А

АГЕНЕЗІЯ – вроджена відсутність органа або його частини. У більшості випад ків терміни А. і «аплазія» вживаються як синоніми. Термін…

АГЕНЕЗІЯ СЕЛЕЗІНКИ –або Івемарка синдром. Івемарка (Ivemark) синдром. Поєднання агенезії селезінки з вродженою вадою серця і аномаліями розташування органів черевної…

АГІРІЯ – вроджена відсутність звивин кори великих півкуль головного мозку; часто А. сполучається з поренцефалією.

АГІТОФАЗІЯ – швидке, квапливе, малозрозуміле мовлення, яке спостерігається в стані психічного збудження.

АГЛІКЕНОЗ – спадкове захворювання, пов’язане з відсутністю фермента, що відповідає за синтез глікогену – уридин-дифосфат-глюкозо-глікогентрансферази (глікогенсинтетази). При А. в печінці…

АГЛІКОН – невуглеводний структурний елемент молекули глікозиду.

АГЛОМЕРАЦІЯ (у біології) – утворення мікроорганізмами скупчень у рідинах або тканинах внаслідок зміни фізичних або хімічних властивостей мікробних клітин.

АГЛОСІЯ – вроджена відсутність язика.

АГЛЮТИНАТ – осад, який утворюється в процесі аглютинації.

АГЛЮТИНАЦІЯ – склеювання і випадіння в осад корпускулярних частинок – бактерій, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, клітин тканин, корпускулярних хімічно активних частинок…

АГЛЮТИНІНИ – антитіла, які аглютинують антигени, адсорбовані на клітинах крові або частинках інертного носія.

АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Р – А. до одного або кількох різновидів антигену Р еритроцитів людини.