Зловживання МДМА

Зловживання МДМА – Вживання метилендіоксиметамфетаміну (на сленгу – екстазі). Прийом МДМА найчастіше зумовлений особливостями соціальної активності пацієнта, у загальній структурі цієї наркоманії переважає періодичне чи епізодичне, а чи не регулярне споживання. МДМА усуває занепокоєння і страх, викликає ейфорію, а також відчуття довіри та близькості до інших людей. За певних умов може провокувати небезпечну для життя гіпертермію та гіпонатріємію. Збільшує ймовірність розвитку полінаркоманії.

Зловживання МДМА – прийом синтетичної психоактивної речовини метилендіоксиметамфетаміну (екстазі). Через особливості дії (посилення емпатії, довіри та близькості до інших людей, підвищення витривалості, зниження потреби уві сні) користується великою популярністю серед представників рейв-культури. Страждають переважно підлітки та молоді люди. Рідше за екстазі приймають представники старших вікових груп. За статистикою, 2010 року МДМА хоча б одного разу вживали 0,2-0,6% жителів Землі. Особливо високий рівень споживання екстазі у США, країнах Європи та Океанії.

МДМА значною мірою є рекреаційним наркотиком, тобто психоактивною речовиною, що вживається в контексті певних соціальних відносин (на вечірках, рейвах тощо). Переважає відносно нерегулярне періодичне чи епізодичне вживання. Тим не менш, МДМА, як і будь-яка інша психоактивна речовина, може становити певну небезпеку для пацієнтів. За кілька днів після вживання нерідко виникає депресія. Протягом кількох годин після прийому існує високий ризик розвитку небезпечної для життя гіпертермії та гіпонатріємії. Можливе передозування. Лікування залежності від МДМА проводять фахівці у галузі наркології.

МДМА – синтетична психоактивна речовина. Займає особливе місце у групі психоактивних та психоделічних речовин, оскільки, на відміну від більшості інших препаратів, має здатність стійко збільшувати рівень емпатії, посилюючи почуття близькості та безпеки, одночасно усуваючи тривогу та страх. Належить до групи емпатогенів, яку одні дослідники розглядають як підгрупу психоделиків, інші виділяють в окрему групу психоактивних речовин.

Препарат уперше був синтезований у 1912 році, проте здатність МДМА впливати на психічний та емоційний стан зацікавила американських вчених лише в середині ХХ століття. Спочатку препарат випробовували на тваринах. Наприкінці 60-х років стало відомим його вплив на людину. Завдяки здатності усувати тривогу, провину та страх, а також вираженим емпатичним ефектам МДМА знайшов визнання серед психотерапевтів. Його використовували в процесі сімейної терапії, призначали пацієнтам, які страждають від заїкуватості, застарілих психологічних проблем та почуття провини у зв’язку із втратою близьких.

Якийсь час препарат проводився законним шляхом і був доступний у вільному продажу. У 80-ті роки його почали широко використовувати на дискотеках та вечірках. 1988 року в США МДМА було внесено до списку заборонених речовин. Через деякий час приклад США наслідували інші держави. Наразі МДМА заборонено у більшості країн світу. Проводяться обмежені дослідження щодо можливості використання препарату при деяких формах раку та посттравматичному стресовому розладі.

Рівень нелегального споживання МДМА останні десятиліття залишається стабільним. Препарат зазвичай приймають внутрішньо у таблетках, рідше вдихають порошок, курять чи вводять у розчині парентерально. Таблетки екстазі, що реалізуються на чорному ринку, часто містять різноманітні добавки. У середньому вміст МДМА в таблетках коливається від 80 до 30 відсотків. Решту складають баластові речовини та інші психоактивні засоби (кофеїн, амфетамін тощо). Іноді ділери під виглядом МДМА продають інші емпатогени. Все це робить ефекти від прийому препарату менш передбачуваними та підвищує ймовірність розвитку різноманітних ускладнень.

