Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Змішане вигодовування
Вигодовування дитини грудним молоком і додаткове введення сумішей у випадку недостатньої кількості грудного молока називається змішаним вигодовуванням. При цьому суміші (догодовування) повинні становити не менше 1/5 добового раціону.
У тих випадках, коли суміші становлять незначну частину всього об’ єму харчування (менше 1/5), його можна вважати природнім. Невелика кількість сумішей не має вирішального значення, дитина буде розвиватися так, як і на грудному вигодовуванні. Коли дитина отримує переважно суміші, а грудне молоко становить менше 1/5 об’ єму їжі, то таке вигодовування називають штучним. Залежно від кількості грудного молока за ефективністю змішане вигодовування буде наближатися або до природнього, або до штучного.
Змішане вигодовування немовлят, наближене до природнього
– це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 2:1 (2/3:1/3). Змішане вигодовування немовлят, наближене до штучного
це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 1:2 (1/3:2/3).
Причиною догодовування є:
1.Нестача молока (гіпогалактія) у матері; при цьому дитина отримує недостатню кількість їжі.
2.Вихід матері на роботу, коли не вистачає зцідженого молока.
3.Тяжка фізична праця, систематичне недоїдання матері, грубе порушення режиму.
4.Небажання, зі сторони матері, грудного вигодовування, так як на це затрачається досить багато часу, або, на хибну думку матері, негативно “впливає” на її фігуру.
5.Материнське молоко низького гатунку ( низької якості), що зустрічається дуже рідко.
6.Захворювання матері, при яких не має підстав для відлучення дитини від грудей, але є необхідність зменшити кількість годувань.
7.Спадкова патологія, зі сторони дитячого організму, пов’язана з непереносимістю молочного цукру (лактози) або його складових частин (галактози), амінокислот (фенілаланін) тощо.
Види гіпогалактій :
ПЕРВИННА ГІПОГАЛАКТІЯ:
– зустрічається рідко;
– внаслідок нейрогуморальних порушень в організмі матері ;
– недорозвиток молочних залоз;
– внаслідок перенесених запальних захворювань молочних залоз.
ВТОРИННА ГІПОГАЛАКТІЯ:
– рання – на 2-3-му тижні життя дитини;
– пізня – на 4-му тижні життя дитини і пізніше;
– внаслідок недотримання режиму дня під час вагітності та в післяпологовий період, неправильного харчування;
– внаслідок неправльного догляду за молочними залозами (тріщини, ерозії, мастит) та ін.
СТУПЕНІ ГІПОГАЛАКТІІ:
Дорівнюють різниці між необхідною та добовою кількостю молока, що виділяється молочними залозами, висмоктується дитиною і зціджується після кожного годування:
І ступінь – дефіцит молока до 25%
ІІ ступінь – дефіцит молока до 50%
ІІІ ступінь – дефіцит молока до 75%
IV ступінь – дефіцит молока понад 75%.
ПРОФІЛАКТИКА ГІПОГАЛАКТІЇ МАТЕРІ:
– раціональне харчування жінки;
– достатній сон;
– перебування на свіжому повітрі не менше 2 годин на день;
– щоденна ранкова гімнастика вагітної;
– підготовка молочних залоз до годування грудьми;
– УФО (за 4-5 тижнів до пологів, починаючи з ¼ біодози поступовим доведенням до 1-2 біодоз);
– голкотерапія;
– сприятливі взаємовідносини з оточуючими, доброзичливе ставлення всіх близьких до вагітної і молодої мами;
– проведення масажу молочних залоз до і після годування;
– повітряні ванни (10-15 хв);
– прикладання дитини до грудей в один і той же час;
– правильна техніка вигодовування з дотриманням гігієнічних заходів та зцідження залишків молока;
– заохочення нічного годування (гормон пролактин, який стимулює утворення молока, найбільш активно проявляє свою дію в нічний час).
Ознаки недостатності грудного молока:
– безпричинний неспокій (не витримуються необхідні проміжки між годуваннями);
ПРОЯВИ ГОЛОДУВАННЯ ДИТИНИ:
– при тривалому голодуванні дитя стає апатичним, байдужим до оточуючих;
– при задовільному стані відсутня прибавка в масі;
– зменшується кількість сечі,
– випорожнення в перші місяці життя можуть бути темно-зеленого кольору, слизистого характеру, перед і під час годування;
– в копрограмі – збільшена кількість лейкоцитів (інколи).
Для уточнення кількості висмоктаного молока дитиною, необхідно провести контрольне зважування, а саме зважити дитину до і після годування декілька разів на протязі доби. Різниця в масі дозволяє судити про кількість висмоктаного молока, а знаючи разовий об’єм їжі, можна легко визначити необхідну кількість молочної суміші ( догодовування). Контрольне зважування необхідно проводити не рідше одного разу на 2 тижні.
