Завмерла вагітність

Завмерла вагітність – Одна з форм невиношування плода, що характеризується повним припиненням розвитку ембріона та його загибеллю. Виникає такий патологічний стан у 1-2 триместрі та проявляється припиненням токсикозу, появою кровомазання, гіпертермії. У період 18-28 тижнів основним симптомом вагітності, що завмерла, є повне припинення рухової активності плода. Діагноз виставляється на підставі об’єктивного огляду та даних УЗД. Лікування полягає у провокуванні штучного аборту за допомогою медикаментів або чищення маткової порожнини від плодового яйця та його оболонок.

Завмерла вагітність – зупинка розвитку та припинення життєдіяльності плода в утробі, що діагностується до 28 тижнів ембріогенезу. Така акушерська патологія найчастіше розвивається у першородних жінок старше 30 років. За статистикою, найбільше розвитку завмерлої вагітності схильні пацієнтки старше 40 років. Ризик виникнення вагітності, що завмерла, в даному випадку може бути пов’язаний з гормональною нестабільністю, можливими численними абортами та інфекціями статевої сфери. Тому вагітні жінки в такому віці мають ретельніше стежити за своїм самопочуттям і обов’язково виконувати призначення лікаря.

Завмерла вагітність у ранньому періоді частіше діагностується у термінах 3-4 та 8-11 тижнів. У ці моменти відбувається формування найважливіших анатомічних структур, і саме на даному етапі ембріон є найбільш чутливим до впливу негативних факторів ззовні. Також існує досить висока ймовірність розвитку вагітності, що завмерла, на 16-18 тижні. Із чим пов’язана така закономірність, фахівці точно вказати не можуть. Однак слід зазначити, що після 4 місяців ембріогенезу ризик появи вагітності, що завмерла, знижується.

Завмерла вагітність становить реальну загрозу для організму матері. Крім психічної травми, яку зазнає пацієнтка, втрачаючи дитину, існує загроза її здоров’ю та життю. У такій ситуації подальше ведення вагітності стає неможливим, організм починає відкидати нежиттєздатний плід, провокуючи мимовільний аборт. Якщо вагітність, що завмерла, не супроводжується подібним результатом, і жінка не звертається до лікаря, при знаходженні мертвого плода в утробі більше 1,5 місяців з’являється високий ризик розвитку ДВС-синдрому – дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, при якому фактори фібринолізу втрачають свою активність. супроводжується прямою загрозою смерті.

Завмерлу вагітність провокують різні фактори, які так чи інакше впливають на жінку та плід. Патогенез цієї патології в акушерстві остаточно не вивчений залежить безпосередньо від етіології хвороби. У будь-якому випадку, організм жінки сприймає плід, як стороннє тіло, і намагається його відкинути. Зростання ембріона припиняється, вагітність завмирає, що супроводжується відповідною симптоматикою. Приблизно в 70% подібних патологій основним фактором, що провокує настання вагітності, стають генетичні аномалії. За порушення розподілу хромосом можуть сформуватися серйозні вроджені вади, несумісні з життям. Як правило, загибель плода, спровокована генетичним збоєм, відбувається на 8-му тижні ембріогенезу.

Приблизно з такою частотою завмирання вагітності виникає на тлі гормонального дисбалансу. При зниженій продукції прогестерону – речовини, що забезпечує нормальне виношування, плід зупиняє свою життєдіяльність. Причиною вагітності, що завмерла, нерідко стає і підвищений рівень андрогенів – чоловічих статевих гормонів. Щоб виключити ймовірність загибелі плода, важливо ще на етапі планування зачаття пройти повне медичне обстеження та виявити ці фактори, якщо вони є. Попередньо проведене лікування дозволяє нормалізувати гормональний фон і попередити вагітність, що завмерла.

Спровокувати вагітність, що завмерла, можуть і інфекційні процеси. Небезпеку становлять захворювання як статевої сфери, і будь-яких інших органів. Після зачаття організм жінки стає менш стійким до дії патогенної мікрофлори, тому пацієнтки часто хворіють на ГРВІ, вірусні патології. Завмерла вагітність розвивається не через згубний вплив збудника на організм плода, а внаслідок супутньої симптоматики – інтоксикації, гіпертермії. При цьому ембріон недоотримує певні компоненти, зокрема кисень і поступово втрачає життєздатність.

Серед усіх інфекцій ризик розвитку вагітності, що завмерла, найбільш високий при зараженні вагітної жінки краснухою або цитомегаловірусом. Ці збудники проникають безпосередньо до плода разом із кровотоком та вражають ЦНС, що сприяє формуванню важких аномалій у плода. На 2-3 місяці ембріогенезу спровокувати завмирання вагітності може бути антифосфоліпідний синдром. На тлі даної патології відбувається аномальне формування плаценти, спостерігається порушення згортання крові. Внаслідок розладу кровообігу плід недоотримує поживні речовини та припиняє свій розвиток.

Завмерла вагітність може відбуватися і під дією неспецифічних негативних зовнішніх факторів. При недостатньому перебуванні на свіжому повітрі, постійної втоми, вживанні неякісної їжі, що не забезпечує надходження необхідних речовин до організму, ризик розвитку патології збільшується. Носіння надто обтягуючого і тісного одягу також може призвести до завмерлої вагітності через звуження судин, що живлять. Як наслідок порушується кровообіг, розвивається гіпоксія з подальшою загибеллю плода. До групи ризику виникнення завмерлої вагітності входять жінки, в анамнезі яких є мертвіння, множинні аборти і викидні, гормональні збої, порушення менструального циклу. Імовірність цієї акушерської аномалії збільшується при ендокринних захворюваннях, неправильній будові органів репродуктивної системи (наприклад, сідлоподібній або дворогій матці), спайкових процесах.