При пероральному вживанні психоактивна речовина починає діяти через 15-60 хвилин. Період напіввиведення становить трохи більше ніж 7 годин. МДМА розщеплюється у печінці та виводиться із сечею. Основні ефекти екстазі обумовлені взаємодією психоактивної речовини з нейронами мозку. Препарат стимулює викид «гормону задоволення» серотоніну, завдяки якому людина відчуває відчуття щастя, кохання, внутрішньої задоволеності тощо. Встановлено, що МДМА впливає як обмін серотоніну, а й у викид інших нейротрансмітерів. Крім того, він підвищує рівень деяких гормонів, у тому числі окситоцину, який сприяє підвищенню рівня довіри та допомагає формувати психологічну прихильність. Передбачається, що саме цим поєднанням пояснюються незвичайні ефекти прийому МДМА, проте механізми формування даних ефектів поки недостатньо вивчені.

Приводом прийому наркотику зазвичай є розважальний захід, що з певної соціальної активністю. Емпатичні ефекти в поєднанні з підвищенням витривалості зробили МДМА однією з найпопулярніших психоактивних речовин на рейвах – масових дискотеках, де молоді люди спілкуються і танцюють всю ніч безперервно. Поступово МДМА став таким звичним атрибутом рейву, як танці або гучна музика. Люди почали приймати препарат не лише на дискотеках, а й на звичайних вечірках.

При постійному вживанні МДМА підвищується короткочасна та довготривала толерантність. Короткочасна толерантність виявляється у зменшенні чи зникненні ефектів препарату при повторному прийомі протягом 2-3 днів після попереднього вживання. Довготривала толерантність розвивається при досить регулярному прийомі протягом декількох місяців або декількох років. Емпатогенна дія МДМА поступово зникає, після вживання виникають лише побічні ефекти. Через це екстазі вважається наркотиком, який «не заохочує залежність». Однак при постійному прийомі МДМА виникає небезпека переходу на інші, більш тяжкі та небезпечні наркотики, оскільки пацієнт уже звик отримувати незвичайні приємні відчуття вживання психоактивних речовин.

Перші ефекти зазвичай стають помітними через 30-60 хвилин після прийому МДМА (в окремих випадках цей період може скорочуватися до 15 хвилин), досягають максимуму через 1,5-2 години, зберігаються протягом 3,5 години, а потім поступово зникають. Людина може почуватися приголомшеною, відчувати тривогу і недовірливість. Водночас підвищується впевненість у собі, відзначається покращення настрою, бадьорість, бажання спілкуватися, стати ближчими до інших людей. Усі сигнали від зовнішнього світу, сприймані органами почуттів, стають яскравішими і яскравішими. Активізується уява, краще згадуються давні події. Іноді виникають порушення мислення, зміни сприйняття навколишнього світу, власного тіла, простору та часу. У деяких пацієнтів відзначаються псевдогалюцинації, галюцинації та манії.

Зміни на психологічному та емоційному рівні включають потребу в любові і близькості, посилення емпатії, співчуття і співпереживання. Моральні та психологічні заборони та обмеження відступають на другий план. Відходить почуття провини та безсилля, стають неважливими образи та прикрості. На фізіологічному рівні спостерігається почастішання пульсу та дихання, підвищення АТ, розширення зіниць, підвищення температури, посилене потовиділення та зниження апетиту. Можливі нудота, утруднення сечовипускання, поколювання шкіри та деяке ослаблення контролю над м’язами.

Після припинення дії МДМА відзначається фізична втома. Пацієнт страждає від занепокоєння, тривоги, депресії та дратівливості. Думковий процес стає дещо невпорядкованим, думки «перескакують» чи «губляться». Афективні розлади досягають максимуму 3-4 день. У цей період спостерігається збільшення кількості самогубств через короткочасні депресії. У США вівторок (3-4 день після п’ятниці чи суботи, коли більшість пацієнтів приймають МДМА) навіть називають «днем самогубств». «Похмілля» після вживання МДМА може тривати до 5 днів.

