А

АГЛЮТИНАЦІЯ – склеювання і випадіння в осад корпускулярних частинок – бактерій, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, клітин тканин, корпускулярних хімічно активних частинок…

АГЛЮТИНІНИ – антитіла, які аглютинують антигени, адсорбовані на клітинах крові або частинках інертного носія.

АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Р – А. до одного або кількох різновидів антигену Р еритроцитів людини.

АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Т – А. до антигену Томсена, який під дією нейрамінідази бактерій і вірусів утворюється в еритроцитах та інших клітинах.

АГЛЮТИНІНИ ГРУПОВІ – природні антитіла сироватки крові людини, спрямовані проти ізоантигенів системи АВ0 та інших систем.

АГЛЮТИНІНИ ХОЛОДОВІ – А., для яких оптимальна температура для реакції аглютинації дорівнює 10о С і нижче.

АГЛЮТИНІНІВ ХОЛОДОВИХ СИНДРОМ – наявність циркулюючих холодових аглютинінів, зазвичай IgM, які спрямовані проти трьох типів полісахаридів червоних антигенів клітини: І-антигени,…

АГЛЮТИНОГЕНИ – антигени, які беруть участь у реакції аглютинації.

АГЛЮТИНОЇДИ – антитіла, здатні сполучатися з відповідними антигенами, але реакція при цьому не супроводжується видимим in vitro феноменом преципітації, аглютинації…

АГЛЮТИНОСКОП – прилад для спостереження реакції аглютинації та візуальної оцінки осадових реакцій.

АГНАТІЯ – вроджена повна відсутність верхньої чи нижньої щелепи.

АВЦИНА (А. П. АВЦЫН) СИМПТОМ – крововиливи в кон’юнктиву, які чіткіше виявляються з допомогою адреналінової проби; можлива ознака висипного тифу.