А

АВІАЦІЙНА ФІЗІОЛОГІЯ – розділ фізіології, який вивчає зміни в організмі людини та тварин в умовах польоту.

АВІАЦІЙНИЙ САНІТАРНИЙ ТРАНСПОРТ – повітряно-транспортні засоби, спеціально сконструйовані для евакуації поранених та хворих.

АВІДИН – білок, який міститься в яєчному білку птахів та рептилій. При уживанні в їжу великої кількості яєчного білка в дітей може розвинутися специ фічний дерматит (хвороба Сфіфта), що залежить…

АВІДИТЕТ (фран. avidite; лат. avidas – пристрасть) – властивість, яка характеризує інтенсивність проходження імунних реакцій в організмі людини та тварин, тобто швидкість, повноту і міцність сполучення антитіла з антигеном.

АВІРУЛЕНТНИЙ (а- + лат. virus – отрута) – невірулентний, позбавлений вірулентності.

АВІРУЛЕНТНІСТЬ (а- + лат. virulentus – отруйний) – нездатність окремих патогенних видів мікроорганізмів викликати захворювання.

АВІТАМІНОЗ (а- + vitaminum, від vita – життя + -osis) – різновид вітамінної недостатності, для якої характерна практично повна відсутність надходження вітаміну в організм.

АБСТРАКЦІЯ (лат. abstractio – віддалення) – 1) уявне відокремлення тих чи інших сторін, ознак або зв’язків предметів та явищ для виділення суттєвих їхніх ознак; процес уявного ізолювання, «виривання» окремого предмета,…

АБСЦЕДУВАННЯ – процес утворення абсцесів.

Абсцес (лат. abscessus — гнояк) — це вогнищеве гнійне запалення, яке супроводжується утворенням порожнини, заповненої гноєм. Оболонка абсцесу складається з сполучнотканинних волокон, що оточують уражену тканину, а всередині міститься грануляційна…

АБСЦЕСИ БОКОВІ ГЛОТКОВІ – А., що виникають у боковому глотковому просторі. Боковий глотковий простір має конусоподібну форму і розміщений латерально від глотки, обмежений клиноподібною кісткою основи черепа та під’язиковою кісткою.…

АБСЦЕСИ ВІСЦЕРАЛЬНІ – А., які розвиваються у внутрішніх органах.

АБСЦЕСИ ІНТРААБДОМІНАЛЬНІ – А., які розміщені в черевній порожнині; до А.І. належать: 1) інтраперитонеальні, 2) ретроперитонеальні, 3) вісцеральні; більшість А.І. розвиваються внаслідок порушення цілості шлунково-кишкового тракту; збудниками є складна суміш…

АБСЦЕСИ ІНТРАПЕРИТОНЕАЛЬНІ – А., які розміщені в порожнині очеревини; А.І. поділяються на: 1) піддіафрагмальні, 2) міабдомінальні і 3) тазові; розвиваються на фоні генералізованого перитоніту, при якому внаслідок сили ваги та…

АБСЦЕСИ ЛЕГЕНЬ – локальна порожнина з гноєм у легенях, оточена зоною пневмонії; виникає найчастіше внаслідок аспірації інфікованого матеріалу із верхніх дихальних шляхів при різних патологічних процесах (втрата свідомості, алкогольне отруєння,…

АБСЦЕСИ МІДАБДОМІНАЛЬНІ – А., які розміщені між поперековою ободовою кишкою і ділянкою тазу; розрізняють А. правого і лівого нижніх квадрантів черевної порожнини та міжпетлеві А. А. правого нижнього квадранта спричинюються…

АБСЦЕСИ ПАРАНЕФРАЛЬНІ – А., які розміщені в навколонирковій тканині; як правило, розвиваються внаслідок прориву ниркових паренхіматозних абсцесів у паранефральний простір; ускладнюють перебіг пієлонефриту, обструкцію сечовивідних шляхів внаслідок злоякісного росту чи…

Абсцеси піддіафрагмальні — це запальні утворення, які виникають у піддіафрагмальному просторі, що локалізується між діафрагмою і поперековою ободовою кишкою. Це простір умовно поділяється на кілька частин, зокрема: Абсцеси в цій…

АБСЦЕСИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ – А., що ускладнюють перебіг некрозів підшлункової залози, псевдокіст; інфекційними агентами найчастіше є кишкова мікрофлора – аеробні грамнегативні палички та анаеробні мікроорганізми; інколи виявляються Staphylococcus i Candida;…

АБСЦЕСИ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ – ускладнюють перебіг гострого простатиту, уретриту та епідидиміту; клінічно спостерігаються болі в промежині, дизурія, частішання сечовипускання або затримка сечі, гематурія та гнійні виділення із уретри; інколи підвищується…