Зниження лібідо

Зниження лібідо – Розлад статевої функції, що характеризується невиразністю статевого потягу. Зниження сексуального бажання може бути викликано загальними захворюваннями організму, невротичними розладами, ендокринними порушеннями, побічним ефектом деяких ліків, вродженою патологією, тривалою сексуальною помірністю і т. д. Веде до порушення регулярного статевого життя, розвитку застійних явищ в органах малого тазу, психологічним проблемам

Зниження лібідо – Розлад статевої функції, що характеризується невиразністю статевого потягу. Зниження сексуального бажання може бути викликано загальними захворюваннями організму, невротичними розладами, ендокринними порушеннями, побічним ефектом деяких ліків, вродженою патологією, тривалою сексуальною помірністю і т. д. Веде до порушення регулярного статевого життя, розвитку застійних явищ в органах малого тазу, психологічним проблемам

Лібідо чи сексуальне бажання залежить від багатьох чинників: настрій, фізичний стан, емоційне тло, обстановка під час коїтусу та ін. У деяких людей зниження лібідо може спостерігатися залежно від пори року, соціальний статус та професійні шкідливості також можуть впливати на сексуальне бажання.

Хронічні та гострі захворювання серцево-судинної, травної систем, патології нирок та легень можуть спричинити тимчасове чи постійне зниження лібідо. Однак до найчастіших причин зниження лібідо сучасна андрологія відносить несприятливі психологічні чинники. Так депресії, зниження настрою, стреси, розумова та фізична перенапруга, внутрішньоособистісні та сімейні проблеми набагато частіше є причиною стійкого зниження лібідо, ніж хвороби.

При прийомі препаратів із групи антидепресантів, нейролептиків, жіночих гормонів та інших зниження лібідо може виникнути як побічна дія. Після відміни або заміни препаратів сексуальне бажання приходить у норму. Ендокринні та гормональні порушення, які призводять до зниження вироблення тестостерону, можуть стати причиною повної відсутності лібідо у чоловіків.

Тривала статева помірність, зловживання алкоголем, куріння та неповноцінне харчування особливо у поєднанні з іншими факторами підвищують ймовірність зниження лібідо. При вроджених аномаліях організму спостерігається стійке зниження терапії зниження лібідо.

Лібідо, як і всі сексуальні функції організму, контролюється ендокринною системою (нормальний рівень тестостерону у сироватці крові). Тестостерон продукується в яєчках, робота яких перебуває під контролем гіпоталамо-гіпофізарної системи. Ерекція та еякуляція так само регулюються центральною та периферичною нервовою системою. Тобто при порушенні в роботі будь-якої з цих ланок виникає зниження лібідо.

Гормональні порушення, що ведуть до зниження лібідо у чоловіків або його повної відсутності часто є причиною порушення ерекції та еякуляції, а в крайніх випадках викликати огиду до сексу. Часто у чоловіків змінюється тембр голосу більш високий, відсутня оволосіння за чоловічим типом, жир відкладається у сфері сідниць і стегон. Іноді при низькій концентрації чоловічих гормонів може сформуватися статевий потяг до особи своєї статі. За такої клінічної картини необхідно з’ясувати причини низької концентрації чоловічих гормонів.

Психологічні причини, такі як тривалі стреси, тривога, депресивні стани, переживання через сексуальні невдачі можуть спричинити зниження лібідо або повну відсутність сексуального бажання. Неправильне виховання хлопчиків, що ґрунтується на надмірній суворості, може стати причиною зниженого лібідо вже у дорослому житті. І, бачачи зниження лібідо, чоловіки починають шукати причину у своїй постійній партнерці, вважаючи її сексуально непривабливою, тим самим формуючи психологічні проблеми і в неї. Іноді до партеру зберігається платонічна і візуальна, що дозволяє зберегти парам хороші відносини в інших сферах життя.

Тобто незалежно від причин зниження лібідо чоловік потрапляє в порочне коло. Початкове зниження лібідо веде до скорочення сексуальних контактів, що закінчується застійними явищами в урогенітальній ділянці та викликає вторинне зниження вироблення гормонів, приєднується вторинна депресія та дратівливість.