Абсолютним показом до контрольного зважування є прояви голодування.
Техніка проведення контрольного зважування:
Матеріальне забезпечення: 1) електронна або медична вага; 2) комплект пелюшок; 3) 0,5% розчин хлораміну. Хід виконання:
– Протерти вагу розчином хлораміну.
– Запеленати дитину.
– Зважити до годування і записати вагу.
– Прикласти дитину до грудей на 20-30 хв.
– Зважити після закінчення годування, не перепеленуючи дитину.
– Різниця в масі до і після зважування вказує на кількість висмоктаного молока.
Систематизувавши основні причини недостатності грудного вигодовування, можна намітити шляхи її корекції .
Причини догодовування та методи корекції
| Причини недостатності грудного вигодовування | Методи корекції |
| 1.Інфекційні (дихальних шляхів, сечової системи тощо), спадкові захворювання, аномалії розвитку (атрезія стравоходу, заяча губа, розщелина піднебіння, алактазія, галактоземія тощо). | Активне лікування |
| Недостатня кратність грудного вигодовування (менше 5 разів на добу), що призводить до зменшення секреції та виділення молока: а) мама годує дитину грудьми лише 1-2 рази на добу; б) зайнятість матері, яка не дозволяє їй на кожен плач, неспокій дитини, брати її на руки і годувати; в) деякі мами не годують дітей вночі (в грудні ніч, наприклад, 16 год); г) пропускання одне-два годування з метою “збереження” молока; д) деякі діти не завжди вимагають,щоб їх годували; е) буває, що мами ідуть на роботу, залишаючи маля на старшого брата чи сестру, які не виконують всіх настанов. Це призводить до зниження секреції та виділення молока. | Поговорити з мамою про необхідність збільшення кратності годувань. Якщо протягом декількох днів дитину будуть частіше годувати, в тому числі і вночі, то кількість молока в грудях збільшуватиметься. Дуже добре, щоб дитину приносили на роботу до мами для грудного годування; не виключати можливість нічного годування; зціджувати молоко і залишати його на день. |
| 3. Дитина смокче груди недостатньо тривалий час. Це буває, коли дитя під час годування тепло вдягнуте. Іноді, після декількох секунд смоктання малюк засинає, а через деякий час, прокидаючись, плаче (вимагає годування). В такому випадку, мати думає, що в неї мало молока. | Дитину необхідно привчити смоктати не менше 15 хв., при цьому її не слід тепло вдягати. В разі засинання – ніжно погладжувати щічку. |
| Мати самостійно обмежує тривалість годування на 5-10 хв., відлучаючи маля від грудей. Внаслідок чого, дитина не отримує достатньо за кількістю та якістю молока (не висмоктує пізнє молоко, збагачене жирами), поступово відстає в розвитку. Все це сприяє зниженню секреції та виділенню молока. | Надати можливість дитині смоктати груди триваліше ( 20-30 хв.); збільшити час відпочинку матері. |
| · Раннє введення догодовування (коров’яче молоко, каші, дитячі суміші, солодкі чаї) забезпечує недостатнє висмоктування молока з грудей матері і одночасно призводить до зменшення його секреції та виділення. Відомо, що після годування коров’ячим молоком, кашами, дитина, як правило, довше спить і менше плаче від голоду. Все це підтверджує неправильне уявлення мами про необхідність догодовування дитини, хоча, насправді, така поведінка малюка зумовлена затримкою коров’ячого молока в шлунку, порівняно з грудним молоком. | Необхідно переконати матір про шкідливість такого догодовування, і збільшити кратність грудного вигодовування з метою посилення виділення молока. |
| · Неправильне положення дитини під час годування сприяє неефективному опорожненню грудної залози, що призводить до зменшення виділення і секреції молока. | Навчити маму правильно годувати дитину, надавши їй відповідне положення. |
| · У мами поганий рефлекс виділення молока, пов’язаний із збудженням, болями, емоційним дискомфортом, життєвими труднощами різного характеру. Спочатку зменшується секреція молока, а згодом й виділення. | Вилучити негативні фактори зовнішнього середовища. Якщо на початку годування мати відчуває напруження грудей, то рефлекс виділення молока задовільний, і, навпаки. Варто переконати матір в тім, що в неї багато виробляється молока, і вона здатна годувати дитину. Обговорення з мамою її проблем, навіть і не вирішення їх, допомагає врівноваженню стану. Необхідно вибрати таке положення під час годування (сидяче або лежаче), яке б забезпечувало максимальне розслаблення матері. Випитий теплий напій перед годуванням, сміх з задоволенням, плач “ вдосталь” – все це сприяє ефетивній секреції та виділенню молока. Необхідно переконатися у відсутності болей у матері під час годування та правильному положенні малюка при цьому. |
