Жіночий алкоголізм

Жіночий алкоголізм – Патологічна залежність від алкоголю у жінок. Через фізичні, психічні та ендокринні особливості організму розвиток та перебіг алкоголізму у жінок певним чином відрізняється від аналогічної залежності у чоловіків. Жіночий алкоголізм розвивається в короткий термін, супроводжується стрімкою психічною деградацією та швидким руйнуванням внутрішніх органів. Часто протікає приховано аж до ІІ чи ІІІ стадії. Діагноз «жіночий алкоголізм» виставляється на підставі анамнезу, опитування та тестів на вміст алкоголю у фізіологічних рідинах. Лікування – різні види кодування у поєднанні з психотерапією.

Жіночий алкоголізм – серйозна проблема сучасного суспільства. За статистикою, на 100 алкоголіків-чоловіків припадає 40-50 алкоголіків-жінок. Жіночий алкоголізм частіше страждають пацієнтки молодого та середнього віку. Страх засудження призводить до того, що благополучні, соціально успішні жінки нерідко довгий час п’ють поодинці, намагаючись приховати проблему від родичів, друзів і товаришів по службі. Це зумовлює пізню діагностику жіночого алкоголізму та знижує шанси на його лікування. Алкоголізм у жінок частіше, ніж у чоловіків стає причиною руйнування сімей; при цьому більшою мірою страждають діти. Лікування жіночого алкоголізму здійснюють спеціалісти у сфері наркології.

До жіночого алкоголізму у суспільстві ставляться негативніше, ніж до чоловічого. Чоловіків, що питають, стимулюють до лікування, намагаються виховувати, водять по лікарях. Від жінок, що питають, відвертаються. З появою перших ознак жіночого алкоголізму або навіть просто оприлюднення інформації про регулярне вживання спиртного, за відсутності явних фізичних та психологічних змін, жінка має менше шансів на допомогу та підтримку з боку родичів та друзів. У занедбаних випадках, після розриву зв’язків із колишнім оточенням та падіння соціального рівня підтримка оточуючих при жіночому алкоголізмі стає вкрай малоймовірною.

Алкоголізм у жінок виникає під дією різних факторів та їх комбінацій. Іноді причиною стає несприятлива спадковість та сімейні традиції, що допускають непомірний прийом спиртних напоїв, вживання алкоголю не тільки у свята, а й у вихідні, після роботи тощо. Нерідко жіночий алкоголізм розвивається через психологічне виснаження. Сучасним представницям прекрасної статі доводиться нести на собі велике навантаження, поєднувати просування кар’єрними сходами, виконання побутових обов’язків та турботу про дітей. Це призводить до емоційних зривів, які пацієнтки намагаються знімати алкоголем.

Жіночий алкоголізм може виникати і через інші проблеми. Зокрема, жінки-домогосподарки іноді починають вживати спиртне, щоб розвіяти нудьгу, спровоковану одноманітністю побутових турбот, та усунути відчуття незатребуваності, зумовлене відсутністю професійної реалізації. Досить часто поштовхом до розвитку жіночого алкоголізму стають сімейні проблеми: зради чоловіка, незадоволеність сімейними стосунками, насильство, втрата близької людини, розлучення тощо.

Часом прийом алкоголю провокується самотністю, відсутністю повноцінних близьких стосунків та браком часу створення сім’ї. Жіночий алкоголізм також нерідко розвивається у дружин та співмешканок алкоголіків. Спочатку жінка починає приймати спиртне «за компанію», щоб не руйнувати стосунки та мати можливість контролювати поведінку чоловіка. Надалі через швидкий розвиток жіночого алкоголізму вона сама стає ініціатором випивок. Найчастіше фізична та моральна деградація у таких жінок настає швидше, ніж у їхніх чоловіків, які раніше почали приймати спиртне. У результаті чоловіки пацієнток ініціюють розлучення і знаходять собі інших партнерок, а жінки, які залишилися на самоті, швидко опускаються на саме дно.

