Зовнішня і внутрішня основи черепа. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки

Топографія черепа

Окремі кістки черепа (переважно їх є 23), з’єднуючись між собою, утворюють череп (cranium), який містить у своїх порожнинах головний мозок, органи зору, слуху і рівноваги, нюху. Череп є також кістковою основою початкового відділу травної і дихальної систем. Усі кістки черепа, окрім нижньої щелепи і під’язикової кістки, з’єднані між собою міцно і нерухомо за допомогою швів. Тільки нижня щелепа з’єднана рухомо зі скроневою кісткою за допомогою парного скронево-нижньощелепного суглоба. Під’язикова кістка розташована в ділянці шиї між нижньою щелепою і гортанню.

Череп побудований складно, він має кілька поверхонь з різним рельєфом, у ньому виділяють порожнини і ямки, що містять життєво важливі органи. Через отвори в кістках черепа проходять судини і нерви.

Для зручності вивчення цілого черепа прийнято розглядати його з декількох боків. Для розгляду черепа зверху запропоновано поняття верхньої норми або вертикальної норми (поrтa superior, norma verticalis). При такому розгляді видно склепіння черепа. Коли розглядають череп знизу, то говорять про нижню норму, або основну норму (norma inferior; norma basalis), тоді видно зовнішню основу черепа; вид черепа спереду називають лицевою нормою, або лобовою нормою (norma facialis; norma frontalis); вигляд збоку – бічною нормою (norma lateralis); вигляд ззаду – потиличною нормою (norma occipitalis).

Мозковий череп (neurocranium). Верхня частина мозкового черепа називається склепінням черепа (calvaria), а його нижня частина – основою черепа (basis cranii). Границею між склепінням  і  основою на зовнішній поверхні черепа є умовна лінія, що проходить через зовнішній потиличний виступ, потім по верхній карковій лінії до основи соскоподібного відростка, над зовнішнім слуховим отвором, по нижньому краю виличного відростка скроневої кістки і по підскроневому гребеню великого крила клиноподібної кістки. Ця лінія підіймається догори до виличного відростка лобової кістки і по надочноямковому краю досягає лобово-носового шва.

Склепіння черепа (calvaria) утворене лобовою лускою лобової кістки, тім’яними кістками, потиличною лускою потиличної кістки, лусковою частиною скроневої кістки,  бічними відділами  великих крил клиноподібної кістки. На зовнішній поверхні склепіння черепа по серединній лінії розташований стріловий шов (sutura sagittalis), яким з’єднані стрілові краї тім’яних кісток. Лобова луска з’єднується з тім’яними кістками вінцевим швом (sutura coronalis), який проходить у лобовій площині.

Між тім’яними кістками і потиличною лускою потиличної кістки утворюється ламбдоподібний шов (sutura lambdoidea). (За формою схожий на грецьку букву “ламбда”). На бічній поверхні склепіння черепа з кожного боку між лусковою частиною скроневої кістки і тім’яною кісткою розташований лусковий шов (sutura squamosa), а також зубчасті шви (suturae serratae), між бічною частиною великого крила клиноподібної кістки і сусідніми кістками (скроневою, тім’яною і лобовою). Зубчасті шви існують між соскоподібним відростком скроневої кістки, тім’яною і потиличною кістками.

Передня  опукла  частина  склепіння  черепа – це лоб (чоло), який утворений лобовою лускою лобової кістки. На лобовій лусці з боків помітні лобові горби, над орбітами – надбрівні дуги, а між ними посередині –  надперенісся.  На  бічних  поверхнях склепіння черепа виступають тім’яні горби. Нижче кожного горба від основи виличного відростка лобової кістки до місця з’єднання тім’яної кістки з потиличною кісткою дугоподібно проходить верхня скронева лінія (linea temporalis superior), до якої прикріплюється скронева фасція. Нижче цієї лінії більш чітко видно нижню скроневу лінію (linea temporalis inferior), де починається скроневий м’яз.

Передньобоковий відділ склепіння черепа, що обмежений зверху нижньою скроневою лінією, а знизу – підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки, називають скроневою ямкою (fossa temporalis). Підскроневий гребінь відокремлює скроневу ямку від підскроневої ямки (fossa infratemporalis). Збоку, скронева ямка обмежена виличною дугою (arcus zygomaticus), а попереду – скроневою поверхнею виличної кістки.