| Невпевненість матері в здатності грудного вигодовування. | Запевнити маму в її здатності достатнього забезпечення малюка грудним молоком. Дати обгрунтовані відповіді на всі її запитання. Обізнаність матері та близьких до неї людей про переваги грудного Вигодовування. |
| Байдужість матері до грудного вигодовування. | Пояснити батькам, що штучне вигодовування небезпечне для здоров’я дитини, а ефективне грудне – як для мами, так і для сім’ї в цілому ( економія грошей, позбавлення багатьох клопотів). |
| Виснаження самої жінки внаслідок годування, при цьому дитина отримує недостатню кількість та менш якісне молоко (особливо зменшується кількість жирів). В такому випадку, мама, як правило, мало скаржиться на нестачу молока та неспокій дитини. | Нормалізувати харчування матері-годувальниці ( якісно та кількісно), так як грудне вигодовування корисне і для дитини, і для мами. |
| 11. Вживання протизаплідних препаратів з підвищеним вмістом естрогенів, які знижують продукцію молока | Використовувати інші протизаплідні засоби; запевнити маму про відновлення лактації. |
| 12. У жінки дійсно виробляється менше молока (тільки 1% жінок страждають істинною гіпогалактією). | Розпочати годування двома грудьми почергово; слідкувати за технікою годування, положенням дитини. У випадку захворювання малюка – лікувати |
Причини догодовування та методи корекції
Для догодовування використовуються такі ж суміші, як при штучному вигодовуванні:
Класифікація молочних сумішей, що використовуються для догодовування немовлят при змішаному вигодовуванні:
Адаптовані:
1) Солодкі: ”Малютка”, ”Малыш”, ”Детолакт”, ”Виталакт”, “Симілак”, “Енфаміл” (США), “Пилти”, “Бона”, ”Тутели” (Фінляндія), “Нан”, “СМА”, “Нутрілон” та ін. 2) Кислі – ацидофільна “Малютка”, ацидофільний “Малиш”, ”Белбобек”, ацидофільний “Віталакт” та ін.
Неадаптовані (прості):
1) Солодкі: суміш №2 (Б), суміш №3 (В), “Крепыш”, ”Здоров’я” та ін.
2) Кислі: А-кефір, Б-кефір, В-кефір, ”Биолакт”, ”Мацони”, ”Нарине”, “Балдырган” та ін.
Слід пам´ятати, що неадаптовані суміші не можуть задовільнити оптимальний фізичний та інтелектуальний розвиток дитини, вимагають постійної корекції в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. Це вимушений вид догодовування (батьки не мають змоги купити адаптовані суміші, а держава не допомагає їм у цьому).
Біологічно активні добавки (БАД):
БАД-1Л (з лізоцимом), БАД-1Б (з біфідум-бактерином), БАД-2 (лізоцим і біфідум-бактерин). Використання їх при вживанні неадаптованих сумішей обов´язкове.
Догодовування слід давати тільки після годування грудьми (повністю висмоктаного молока). При невеликому за об”ємом догодовуванні найкраще його давати за допомогою ложечки,(мал.3.1) в іншому випадку дитина відмовиться від грудей, так як смоктання материнського молока потребує значних енергетичних зусиль, а їжа з пляшечки, як правило, поступає легко, без затрат енергії дитячого організму.Це приводить до швидкого згасання лактації. .
у випадку догодовування дитини з пляшечки соска повинна бути пружньою і мати декілька (3-5)дрібних отворів, щоб смоктання було активним. Ще один вид догодовування – за допомогою горняти.
При такому вигодовуванні дитя легко перегодувати або недогодувати, тому розрахунки енергетичної цінності їжі, кількості білків, жирів, вуглеводів, їх співвідношення необхідно проводити 1 раз в 1-2 тижні. У випадку вживання адаптованих сумішей, розрахунки – як при природньому вигодовуванні. Та, на превеликий жаль, діти часто отримують неадаптовані суміші, в кількісті 50 % і більше добового об’єму їжі, тому в таких випадках всі розрахунки ведуться як при штучному вигодовуванні, наприклад, потреба в білках становить не 2-2,5 г/кг на добу, а 3,5-4 г/кг .
