Залізодефіцитна анемія у дітей

Залізодефіцитна анемія у дітей – клініко-лабораторний синдром, що розвивається при дефіциті заліза в організмі внаслідок дисбалансу процесів його надходження, засвоєння та витрачання. Залізодефіцитна анемія у дітей проявляється астено-вегетативним, епітеліальним, імунодефіцитним, серцево-судинним та ін синдромами. Основними лабораторними критеріями діагностики залізодефіцитної анемії у дітей є концентрація Hb, колірний показник, морфологія еритроцитів, вміст заліза та феритину в сироватці крові. Лікування залізодефіцитної анемії у дітей включає дотримання дієти та режиму, прийом препаратів заліза, рідко – переливання еритроцитарної маси.

Залізодефіцитна анемія у дітей – різновид дефіцитної анемії, в основі якої лежить абсолютна чи відносна недостатність заліза в організмі. Поширеність залізодефіцитної анемії серед дітей перших трьох років життя становить 40%; серед підлітків – 30%; серед жінок репродуктивного віку – 44%. Без перебільшення можна констатувати, що залізодефіцитна анемія є найчастішою формою, з якою доводиться стикатися фахівцям у галузі педіатрії, акушерства та гінекології, терапії, гематології.

Під час внутрішньоутробного розвитку залізо надходить до організму дитини від матері через плаценту. Найбільш посилений трансплацентарний транспорт заліза відбувається в період з 28 по 32 тижні вагітності. На момент народження організм доношеної дитини містить 300-400 мг заліза, недоношеного – лише 100-200 мг. У новонародженого витрата неонатального заліза відбувається на синтез Hb, ферментів, міоглобіну, регенерацію шкіри та слизових оболонок, компенсацію фізіологічних втрат з потом, сечею, калом тощо. буд. Швидкі темпи зростання та розвитку дітей раннього віку зумовлюють підвищену потребу організму в залозі. Тим часом посилене витрачання заліза з депо призводить до швидкого виснаження його резервів: у доношених дітей до 5–6-го місяця життя, у недоношених – до 3-го місяця.

Для нормального розвитку добовий раціон новонародженого повинен містити 1,5 мг заліза, а раціон дитини 1-3 років – не менше 10 мг. Якщо втрати та витрачання заліза переважають над його надходженням та засвоєнням, у дитини розвивається залізодефіцитна анемія. Недолік заліза та залізодефіцитна анемія у дітей сприяє гіпоксії органів та тканин, зниженню імунітету, зростанню інфекційної захворюваності, порушенню нервово-психічного розвитку дитини.

У розвитку залізодефіцитної анемії у дітей можуть бути задіяні антенатальні та постнатальні фактори.

До антенатальних факторів належить несформованість депо заліза у внутрішньоутробному періоді. І тут залізодефіцитна анемія зазвичай розвивається в дітей віком до 1,5 років. Ранньому розвитку анемії у дитини можуть сприяти токсикози, анемія вагітної, інфекційні захворювання жінки в період гестації, загроза переривання вагітності, фетоплацентарна недостатність, відшарування плаценти, багатоплідна вагітність, передчасне або пізнє перев’язування пуповини у дитини. Найбільш схильні до розвитку залізодефіцитної анемії діти, народжені з великою масою, недоношені, з лімфатико-гіпопластичним діатезом.

Постнатальні залізодефіцитні анемії у дітей пов’язані з факторами, що діють після народження дитини, насамперед недостатнім надходженням заліза з їжею. У групі ризику розвитку залізодефіцитної анемії знаходяться діти, які отримують штучне вигодовування неадаптованими молочними сумішами, козячим або коров’ячим молоком. До аліментарних причин залізодефіцитної анемії у дітей також належать пізні терміни введення прикормів, відсутність у раціоні тваринного білка, незбалансоване та нераціональне харчування дитини у будь-якому віці.

До залізодефіцитної анемії у дітей можуть призводити зовнішні і внутрішні кровотечі (шлунково-кишкові, в черевну порожнину, легеневі, носові, травматичні), рясні менструації у дівчат і т. д. Крона, виразковий коліт, хвороби Гіршпрунга, ентерити, дисбактеріоз кишечника, муковісцидоз, лактазну недостатність, целіакію, кишкові інфекції, лямбліоз та ін.

Надмірна втрата заліза відзначається у дітей, які страждають на шкірні алергічні прояви, частими інфекціями. Крім цього, причиною залізодефіцитної анемії у дітей може бути порушення транспорту заліза внаслідок зниження вмісту та недостатньої активності трансферину в організмі.

Клініка залізодефіцитної анемії у дитини неспецифічна та може протікати з переважанням астено-вегетативного, епітеліального, диспепсичного, серцево-судинного, імунодефіцитного, гепатолієнального синдрому.