На внутрішній (мозковій) поверхні склепіння між кістками черепа добре помітні шви (стріловий, вінцевий, ламбдоподібний, лусковий), пальцеподібні втиснення – відбитки звивин великого мозку, а також вузькі, іноді досить глибокі артеріальні і венозні борозни – місця проходження артерій і вен. Поблизу стрілового шва розташовані зернисті ямочки (foveolae granulares) для павутинної зернистості павутинної оболони головного мозку.

Основа черепа побудована значно складніше, ніж склепіння.  Розрізняють  зовнішню  основу  черепа і внутрішню основу черепа.

Зовнішню основу черепа (basis cranii externa) у передньому відділі не видно, бо вона закрита кістками лицевого черепа . Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток. Тут можна побачити численні отвори, через які проходять артерії, вени, нерви. Майже в центрі зазначеної ділянки є великий отвір, а з боків від нього два виступи овальної форми – потиличні виростки. За кожним виростком помітна невелика виросткова ямка з непостійним отвором – виростковим каналом. Основу кожного виростка поперечно пронизує канал під’язикового нерва. Задній відділ зовнішньої основи черепа закінчується зовнішнім потиличним виступом, від якого відходить праворуч і ліворуч верхня каркова лінія. Попереду від великого отвору розташована основна частина потиличної кістки з добре вираженим глотковим горбком, яка переходить у тіло клиноподібної кістки. З боків від потиличної кістки видно нижню поверхню  кам’янистої  частини скроневої кістки, на якій помітні найважливіші утворення: зовнішній отвір сонного каналу і м’язовотрубного каналу, яремна ямка, яремний отвір, шилоподібний відросток, соскоподібний відросток, а між ними шило-соскоподібний отвір. До кам’янистої частини скроневої кістки збоку примикає барабанна частина скроневої кістки, що оточує зовнішній слуховий отвір. Позаду барабанна частина скроневої кістки відділена від соскоподібного відростка барабанно-соскоподібною щілиною. На задньоприсередньому боці соскоподібного відростка є соскоподібна вирізка і борозна потиличної артерії.

На  горизонтально  розташованій  нижній  ділянці лускової частини скроневої кістки добре виражена нижньощелепна ямка, а перед нею – суглобовий горбок. Ці суглобові поверхні з’єднуються з головкою нижньої щелепи, утворюючи скронево-нижньощелепний суглоб. У проміжках між кам’янистою і лусковою частинами скроневої кістки розташована задня частина великого крила клиноподібної кістки, у якому добре видні остистий і овальний отвори. Кам’яниста частина скроневої кістки відокремлена від потиличної кістки кам’янисто-потиличною щілиною (fissura petrooccipitalis), а від великого крила клиноподібної кістки – клино-кам’янистою щілиною (fissura sphenopetrosa). На нижній поверхні зовнішньої основи черепа видно також отвір з нерівними краями – рваний отвір (foramen lacerum), що обмежений збоку і позаду верхівкою кам’янистої частини скроневої кістки, а присередньо – бічним краєм основної частини потиличної кістки, і попереду – великим крилом і основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки.

Внутрішня основа черепа (basis cranii interna) має увігнуту нерівну поверхню, що відповідає формі основи головного мозку . У ній виділяють 3 черепні ямки: передню, середню і задню. Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої. Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроневих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки. При огляді внутрішньої основи черепа видні численні отвори для проходження артерій, вен, нервів.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобових кісток, на яких добре виражені мозкові випини і пальцеподібні втиснення, і дірчастою пластинкою решітчастої кістки, через отвори якої проходять численні нюхові нитки нюхових нервів (І пара). У центрі дірчастої пластинки піднімається півнячий гребінь, перед яким помітні сліпий отвір і лобовий гребінь лобової кістки.

Середня черепна ямка (fossa cranii media) значно глибша, ніж передня черепна ямка. Стінки середньої черепної ямки утворені тілом і великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. У середній черепній ямці можна виділити центральну частину і бічні відділи. Центральну частину займає турецьке сідло з гіпофізною ямкою. Попереду від цієї ямки видно передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), яка веде до правого і лівого  зорових каналів. Через ці канали проходять зорові нерви  і очні артерії. На бічній поверхні тіла клиноподібної кістки проходить добре виражена сонна борозна, а поблизу верхівки кам’янистої частини скроневої кістки видно неправильної форми рваний отвір. Між малим крилом, великим крилом і тілом клиноподібної кістки розташована верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior), через яку в очну ямку проходять окоруховий нерв, блоковий нерв, перша гілка (очний нерв) трійчастого нерва і відвідний нерв (відповідно III, IV, V і VI черепні нерви).