Залежність від алкоголю у чоловіків у середньому виникає через 7-10 років регулярного вживання спиртного, для розвитку жіночого алкоголізму потрібно лише 5 років. Більш швидкий розвиток алкоголізму обумовлено психологічними та фізичними особливостями організму представниць прекрасної статі. Ферменти печінки у жінок гірше розщеплюють етанол, ніж чоловіки. При цьому струм крові в депо-органах (печінці та селезінці) у жінок сповільнений у порівнянні з чоловіками. Ці фактори провокують прискорене ушкодження печінки при жіночому алкоголізмі.

Захисна функція гематоенцефалічного бар’єру у жінок нижче, ніж у чоловіків, тому алкоголь та продукти його розпаду у великих кількостях проникають у мозок, швидко ушкоджують мозкові клітини та руйнують нейронні зв’язки. Це викликає швидку психічну деградацію, погіршення мислення, зниження інтелекту, втрату моральних та моральних орієнтирів. Жіночий алкоголізм дуже негативно впливає на зовнішність. В результаті всього перерахованого формується образ типової алкоголічки – відразливої, позбавленої індивідуальності, зацікавленої лише у пошуку та вживанні спиртного.

Про розвиток алкоголізму у жінки свідчить її позитивне ставлення до випивки, припливи бадьорості та ентузіазму при пропозиції влаштувати гуляння, самостійне ініціювання вживання алкоголю. Жінка починає приймати алкоголь при кожній нагоді, мотивуючи це необхідністю розслабитися після роботи, відзначити якусь незначну подію і т. д. Пацієнтки з жіночим алкоголізмом п’ють нарівні з чоловіками. Доза, необхідна досягнення стану сп’яніння, поступово збільшується.

Деякі жінки вживають алкоголь таємно, намагаючись не попадатися на очі своїм рідним та друзям. У таких випадках запідозрити жіночий алкоголізм можна на підставі непрямих ознак: невідомо куди пропадаючих грошей, прихованих повних або початих пляшок, деякої розпатланості та «втомленого» зовнішнього вигляду, запаху алкоголю, який пацієнтки намагаються перебити, використовуючи жуйку, льодяники, зерна. д. Згодом виникає огрубіння голосу. При жіночому алкоголізмі змінюється характер, жінка стає менш врівноваженою, рідше виявляє емпатію. Почастішають скандали та незрозумілі емоційні зриви.

У жіночого алкоголізму, як і чоловічого, виділяють три стадії. На першій стадії пропадає почуття міри, збільшується індивідуальна «норма», необхідна досягнення сп’яніння. Вживання спиртного стає регулярним, пацієнтка, яка страждає на жіночий алкоголізм, активно шукає приводи для випивки. Зникає нудота та блювання навіть після великих доз спиртного. З’являються провали в пам’яті. Наступного дня після прийому алкоголю спостерігається похмілля. Під час тривалих періодів тверезості виникає подразнення, що зростає.

Друга стадія жіночого алкоголізму характеризується розвитком абстинентного синдрому. Толерантність до алкоголю продовжує зростати і досягає «плато». Контроль над поведінкою після прийому спиртного ще більше знижується, можлива агресія та аморальні вчинки. Виникають короткочасні, та був і довгострокові запої. При різкому перериванні запою можливий розвиток металкогольних психозів. Поступово погіршується зовнішній вигляд. Обличчя хворого на жіночий алкоголізм стає місяцеподібним, під очима з’являються мішки, шкіра набуває жовтуватого або сірого відтінку.

Жінка починає нехтувати правилами гігієни. Вона намагається приховувати зміни зовнішності, використовуючи велику кількість косметики, і через це набуває характерного вульгарного зовнішнього вигляду. Жіночий алкоголізм призводить до уповільнення мислення та засвоєння нової інформації. Без спиртного спостерігається постійна агресія та дратівливість. Змінюються життєві пріоритети, всі інтереси зосереджуються довкола прийому алкоголю. Зазначається зниження моральних норм. Поступово погіршується стан внутрішніх органів.