При симптомах зниження сексуального бажання необхідно пройти консультацію сексолога та повне гормональне обстеження. Обов’язковими є визначення рівня тестостерону, пролактину та глобулінів, які зв’язують вільний тестостерон. Середні показники зниження лібідо – зниження тестостерону до значень менше 11 нмоль/л і вільного тестостерону нижче 0,255 нмоль/л.

Ефективність лікування залежить від виявлення справжніх причин зниження лібідо та від дотримання схеми лікування, яка підбирається індивідуально у кожному випадку. Індивідуальність лікування пов’язана з тим, що сексуальний потяг схожий на апетиту, який залежить не тільки від якісно приготовленої їжі, але і від смаків людини. Тобто зниження лібідо може бути через завищене очікування від сексуального контакту, часто очікування буває надмірно завищеним. Тоді метою терапії буде нормалізація очікувань.

Багато подружніх пар, проживши разом тривалий час, втратили інтерес до сексу, оскільки він став їм одноманітним і часто обтяжливим заняттям. Повернути сексуальне бажання можна змінивши обстановку в спальні, обравши інший ритм і становище під час коїтусу або приділивши більше уваги ласкам під час прелюдії.

Важливо, щоб при зниженні лібідо партнер зберіг бажання та здатність висловлювати свої емоції фізично, необхідно переконати партнера в тому, що ласки не є нав’язливими, а спільні розмови, проведені у формі діалогу, допоможуть краще зрозуміти проблеми один одного та вибрати тактику боротьби з ними.

Потрібно почати з малого: з погладжувань, легких поцілунків та інших демонстрацій уваги. На цей період партнерам краще спати в різних кімнатах, оскільки іноді зниження лібідо обумовлено тим, що люди просто не встигають скучити за тілесними контактами. У цьому усвідомлення, що поцілунки та інші знаки уваги є насамперед проявами симпатії, а чи не сигналом для сексу, допоможуть усунути нервозність. Читання літератури у вечірній час про секс або іншу еротичну літературу допомагають налаштуватися на потрібний лад, перебуваючи в спальні. Дуже часто література та фільми даного жанру допомагають упоратися зі зниженням лібідо, стимулюючи сексуальне бажання.

Необхідно додати романтики і до гігієнічних процедур у ванній. По перше. Ванна кімната повинна бути зручною та комфортною, миючі засоби потрібно підбирати з добавками ефірних олій. Непогано приймати ванну разом, розставивши свічки та паралельно роблячи один одному масаж губкою.

Мастурбація є важливим моментом у боротьбі зі зниженням лібідо. Важливо знову відчути бажання, а завдаючи собі чуттєве задоволення самостійно, можна дізнатися свій організм заново. При цьому мастурбація може бути спільною, що допоможе краще дізнатися про бажання і потреби один одного. Не варто думати, що цей вид сексу брудний і негідний, будь-які дії, що не мають неправомірного характеру, приносять сексуальне задоволення цілком підходять, щоб знову повернути лібідо.

Якщо препарати, які ви приймаєте, знижують сексуальне бажання, то попросіть лікаря замінити аналогічними, але такими, що не мають такої побічної дії. Апатія, домашній побут, який сприймається в тягар, стають причиною стресу. Але, жодна з вищезгаданих причин не повинна стояти на шляху здорового сексуального життя, і жодна з цих проблем не є важкою. Необхідно знайти інший підхід до справ, які раніше сприймалися як обов’язок, наприклад, перевірка домашнього завдання у дітей або робота по дому. Психолог, будучи обличчям стороннім, здатний підказати, як вийти з тієї чи іншої ситуації з найменшими втратами.

Часто в результаті подібних дій подружжя знову зближується, що допомагає їм встановити справжню причину зниження лібідо: переживання за дітей, що дорослішають, потреба професійного зростання та інші причини. І після гармонізації стосунків сексуальне життя налагоджується без прийому лікарських препаратів. Хоча у деяких випадках чоловікам показано прийом невеликих доз тестостерону.