Позаду від верхньої очноямкової щілини видно круглий отвір, через який проходить друга гілка трійчастого нерва – верхньощелепний нерв, а за ним овальний отвір для третьої гілки трійчастого нерва – нижньощелепного нерва. Ці два нерви є гілками V черепного нерва. Біля заднього краю великого крила клиноподібної кістки розташований невеликий остистий отвір, через який проходить у череп середня оболонна артерія. На передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки виражене трійчасте втиснення для трійчастого вузла, збоку від нього – розтвір каналу великого кам’янистого нерва і борозна великого кам’янистого нерва. Дещо внизу і збоку від цієї борозни помітний розтвір каналу малого кам’янистого нерва і борозна малого кам’янистого нерва. Збоку від цих утворень видно покрівлю барабанної порожнини і дугове підвищення.

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) найглибша. Її утворюють потилична кістка, задня поверхня кам’янистих частин і внутрішня поверхня соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток, а також задня частина тіла клиноподібної кістки і соскоподібні кути тім’яних кісток.  У  центрі ямки розташований великий отвір, попереду від нього – схил потиличної кістки, на якому лежать міст і довгастий мозок ромбоподібного мозку. Позаду від великого отвору по серединній лінії розташовані внутрішній потиличний гребінь і хрестоподібне підвищення. На задній поверхні кам’янистих частин скроневих кісток видно внутрішній слуховий отвір, що веде у внутрішній слуховій хід. У глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва. Із внутрішнього слухового отвору виходить присінково-завитковий нерв (VIII черепний нерв).

На дні задньої черепної ямки за кам’янистими частинами скроневої кістки є парний яремний отвір (foramen jugulare), яким закінчується борозна сигмоподібної пазухи. Через ці отвори проходять язикоглотковий, блукаючий і додатковий черепні нерви (відповідно ІХ, Х, ХІ), а також виходить внутрішня яремна вена, яка є продовженням сигмоподібної пазухи. З верхньою частиною борозни сигмоподібної пазухи з’єднується борозна верхньої кам’янистої пазухи, а з нижньою частиною – борозна нижньої кам’янистої пазухи.

Через канал під’язикового нерва проходить однойменний ХІІ черепний нерв.

Границею між склепінням і внутрішньою основою черепа в ділянці задньої черепної ямки є борозна поперечної пазухи, що переходить з кожного боку в борозну сигмоподібної пазухи.

Лицевий відділ черепа. При загальному огляді лицевого черепа (лицева норма) помітні утворення – вмістилища для дуже важливих органів. Це очні ямки (орбіти), кісткова носова порожнина, порожнина рота. На бічній поверхні черепа (бічну норма) видно скроневі, підскроневу і крило-піднебінну ямки, а також отвори і канали. Що з’єднують їх із суміжними порожнинами.

При розгляді черепа з боків (бічна норма) на межі лицевого і мозкового черепа за виличною дугою і гілкою верхньої щелепи розміщена підскронева ямка (fossa infratemporalis), яка вгорі відмежована від скроневої ямки підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки. Верхньою стінкою підскроневої ямки є скронева кістка і велике крило клиноподібної кістки. Присередня стінка підскроневої ямки утворена бічною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки, а передня стінка – горбом верхньої щелепи і частково виличною кісткою. Спереду підскронева ямка сполучається через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з орбітою, а присередньо, за допомогою крило-верхньощелепної щілини (fissura pterygomaxillaris), – із крило-піднебінною ямкою.

Крило-піднебінна  ямка  (fossa  pterygopalatina) представлена вузькою щілиною, вхід в яку розміщений в глибині підскроневої ямки. Крилопіднебінна ямка має 4 стінки: передню, верхню, задню і присередню. Передньою стінкою ямки є горб верхньої щелепи, верхньою – нижньобокова поверхня тіла і основа великого крила клиноподібної кістки, задньою – передня поверхня крилоподібного відростка клиноподібної кістки, присередньою – зовнішня поверхня перпендикулярної пластинки піднебінної кістки. Крило-піднебінна ямка донизу поступово звужується і переходить у великий піднебінний канал.

Крило-піднебінна ямка має 5 отворів, які з’єднують її із сусідніми порожнинами черепа. Через нижню очноямкову щілину крило-піднебінна ямка сполучається з орбітою; через клино-піднебінний отвір – з носовою порожниною; через круглий отвір – із середньою черепною ямкою; через крилоподібний канал – з ділянкою рваного отвору на зовнішній основі черепа, а через великий піднебінний канал з цієї ямки можна потрапити у ротову порожнину.