Астено-вегетативні прояви у дітей із залізодефіцитною анемією зумовлені гіпоксією органів та тканин, у т. ч. головного мозку. При цьому може відзначатися м’язова гіпотонія, відставання дитини у фізичному та психомоторному розвитку (у тяжких випадках – інтелектуальна недостатність), плаксивість, дратівливість, вегето-судинна дистонія, запаморочення, ортостатичні колапси, непритомність, енурез.

Епітеліальний синдром при залізодефіцитній анемії у дітей супроводжується змінами з боку шкіри та її придатків: сухістю шкірних покривів, гіперкератозом шкіри ліктів і колін, появою тріщин на слизовій оболонці рота (ангулярний стоматит), глоситом, хейлітом, тьмяністю та активним випадінням волосся, .

Диспепсичні явища при залізодефіцитній анемії у дітей включають зниження апетиту, анорексію, дисфагію, запори, метеоризм, діарею. Характерна зміна нюху (пристрасть до різких запахів бензину, лаків, фарб) та смаку (бажання є крейда, земля тощо). Поразка шлунково-кишкового тракту призводить до порушення процесу всмоктування заліза, що ще більше ускладнює залізодефіцитну анемію у дітей.

Зміни з боку серцево-судинної системи виникають при тяжкому ступені залізодефіцитної анемії у дітей та характеризуються тахікардією, задишкою, артеріальною гіпотонією, серцевими шумами, дистрофією міокарда. Синдром імунодефіциту характеризується тривалим невмотивованим субфебрилітетом, частими ГКИ та ГРВІ, важким та затяжним перебігом інфекцій.

Гепатолієнальний синдром (гепатоспленомегалія) зазвичай зустрічається у дітей, які страждають на тяжку залізодефіцитну анемію, рахіт і анемію.

У діагностиці залізодефіцитної анемії та її причин у дітей беруть участь різні фахівці: неонатолог, педіатр, гематолог, дитячий гастроентеролог, дитячий гінеколог та ін. , темні круги під очима.

Найважливішими лабораторними критеріями, що дозволяють судити про наявність та ступінь залізодефіцитної анемії у дітей є: Hb (<110 г/л), ЦП (<0,86), залізо сироватки крові (<14 мкмоль/л), общая железосвязывающая способность сыворотки (>63), феритин сироватки (<12 мкг/л) та ін.

Для встановлення факторів та причин, що супроводжують залізодефіцитну анемію у дітей, може знадобитися проведення пункції кісткового мозку; ФГДС, колоноскопії; УЗД органів черевної порожнини, УЗД органів малого тазу; рентгенографії шлунка, іригоскопії, дослідження калу на дисбактеріоз, приховану кров, яйця гельмінтів та найпростіші.

До основних принципів лікування залізодефіцитної анемії у дітей належать: усунення причин залізодефіциту, корекція режиму та дієти, призначення препаратів заліза.

Раціон дітей, які страждають на залізодефіцитну анемію, повинен бути збагачений за рахунок продуктів, багатих на залізо: печінки, телятини, яловичини, риби, яєчного жовтка, бобових, гречки, вівсяних пластівців, шпинату, персиків, яблук та ін.

Усунення дефіциту заліза в організмі дитини досягається завдяки прийому залізовмісних препаратів. Дітям молодшого віку препарати заліза зручно призначати як рідких лікарських форм (крапель, сиропів, суспензій). Препарати заліза слід приймати за 1-2 години до їжі, запивати водою або соками. До комплексної терапії залізодефіцитної анемії у дітей необхідно включати вітамінно-мінеральні комплекси, адаптогени, фітозбори.

При залізодефіцитній анемії тяжкого ступеня дітям проводиться парентеральне введення препаратів заліза, переливання еритроцитарної маси.

Основний курс лікування залізодефіцитної анемії в дітей віком зазвичай становить 4-6 тижнів, підтримуючий – ще 2-3 місяці. Одночасно з усуненням залізодефіциту необхідно проводити лікування основного захворювання.

Адекватне лікування та ліквідація причин залізодефіцитної анемії у дітей призводить до нормалізації показників периферичних крові та повного одужання дитини. У дітей з хронічним дефіцитом заліза відзначається відставання у фізичному та розумовому розвитку, часта інфекційна та соматична захворюваність.

Антенатальна профілактика залізодефіцитної анемії у дітей полягає у прийомі вагітної феропрепаратів або полівітамінів, попередженні та лікуванні патології вагітності, раціональному харчуванні та режимі майбутньої мами. Постнатальна профілактика залізодефіцитної анемії у дітей передбачає грудне вигодовування, своєчасне введення необхідних прикормів, організацію правильного догляду та режиму дитини. Профілактичний прийом препаратів заліза показаний недоношеним, близнюкам, дітям з аномаліями конституції, дітям у періоди швидкого зростання, статевого дозрівання, дівчаткам-підліткам із рясними менструаціями.