Жирна шкіра

Жирна шкіра – Тип шкіри, обумовлений надмірною активністю сальних залоз і характеризується грубою текстурою, хворим кольором і блиском. Власники жирної шкіри стикаються з розширеними порами, комедонами, кістами сальних залоз, висипом вугрів, проявами себореї. Жирна шкіра вимагає підвищеної уваги до наявних проблем, певного режиму харчування, правильного домашнього та професійного догляду (чистки, маски, пілінги, мезотерапія), грамотного підбору косметичних засобів. Для з’ясування причин жирної шкіри потрібні консультації косметолога, дерматолога, ендокринолога.

Жирна шкіра – один з різновидів проблемної шкіри, що характеризується підвищеною сальністю і зовнішнім виглядом, що лисніть. Залежно від секреторної активності сальних залоз у косметології та дерматології прийнято розрізняти 4 типи шкіри: нормальну, суху, жирну, комбіновану (змішану). Слід зауважити, що сам собою кожен тип шкіри є варіантом норми і не може розглядатися як захворювання. Разом з тим різні типи шкіри мають свої особливості, переваги і недоліки, а тому вимагають до себе диференційованого підходу. Як правило, тип шкіри змінюється із віком; Крім цього, постійне використання різних косметичних засобів і макіяжу може створювати помилкове враження про справжні характеристики шкіри. Жирна шкіра обличчя є одним з найпоширеніших типів і більше схильна до появи різних дерматологічних проблем. Саме тому жирна шкіра потребує особливого щоденного гігієнічного та грамотного професійного догляду.

Найчастіше жирна шкіра зустрічається у підлітковому та молодому віці і до 25-30 років переходить в інший тип (зазвичай у комбінований). Лише 5-8% людей залишаються володарями жирної шкіри протягом усього життя. Безпосередньою причиною підвищеної жирності шкіри служить посилена робота сальних залоз, яка, у свою чергу, може бути обумовлена ​​спадковими особливостями, гормональним дисбалансом, порушеннями роботи ШКТ, нераціональним харчуванням, неправильним доглядом за шкірою.

Наявність жирної шкіри може бути зумовлена ​​генетично – у цьому випадку з віком тип шкіри не змінюється. У такій ситуації основні зусилля мають бути спрямовані на забезпечення правильного повсякденного догляду та раціональний добір косметики. Причини ендокринного порядку пов’язані, перш за все, з періодом статевого дозрівання, під час якого підвищується кількість тестостерону, що сприяє збільшенню розмірів сальних залоз та посиленню вироблення шкірного сала. Вплив на функцію сальних залоз надають інші гормони, наприклад, адреналін, рівень якого в крові підвищується у людей, які відчувають стреси. У жінок посилення жирності шкіри може спостерігатися при тривалому або безконтрольному прийомі гормональних контрацептивів, полікістозі яєчників, рідше під час вагітності або менопаузи. Жирна шкіра обличчя разом із загальною сухістю шкірного покриву й у гіпотиреозу.

Серед аліментарних причин, що сприяють появі жирної шкіри, слід виділити зловживання жирною або гострою їжею, а також борошняними виробами, солодощами, фаст-фудом, газованими напоями, алкоголем. Досить часто люди з жирною шкірою страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту (холециститом, колітом, запорами та ін.). Свою негативну роль на стан шкіри надає тривале перебування та робота у забруднених та запорошених приміщеннях.

Типовою помилкою володарів жирної шкіри служить надмірно активне та агресивне очищення шкіри за допомогою спиртовмісних косметичних засобів і скрабів. Регулярне знежирення проблемних ділянок шкіри тоніками та лосьйонами призводить лише до посилення проблеми: у відповідь на видалення поверхневого ліпідного шару епідерміс реагує посиленням виділення секрету залоз. Часте проведення механічного чищення та пілінгу обличчя викликає мікротравми епідермісу та інтенсивну продукцію шкірного сала. Використання невідповідних кремів та засобів догляду за шкірою також може посилювати проблему підвищеної сальності шкірного покриву.

Найчастіше жирна шкіра локалізується в області так званої Т-зони, що включає лоб, ніс і підборіддя. Зовнішньо жирна шкіра виглядає блискучою, маслянистою, неохайною, товстою, і грубою, часто має нерівну поверхню, тьмяний колір і сіруватий відтінок. На жирну шкіру погано лягає макіяж; тональні креми і пудри прибирають жирний блиск лише на якийсь час. Ділянки проблемної шкіри зустрічаються і на тілі, зазвичай в ділянці грудей та спини; жирна шкіра обличчя та тіла часто поєднується з жирним волоссям.

Недостатнє очищення шкіри від надлишків шкірного жиру призводить до того, що сальний секрет разом з відмерлими лусочками шкіри та пилом закупорює пори та сприяє їхньому лійкоподібному розширенню. Нерідко жирна пориста шкіра нагадує на вигляд апельсинову шкірку. Крім надмірного блиску та розширених пір, жирна шкіра схильна до утворення комедонів (чорних пробок в отворах сальних залоз) та міліумів (білих вугрів), виникнення акне. На ній частіше помітні судинні сіточки (телеангіектазії). Якщо на тлі збільшеної продукції шкірного сала змінюється і його якісний склад, виникає такий патологічний стан, як себорея.

Незважаючи на всі недоліки жирної шкіри, вона має й певні переваги. Так, вона краще утримує вологу, а отже є більш захищеною і менш чутливою до впливу різних несприятливих атмосферних факторів (вітеру, сонячних променів, низьких температур). Завдяки цьому даний тип шкіри менш схильний до фотостаріння, довше зберігає еластичність, а вікові зморшки у власниць жирної шкіри з’являються пізніше, ніж у жінок з іншими типами шкіри.

