З’єднання кiсток передплiччя та кистi

Лiктьовий суглоб (articulatio cubiti) утворений дальшим наростком плечової та ближчими наростками лiктьової i променевої кiсток. Суглоб складний, оскiльки вiн утворений трьома кiстками, у ньому є три суглоби, об’єднанi спiльною суглобовою капсулою: плечо-лiктьовий, плечо-променевий та проксимальний променево-лiктьовий (мал. 59, 60).

Плечо-лiктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris) утворюється блоком плечової та блоковою вирiзкою лiктьової кiсток, має гвинтоподiбну будову суглобових поверхонь. За формою суглоб блокоподiбний (ginglymus): направляюча борозна блока орiєнтована косо.

Плечо-променевий суглоб (articulatio humeroradialis) утворюється головочкою плечової кiстки та суглобовою ямкою головки променевої кiстки. За формою суглоб кулястий i функцiонально пов’язаний з плечо-лiктьовим суглобом, однак окрiм згинання i розгинання навколо лобової осi в ньому разом з проксимальним променево-лiктьовим суглобом вiдбувається обертання (пронацiя та супiнацiя) навколо вертикальної осi.

Проксимальний променево-лiктьовий суглоб (articulatio radiounaris proximalis) утворений променевою вирiзкою лiктьової кiстки та суглобовим обводом головки променевої кiстки. За формою суглоб цилiндричний, за функцією – обертовий. Рухи – обертання до середини і назовнi (пронацiя та супiнацiя) навколо вертикальної осi вiдбуваються разом із рухами у плечо-променевому суглобi. Тепер розгляньте вологий препарат i зверніть увагу на те, що всi три суглоби покриті спiльною суглобовою капсулою, яка починається спереду на плечовiй кiстцi таким чином, що вiнцева i променева ямки розмiщенi в порожнинi суглоба, а ямка лiктьового відростка ‑ ззаду, частково поза порожниною суглоба. На променевiй кiстцi суглобова капсула прикрiплюється до шийки, а на лiктьовiй кiстцi – до краю блокової вирiзки.

Лiктьовий суглоб зміцнюють три зв’язки: обхідна лiктьова зв’язка (lig. collaterale ulnare); обхідна променева зв’язка (lig. collaterale radiale), кiльцева зв’язка променевої кiстки (lig. anulare radii).

Мiж мiжкiстковими краями лiктьової та променевої кiсток розмiщена мiжкiсткова перетинка передплiччя (membrana interossea antebrachii).

Променево-лiктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis) утворений лiктьовою вирiзкою променевої кiстки, головкою лiктьової кiстки та суглобовим диском променево-зап’ясткового суглоба. За формою суглоб цилiндричний, функцiонує разом з однойменним проксимальним суглобом як комбiнований суглоб. Рухи в суглобах вiдбуваються навколо вертикальної осi (пронацiя та супiнацiя), при цьому лiктьова кiстка зберiгає звичайне положення на передплiччi, а променева обертається разом з кистю навколо неї. У положеннi супiнацiї кистi долонями повернуті вперед, кiстки передплiччя при цьому розташованi паралельно одна до одної. У положеннi пронацiї кистi долонями повернуті назад, променева кiстка перехрещує лiктьову кiстку.

Кисть з’єднана тiльки з променевою кiсткою за допомогою променево-зап’ясткового суглоба (articulatio radiocarpalis). Лiктьова кiстка вiдокремлена вiд кiсток зап’ястка суглобовим диском. В утвореннi променево-зап’ясткового суглоба беруть участь: зап’ясткова суглобова поверхня променевої кiстки з суглобовим диском та суглобові поверхні човноподiбної, пiвмiсяцевої та тригранної кiсток. За формою суглоб елiпсоподiбний, тому рухи в ньому можливi навколо лобової осi – згинання та розгинання, навколо стрілової – приведення та вiдведення; можливі також колові рухи (мал. 61, 62).

Мiж ближчими i дальшими рядами зап’ясткових кiсток є середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpea), утворений оберненими одна до одної суглобовими поверхнями цих кісток ( мал. 62) Горохоподiбна кiстка участi в утвореннi цього суглоба не бере, оскiльки разом з тригранною кiсткою утворює самостiйний суглоб – суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis). З’єднанні поверхнi середньозап’ясткового суглоба мають складну двокулясту конфiгурацiю, а суглобова щiлина має вигляд S-подiбної стрiчки. Таким чином, у суглобi є немовби двi головки i двi западини. Одна головка утворена човноподiбною кiсткою з ближчого ряду, западина – кiсткою-трапецiєю i трапецiєподiбною кiсткою з дальшого ряду. Друга головка утворена кiстками з ближчого ряду – головчастою та гачкуватою, а западина – пiвмiсяцевою i тригранною кiстками з ближчого ряду.

Мiжзап’ястковi суглоби (articulationes intercarpalеs) розташованi мiж окремими кiстками зап’ястка у виглядi щiлин, якi з’єднуються з порожниною середньозап’ясткового суглоба. Користуючись рентгенограмами кистi i розпилами вологих суглобiв, з’ясуйте положення кожної з кiсток зап’ястка в суглобах кистi.