Співвідношення харчових інградієнтів
| Кількість докорму в харчовому раціоні | Білки | Жири | Вуглеводи |
| 1/3 | 1 | 3 | 6 |
| 1/2 | 1 | 1,5 | 4 |
| 2/3 | 1 | 1,2 | 4 |
Те саме стосується і фруктових соків, пюре, пригодовування. Якщо ж об’єм догодовування становить 1/2 – 1/3 добового раціону, то термін їх введення співпадає з штучним вигодовуванням; при меншому об’ємі догодовування – з природнім.
ДОБОВА ПОТРЕБА ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ В ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТАХ (НА 1 КГ МАСИ ТІЛА)
| Харчовий інгредієнт | Вік | Змішане вигодовування | |
| Наближене до грудного | Наближене до штучного | ||
| Білки | До 4 міс | 2,0-2,5 г | 3,5-4,0 г |
| 4-9 міс | 3,0-3,5 г | 3,5-4,0 г | |
| 9-12 міс | 3,0-3,5 г | 3,4-4,0 г | |
| Жири | До 4 міс | 6,5-6,0 г | 6,5-6,0 г |
| 4-9 міс | 6,0-5,5 г | 6,0-5,5 г | |
| 9-12 міс | 5,5-5,0 г | 5,5-5,0 г | |
| Вуглеводи | Протягом року | 12,0-14,0 г (13,0) | 12,0-14,0 г (13,0) |
Але, в великій мірі, це залежить і від характеру суміші: при адаптованих розрахунок як при наближеному до природнього, при неадаптованих – наближеному до штучного.
Енергетична потреба для дітей грудного віку, що знаходяться на змішаному вигодовуванні:
Змішане вигодовування немовлят, наближене до природнього1-6 міс: 115 ккал/кг/добу; 7-12 міс: 110 ккал/кг/добу
Змішане вигодовування немовлят, наближене до штучного 1-6 міс: 125 ккал/кг/добу; 7-12 міс: 120 ккал/кг/добу.
Підсумовуючи вище сказане, можна виділити основні правила змішаного вигодовування:
– Необхідно враховувати кількість висмоктаного грудного молока, а нестачу – замінити молочними сумішами.
– Навіть при невеликій кількості материнського молока, його слід зберегти.
– Догодовування дають після годування грудьми, на відміну від пригодовування та введення харчових добавок з метою корекції харчування.
– Якщо догодовування за об’ємом невелике, його слід давати чайною ложкою , так як годування через соску сприяє відмові дитини від грудей, і швидкому згасанню лактації. При догодовуванні з пляшечки соска повинна бути достатньо пружною з дрібними (3-5) отворами. Інший вид догодовування – за допомогою горняти.
– Необхідно залишити не менше 2 – 3-х грудних годувань, щоб не згасла швидко лактація.
– Залежно від кількості молока у матері догодовування дають після деяких, або всіх, або як окремі годування; останні у випадку повної адаптації дитини до нової їжі.
– Ретельне і точне виконання технології приготування суміші. Суміші дають стерильними, підігрітими до 35-38° С.
– Недопустиме як перегодовування, так і недогодовування дитини.
– Проведення контрольного зважування дитини кожні 1-2 тиж.(чим більший відсоток суміші в загальному об’ємі їжі, тим частіший контроль).
Режим годування дитини на змішаному вигодовуванні
– до 2 міс – 6 разів на добу, кожні 3,5 години з 6,5-годинною нічною перервою; – старше 2 міс – 5 разів на добу, кожні 4 години з 8-годинною нічною перервою.
Без сумніву, всі переваги грудного молока стимулюють збереження грудного вигодовування. При відсутності материнського молока, бажано використовувати донорське, яке має особливо важливе значення в перші місяці життя дитини, при гіпотрофії (розлади харчування з відставанням маси і зросту), під час захворювань (особливо травного каналу), в період виздоровлення. Звісно, що забезпечити дитя донорським молоком для систематичного і тривалого вигодовування не завжди вдається, і цінність його, порівняно з грудним – материнським, помітно менша. Варто звернути увагу на те, що донорське молоко зазнає термічної обробки, а відповідно, зменшується кількість вітамінів, біологічно активних речовин, змінюється характер білка; жінки, які здають молоко на донорські пункти не так ретельно слідкують за характером свого харчування, режимом, а тому якісна характеристика цього молока значно гірша. Наприклад, кількість білка в донорському молоці всього 0,8-0,9 %.
Основним завданням медичних працівників, а також і кожної освіченої людини повинно бути пропагування природнього вигодовування, одним із варіантів якого є вигодовування донорським молоком. Ось чому необхідна широка агітація та активне заохочування жінок-годувальниць до здачі залишків молока на донорські пункти, де проводиться його дослідження, провірка і підготовка до видачі потребуючим дітям.