Якщо на жирній шкірі тривалий час зберігається запалення, слід звернутися до дерматолога, щоб уникнути демодекозу. Для з’ясування причин підвищеної жирності шкіри може знадобитися консультація та обстеження дерматолога, гастроентеролога, ендокринолога, гінеколога-ендокринолога.

Основними завданнями догляду за жирною шкірою є видалення надлишків шкірного сала, відкриття пір, зниження активності сальних залоз. У першу чергу, необхідно мінімізувати або повністю усунути негативний вплив на шкіру (відмовитися від використання спиртових лосьйонів, жирних кремів, частого скрабування шкіри тощо). Категорично неприпустимо залишати на ніч декоративну косметику на шкірі. Основу раціону володаря жирної шкіри мають становити нежирні сорти м’яса, риба, овочі, фрукти, висівки, крупи; слід максимально обмежити спеції, копченості, здобу та випічку, солодощі. Їжа має бути багата на вітаміни, особливо групи B.

Власне догляд за жирною шкірою доцільно поділити на домашній та професійний. Щоденний самостійний догляд за жирною шкірою передбачає процедури очищення, зволоження та живлення. Насамперед, двічі на день необхідно вмиватися із застосуванням спеціальної пінки, гелю та мусу для жирної шкіри. Як правило, такі засоби мають протизапальну та себорегулюючу дію, але не пересушують шкіру. Під час вмивання не слід користуватися мочалкою або губкою, а також гарячою водою, оскільки ці засоби буде ще більшою мірою стимулювати виділення шкірного сала. Бажано намилювати шкіру за допомогою ватного диска або подушечок пальців, а змивати засіб для вмивання теплою або прохолодною водою. Народна медицина рекомендує для жирної шкіри вмивання та парові ванни з відварами трав (ромашки, липового кольору, польового хвоща, м’яти, кропиви) з одночасним прийомом цих настоїв всередину.

Більш ретельне очищення жирної шкіри за допомогою косметичного пілінгу можна проводити один – максимум два рази на тиждень. Крім скрабу, для глибокого очищення шкіри можна скористатися пілінгом-гоммажем: такі маски-плівки ефективно видаляють відмерлі рогові клітини, частинки пилу та надлишками шкірного сала, не травмуючи шкіру. Один раз на тиждень корисно робити глиняні маски, які мають адсорбуючий ефект, або фруктові маски з ефектом стягування пір.

Після вмивання обличчя необхідно промокнути м’яким рушником або серветкою та протерти тоніком для жирної шкіри – такі засоби мають у своєму складі дезінфікуючі, себорегулюючі та стягуючі пори компоненти. Фінішним акордом щоденного догляду за жирною шкірою є нанесення крему, призначеного для даного типу шкіри. Зазвичай креми, емульсії або гідрогелі для жирної шкіри мають рідку консистенцію і швидко вбираються, не залишаючи блискучого блиску.

При виборі декоративної косметики для денного макіяжу необхідно звертати увагу на якість, склад продукції та рекомендації щодо використання від виробників. Для жирної шкіри краще вибирати легкі основи, тональні креми та пудри з матуючим ефектом, які усувають зайвий блиск. Слід відмовитися від використання кремових рум’ян і тіней для повік, рідких підводок – інакше косметика може «попливти» на обличчі вже за кілька годин після нанесення.

Комплексний професійний догляд за жирною шкірою в салоні зазвичай включає етапи:

• демакіяжу з використанням бактерицидних емульсій
• очищення та тонізації
• усунення гіперкератозу, глибокого очищення (вапоризація, ензимний пілінг, атравматична, ультразвукова, хімічна або інструментальна чистка обличчя та ін.)
• нанесення ампульних засобів та сироваток
• масажу обличчя за лікувальним концентратом (лімфодренажний, масаж за Жаком)
• накладання косметичної маски (глиняної, кремоподібної, пастоподібної з наповнювачем та ін.) з очищувальною, бактерицидною, протизапальною, кератолітичною, себорегулюючою, імуномодулюючою дією
• нанесення фінішного крему для жирної шкіри

Особливе місце у доглядах за жирною шкірою займають пілінги (АНА-пілінг, гліколевий, ТСА-пілінг, пілінг сухим льодом, ультразвуковий пілінг), апаратні методи (дезінкрустація, дарсонвалізація, ультрафонофорез, хромотерапія). Необхідне зволоження та харчування жирною шкірою може бути отримано під час проведення процедур біоревіталізації, мезотерапії (в т. ч. безголкової). На прийомі косметолог обов’язково дасть пораду щодо догляду за жирною шкірою в домашніх умовах і порекомендує професійну косметичну/космецевтичну лінію.

Рекомендації щодо догляду за жирною шкірою тіла аналогічні таким для проблемної шкіри обличчя. Для нормалізації секрету шкірних залоз рекомендуються загальні ванни з морською сіллю, рослинними екстрактами (хвойні, трав’яні), кріомасаж, грязьові аплікації. Для профілактики гнійних захворювань шкіри (піодермії) важливий вибір нижньої білизни та одягу з натуральних тканин.

Правильний догляд за жирною шкірою допоможе підтримати її добрий стан протягом довгих років. В іншому випадку порушення секреції себуму неминуче призведе до послаблення дихальних та захисних властивостей шкіри, зниження місцевого імунітету.