс. У фазі відновлення активно застосовуються ЛФК, фізіопроцедури та масаж.

Вивихи стегна становлять близько 5% від загальної кількості вивихів.

Як правило, вивих стегна виникає в результаті значного високошвидкісного застосування травмуючої сили. Причиною ушкодження стають дорожньо-транспортні пригоди, падіння з висоти, стихійні лиха та нещасні випадки на виробництві.

Вивихи стегна відбуваються внаслідок непрямої травми. При цьому стегнова кістка виступає в ролі важеля, що впливає на область кульшового суглоба. В результаті інтенсивного впливу головка стегнової кістки розриває капсулу суглоба, ушкоджує зв’язки і виходить із суглобової западини. Причиною заднього вивиху стегна зазвичай стає автодорожня травма. Механізм травматичного впливу – різке обертання чи згинання повернутої досередини, наведеної та зігнутої ноги. Передній вивих стегна частіше виникає при падінні з висоти на повернену назовні, відведену та зігнуту ногу.

У травматології та ортопедії виділяють передні та задні вивихи стегна. Передні вивихи, у свою чергу, поділяються на передньоверхні (надлонні) і передньонижні (запиральні), а задні – на задньоверхні (клубові) і задньонижні (сідничні).

Задні вивихи стегна зустрічаються приблизно в 5 разів частіше за передні.

• а – задньоверхній вивих
• б – задньонижній вивих
• в – передньоверхній вивих
• г – передньонижній вивих

Пацієнт пред’являє скарги на різкий біль у ділянці тазостегнового суглоба. Для всіх видів вивихів стегна характерно вимушене положення кінцівки, деформація кульшового суглоба, більш менш виражене вкорочення кінцівки на стороні пошкодження. Пасивні рухи в кульшовому суглобі болючі, різко обмежені, супроводжуються пружним опором. Активні рухи неможливі.

Вимушене положення кінцівки визначається розташуванням головки стегнової кістки по відношенню до вертлужної западини. При задніх вивихах нога пацієнта наведена, зігнута та повернута коліном усередину. При задньонижньому вивиху стегна деформація кульшового суглоба виражена більше, ніж при задньоверхньому. При передньому вивиху кінцівка пацієнта розгорнута назовні, відведена убік, зігнута в тазостегновому та колінному суглобах. Передньонижній вивих супроводжується більш вираженим згинанням та відведенням ноги.

При задньоверхньому вивиху стегна головка стегнової кістки пальпується під м’язами сідниць, при задньонижньому – поруч із сідничною кісткою. Для передньоверхнього вивиху характерне сплощення сідничної області. Головка стегнової кістки пальпується в області пахвинної складки, назовні від стегнової артерії. Передньонижній вивих також супроводжується ущільненням області сідниці. Головка промацується досередини від стегнової артерії.

Вивихи стегна можуть супроводжуватися відривом краю вертлужної западини та пошкодженням хряща головки стегнової кістки. При задньонижніх вивихах стегна нерідко спостерігається забій сідничного нерва. При передніх вивихах стегна можливе здавлення стегнових судин, при передньонижніх – ушкодження замикаючого нерва.

Несвіжі та застарілі вивихи стегна супроводжуються менш вираженою клінічною симптоматикою. Болі в ділянці суглоба з часом зменшуються. Укорочення та деформація кінцівки компенсуються за рахунок нахилу тазу та різкого збільшення лордоза (поперекового згину) хребта.

Діагностика вивихів стегна, як правило, не викликає труднощів у лікаря-травматолога. Для уточнення положення головки стегнової кістки та виключення можливих кісткових пошкоджень проводиться рентгенологічне дослідження у двох проекціях або МРТ суглоба тазостегнового.

Лікування полягає в терміновому вправленні та нетривалій фіксації, за якою слідує обов’язкова функціональна терапія (фізіопроцедури та лікувальна гімнастика). Травматичний вивих стегна супроводжується рефлекторним скороченням потужних м’язів стегна та сідничної ділянки. Для успішного вправлення необхідно ефективно розслабити ці м’язи, тому вправлення вивиху стегна проводиться за умов стаціонару під загальним наркозом із застосуванням міорелаксантів.

При вправленні нових передньонижніх, задньонижніх і задневерних вивихів стегна використовується метод Джанелідзе, при вправленні застарілих і свіжих передньоверхніх вивихів – метод Кохера. При передньоверхніх вивихах стегна спосіб Джанелідзе не застосовується, оскільки існує небезпека в процесі вправлення зламати шийку стегнової кістки. Після вправлення накладається скелетний витяг терміном на 3-4 тижні. Потім пацієнту рекомендують ходити на милицях протягом 10 тижнів, призначають фізіотерапію та лікувальну гімнастику.

Пошкодження хряща головки стегнової кістки при вивиху стегна часто призводить до розвитку деформуючого артрозу тазостегнового суглоба (коксартрозу) у віддаленому періоді. У таких випадках при вираженому розвитку порушень у суглобі може знадобитися ендопротезування кульшового суглоба – його видалення та встановлення протеза.