Два суглоби – променево-зап’ястковий i середньозап’ястковий ‑ мають самостiйнi суглобовi капсули, а фiксуються численними зв’язками, загальними для обох суглобiв. Передусім з боку променевої кістки вiд шилоподiбного вiдростка до човноподiбної кiстки i кiстки-трапецiї проходить променева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi radiale). Вiд шилоподiбного вiдростка лiктьової кiстки починається ліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi ulnare), яка закiнчується на триграннiй, горохоподiбнiй та гачкуватiй кiстках. Крiм того, долонну і тильну поверхнi цих суглобiв зміцнюють долонна i тильна променево-зап’ясткові зв’язки (ligg. radiocarpale palmare et dorsale).

На долоннiй i тильнiй поверхнях капсули середньозап’ясткового суглоба розмiщуються долоннi i тильнi мiжзап’ястковi зв’язки (ligg. intercarpalia palmaria et dorsalia). На долоннiй поверхнi капсули розташована ще променева зв’язка зап’ястка (lig. carpi radiatum). Волокна її у виглядi віяла розходяться вiд головчастої кiстки. Суглоб горохоподiбної кiстки зміцнюється двома зв’язками: горохово-гачкуватою (lig. pisohamatum) i горохово-п’ястковою (lig. pisometacarpale), які закiнчуються на IV-V п’ясткових кiстках. Усерединi суглоба мiж кiстками ближчого ряду зап’ястка є мiжкiстковi мiжзап’ястковi зв’язки (ligg. intercarpalia interossea). Подiбними зв’язками з’єднуються мiж собою кiстки дальшого ряду зап’ястка.

Зап’ястково-п’ястковi суглоби (articulationes carpometacarpeae) об’єднують не пов’язанi мiж собою функцiонально зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця та зап’ястково-п’ястковi суглоби II – V пальцiв.

Зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpalis pollicis) утворений суглобовими поверхнями кiстки-трапецiї та основи I п’ясткової кiстки. Суглоб має сiдлоподiбну форму, забезпечує великий обсяг рухiв великого пальця i протиставлення його iншим пальцям. До основних рухiв великого пальця належать: згинання i розгинання його навколо лобової осi, вiдведення i приведення навколо стрілової осi та коловий рух.

Зап’ястково-п’ястковi суглоби (articula-tiones carpometacarpales) II – V пальцiв утворенi суглобовими поверхнями дальшого ряду кiсток зап’ястка (окрім кістки-трапеції) та основами II – V п’ясткових кiсток. Причому трапецiєподiбна кiстка з’єднується з основою II п’ясткової кiстки, головчаста – III, гачкувата – з основами IV – V‑ п’ясткових кiсток. Суглоб за формою плоский, має спільну суглобову щiлину. Суглобова капсула зміцнена долонними і тильними зап’ястково-п’ястковими зв’язками (ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia).

Слiд зазначити, що суглобова порожнина зап’ястково-п’ясткового суглоба має декiлька вiддiлiв, які у виглядi щiлин розмiщенi мiж основами II-V п’ясткових кiсток, утворюючи мiжп’ястковi суглоби (articulationes intermetacarpales). Капсула цих суглобiв є одночасно й капсулою зап’ястково-п’ясткових суглобiв i зміцнена долонними, тильними i мiжкiстковими зв’язками (ligg. metacarpalia palmaria, dorsalia et interossea), якi проходять поперечно i з’єднують розташованi поряд основи п’ясткових кiсток.

В рухах кистi вiдносно передплiччя беруть участь променево-зап’ястковий, середньозап’ястковий, зап’ястково-п’ястковий, а також мiжзап’ястковi та мiжп’ястковi суглоби. Усi цi суглоби об’єднанi функцiонально, iнколи їх називають кистьовим суглобом. Однак найбiльший об’єм рухiв припадає на перші два суглоби (променево-зап’ястковий та середньозап’ястковий). Це рухи навколо лобової i стрілової осей. Крiм того, в цих суглобах можливi коловi рухи як наслiдок послiдовного переходу руху вiд однiєї осi до iншої.

П’ястково-фаланговi суглоби (articulationes metacarpophalangeae) утворенi суглобовими поверхнями головок I – V п’ясткових кiсток i основами проксимальних фаланг I – V пальцiв. Суглобову капсулу фiксують мiцнi обхідні та долоннi зв’язки (ligg. collateralia et palmaria). Крiм того, з долонного боку капсула п’ястково-фалангових суглобiв I-V пальцiв зміцнена пучками поперечних волокон глибокої поперечної п’ясткової зв’язки (lig. metacarpale transversum profundum). За формою суглоби належать до кулястих, крiм суглоба великого пальця, який обмежований сеcамоподiбними кiсточками, тому вiн є блокоподiбним. Рухи I – V пальцiв здійснюються навколо лобової (згинання, розгинання), стрілової (вiдведення, приведення) осі. Можливі також колообертання i обертання навколо поздовжньої осi.

Мiжфаланговi суглоби кистi (articulatio interphalangeae manus) утворенi головками й основами сумiжних фаланг, вони є блокоподiбними суглобами. Рухи здійснюються лише навколо лобової осi (згинання та розгинання). Суглобову капсулу зміцнюють обхідні та долоннi зв’язки (ligg. collateralia et palmaria). Розгляньте на рентгенограмах розташування кiсток кисті i послiдовно назвіть суглоби, опишіть форму суглобiв i можливi рухи в них.