Найбільш поширеними небезпечними ускладненнями при прийомі МДМА є гіпертермія, гіпонатріємія та серотоніновий синдром. Препарат спричинює підвищення температури тіла. Ситуація ускладнюється тим, що пацієнти, які приймають екстазі, часто знаходяться в спекотних замкнутих приміщеннях (наприклад, залах для рейвів), у натовпі таких же розпалених людей, що інтенсивно рухаються. Ще одним фактором ризику є зниження здатності оцінювати рівень власного фізичного дискомфорту після прийому МДМА. Імовірність розвитку гіпертермії збільшується при одночасному вживанні алкоголю, амфетамінів та кофеїну. У важких випадках температура тіла перевищує 42 градуси, що спричиняє відмову внутрішніх органів.

Для нормалізації температури рекомендують регулярно робити перерви та відпочивати, бажано – у прохолодному, добре провітрюваному приміщенні. Для профілактики зневоднення слід приймати достатньо рідини, проте тут пацієнт, який ужив МДМА, може мати справу з іншою проблемою. При прийомі надмірної кількості рідини та активному потовиділенні може розвинутися гіпонатріємія, оскільки солі у великій кількості виділяються з потом, але не надходять до організму з рідиною. Для запобігання гіпонатріємії слід вживати мінеральну воду, підсолену воду або томатний сік.

Розгорнутий серотоніновий синдром при прийомі МДМА спостерігається рідко, проте його не можна виключати, особливо при одночасному вживанні кількох психоактивних речовин. Супроводжується тривогою, ажитацією, порушеннями свідомості, диспепсією, головним болем, ознобами, тахікардією та почастішанням дихання, коливаннями АТ, пітливістю, порушеннями координації, парестезіями, тремором, ністагмом та м’язовою ригідністю. Можливі галюцинації та судомні напади. У важких випадках розвивається некроз м’язової тканини, ДВЗ-синдром, міоглобінурія, гостра ниркова та печінкова недостатність.

Передозування прийому МДМА виникає рідко. Ризик розвитку передозування збільшується при серцево-судинних захворюваннях, одночасному вживанні кількох психоактивних речовин, повторному прийомі МДМА у стані наркотичного сп’яніння, а також при одночасному вживанні лікарських засобів, що блокують розщеплення екстазі (циметидину, деяких антидепресантів та препаратів рослинного походження).

Лікування гострих станів при зловживанні МДМА здійснюється у відділенні інтенсивної терапії. При гіпертермії проводиться охолодження, у разі необхідності усувається зневоднення. При гіпонатріємії внутрішньо та внутрішньовенно вводяться сольові розчини. При серотоніновому синдромі здійснюється дезінтоксикаційна терапія. Обсяг та тактика симптоматичної терапії при всіх перерахованих станах визначаються характером порушень з боку різних органів та систем.

Абстинентний синдром при вживанні МДМА відсутній, тому препарат скасовують миттєво. Проводять психотерапевтичну роботу, спрямовану виявлення причин зловживання (зайва конформність, потреба виконувати самі дії, як і інші члени групи, застарілі психологічні проблеми, відсутність інших варіантів дозвілля тощо. буд.), та був разом із пацієнтом знаходять варіанти виходу з сформованої ситуації. Хворі перебувають під наглядом нарколога.

Прогноз при зловживанні МДМА найчастіше сприятливий. При досить високому рівні мотивації пацієнтам зазвичай вдається припинити прийом препарату. Серед несприятливих результатів – суїцид у разі розвитку наркотичної депресії і перехід більш «важкі» психоактивні речовини. Деякі вчені як віддалені наслідки вживання МДМА вказують на зниження «загального рівня щастя» через порушення роботи серотонінових рецепторів, більш високу ймовірність розвитку депресій, а також нерізко виражені порушення пам’яті.