Завмерла вагітність у кожної пацієнтки проявляється з певними особливостями, стандартна клінічна картина відсутня. Зміна базальної температури у бік її зниження – характерна ознака патології, що виникає у першому триместрі. При вагітності жінки спочатку відзначають поліпшення загального стану – зникає нудота, якщо вона була присутня раніше, відчувається полегшення в молочних залозах. При об’єктивному огляді відсутнє збільшення матки. Коли організм пацієнтки починає відкидати мертвого малюка, вагітність, що завмерла, проявляється гіпертермією, ознобом, загальне самопочуття різко погіршується. Поява болю внизу живота, кровотеча – явні ознаки аборту, що почався. Нерідко вагітність, що завмерла, на ранніх етапах не супроводжується патологічними симптомами аж до настання мимовільного аборту.

У 2 триместрі прояви акушерської аномалії будуть такими ж. Додаткова ознака, яка з’являється у пацієнток після 18-20 тижнів – відсутність рухової активності плода. При об’єктивному огляді жінки та проведенні аускультації на вагітність, що завмерла, може вказувати неможливість прослухати серцебиття малюка. Для підтвердження діагнозу та визначення лікарської тактики з появою хоча б одного тривожного симптому пацієнтка повинна відразу ж звернутися до акушера-гінеколога.

Для підтвердження вагітності здійснюється об’єктивний огляд пацієнтки. Вдається встановити відсутність збільшення матки. Також хворий призначається аналіз крові на вміст гормону ХГЛ. При завмиранні вагітності його рівень знижується і не відповідає показникам, властивим для даного терміну ембріогенезу. Інструментальна діагностика полягає у проведенні ультразвукового сканування маткової порожнини. При вагітності відсутні будь-які ознаки життєдіяльності плода (рухова активність, биття серця).

Завмерла вагітність вимагає негайної медичної допомоги, тому що мертвий плід, перебуваючи в утробі, починає розкладатися, і токсичні речовини всмоктуються в кров матері, що призводить до погіршення її стану аж до настання смерті. Насамперед проводиться видалення ембріона з маткової порожнини. При вагітності, що завмерла, в перші 2 місяці ембріогенезу найчастіше здійснюється штучний аборт за допомогою медикаментозних препаратів. З цією метою використовується комбінація аналога простагландину Е1 та антагоніста прогестерону. В результаті прийому цих засобів плід виганяється з порожнини матки внаслідок її скорочення (тобто відбувається викидень).

Також при вагітності може проводитися оперативне видалення плодового яйця. З цією метою застосовується вакуум-аспірація або вишкрібання. Перший метод носить назву міні-аборт і є «висмоктування» ембріона за допомогою спеціального вакуум-аспіратора. При такому втручанні показано місцеву або загальну анестезію залежно від психологічного стану пацієнтки. Вакуум-аспірація – швидкий та безболісний спосіб лікування завмерлої вагітності, застосовувати який можна лише у першому триместрі виношування.

Завмерла вагітність у першому триместрі також може бути перервана шляхом вишкрібання маткової порожнини. Це оперативне втручання передбачає кюретаж (очищення) матки з метою видалення мертвого ембріона та плодових оболонок. Ця процедура теж проводиться під наркозом, є безболісною, проте може стати причиною витончення міометрію, що надалі призведе до неможливості імплантації плодового яйця з розвитком безпліддя. При вагітності вискоблювання проводиться у випадках, коли інші способи протипоказані. Якщо патологія діагностована у другому триместрі, мертвий плід отримують шляхом проведення штучних пологів.

Після хірургічного лікування вагітності, що завмерла, жінці призначається медикаментозна терапія. З метою попередження розвитку запального процесу та занесення інфекції в маткову порожнину хворий прописуються антибактеріальні та протизапальні препарати. Крім того, після усунення вагітності, що завмерла, важлива роль приділяється відновленню функціональності ендометрію, щоб пацієнтка в подальшому змогла знову виносити дитину. Для цього використовується гормональна та імунокоригуюча терапія.

Як симптоматичне лікування при завмерлій вагітності призначаються спазмолітики, препарати, що сприяють якнайшвидшому скороченню матки. Паралельно з медикаментозною терапією важливо забезпечити жінці психологічну допомогу. Багато пацієнток, які перенесли завмерлу вагітність, потребують роботи з психологом, який допомагає швидше змиритися з подією та відновити нормальний психоемоційний стан.

Прогноз та профілактика завмерлої вагітності

Врятувати плід при вагітності, що завмерла неможливо, проте для жінки ця патологія зазвичай є прогностично сприятливою. Після видалення мертвого ембріона та проведення медикаментозного лікування пацієнтка може повернутись до звичного способу життя. Планувати наступне зачаття після вагітності дозволяється не раніше, ніж через півроку. При цьому бажано встановити можливі причини загибелі плода, щоб у подальшому виключити вплив факторів на організм жінки.

Профілактика завмерлої вагітності полягає насамперед у плануванні зачаття. Обидва партнери повинні пройти повне медичне обстеження та пролікувати всі виявлені захворювання, які можуть спровокувати внутрішньоутробну загибель плода. Можливо, буде потрібно консультація генетика для діагностики прихованих хромосомних аномалій в одного або подружжя. Пацієнтці для попередження розвитку вагітності після зачаття слід неухильно дотримуватися приписів лікаря, відмовитися від шкідливих звичок, уникати стресів, нормалізувати раціон, режим праці та відпочинку. Важливо менше перебувати у місцях масових скупчень людей, щоб зменшити ризик виникнення інфекційних хвороб.