На третій стадії жіночого алкоголізму зменшується кількість алкоголю, необхідне досягнення стану сп’яніння. Виражене сп’яніння настає вже після однієї чарки, після подальшого збільшення дози спиртного стан практично не змінюється. Контроль за кількістю випитого відсутній. Спостерігаються грубі зміни зовнішності. На цій стадії жіночого алкоголізму виникають тяжкі патологічні зміни печінки та шлунково-кишкового тракту. Відзначається виражена інтелектуальна та моральна деградація. Емоції сплощуються та збіднюються.

Діагноз алкогольної залежності у жінок виставляється на підставі клінічних симптомів. Будь-які методи лабораторних досліджень мають допоміжний характер і не можуть бути свідченням алкоголізму. Як основні діагностичні критерії жіночого алкоголізму розглядають чотири ознаки. Перший – зміна системи цінностей, неналежне високе місце алкоголю у списку особистих пріоритетів. Другий – втрата контролю за дозою алкоголю (хвора майже завжди вживає більше, ніж планувала). Третій – продовження прийому спиртного всупереч перешкодам (особистим, соціальним та професійним інтересам жінки). Четвертий – розвиток абстинентного синдрому.

Перші три ознаки підтверджують жіночий алкоголізм із наявністю психічної залежності, четверта свідчить про розвиток фізичної залежності. Бесіда з хворою доповнюється тестуванням із використанням різних опитувальників. Найпростіше опитування для попередньої діагностики жіночого алкоголізму, включає всього чотири питання:

• Чи замислювалася жінка про те, що їй час кинути пити?
• Чи набридають їй інші люди претензіями щодо пияцтва?
• чи відчуває вона провину вживання спиртних напоїв?
• Чи хотілося їй колись похмелитися?

Розмову та опитування доповнюють зовнішнім оглядом виявлення специфічних маркерів жіночого алкоголізму. Про хронічне зловживання алкоголем можуть свідчити почервоніння обличчя, розширення підшкірних капілярів на шкірі обличчя, збільшення привушних залоз, обкладена мова, збільшення печінки, тремтіння кінцівок, полінейропатія, атрофія м’язів, симетричне почервоніння долонь, підвищена пітливість, телеангіоектазії алкоголізму зміна фігури (зникнення талії, витончення рук та ніг за наявності живота).

Тактика лікування визначається індивідуально, залежно від тривалості регулярного вживання спиртного, стадії жіночого алкоголізму, стану здоров’я, рівня мотивації, вольових якостей, особливостей особистості та деяких інших факторів. Обов’язковою умовою успішної терапії жіночого алкоголізму є повна відмова від алкоголю. Зменшення дози та спроби «вживати в міру» будуть явно безрезультатними, оскільки алкоголік не здатний контролювати кількість випитого та зривається навіть після прийому невеликої дози.

Оптимальним варіантом лікування жіночого алкоголізму є тривала реабілітація у клініці. Якщо це неможливо, рекомендується госпіталізація до стаціонару з подальшим амбулаторним долікуванням. У легких випадках жіночого алкоголізму можливе амбулаторне лікування. Зазвичай використовують кодування разом із психотерапевтичним лікуванням. В даний час існує безліч методів, що встановлюють фізичну чи психологічну заборону вживання алкоголю. Це дозволяє підібрати найкращий спосіб лікування для кожної пацієнтки, яка страждає на жіночий алкоголізм. В арсеналі сучасних наркологів – медикаментозне кодування, вшивання імплантів, кодування за Довженком, гіпносугестивна терапія, подвійне кодування та інші методики. Перед кодуванням обов’язково проводять дезінтоксикаційні заходи.

У подальшому пацієнтку направляють на психотерапію для виявлення причин розвитку жіночого алкоголізму, вироблення нових способів мислення та поведінки. Психологи і психотерапевти допомагають хворий пережити важкий період відмовитися від алкоголю, нерідко супроводжується емоційними зривами, зумовленими зміною звичного життєвого укладу, необхідністю пошуку нових пріоритетів, змін із близькими тощо. буд. У процесі лікування жіночого алкоголізму використовується як індивідуальна, і групова психотерапія .