АНОКСІЯ
Аноксія — це повне припинення постачання кисню до тканин організму або окремих органів, що унеможливлює підтримання аеробного метаболізму та призводить до швидкого припинення енергозалежних клітинних функцій. Стан розвивається внаслідок зупинки кровообігу, критичного зниження артеріального тиску чи повної обструкції дихальних шляхів і потребує невідкладної реанімаційної допомоги для запобігання незворотним ураженням центральної нервової системи.
Причини — етіологія, чинники ризику
Аноксія виникає через гострі порушення зовнішнього дихання, системної гемодинаміки або газообміну в легеневих альвеолах. До основних етіологічних факторів належать зупинка серця, масивна крововтрата, асфіксія внаслідок стороннього тіла, утоплення чи странгуляції, а також гострі отруєння речовинами, що блокують клітинне дихання, зокрема чадним газом або ціанідами. Серед факторів ризику виділяють тяжкі серцево-судинні захворювання, загальну анестезію з ускладненою інтубацією, перебування в умовах гіпоксичного середовища та неврологічні патології з пригніченням дихального центру.
Симптоми — основні клінічні прояви
Клінічна картина залежить від швидкості розвитку та ступеня ураження конкретних органів, проте найчутливішою до нестачі кисню є центральна нервова система. Серед основних проявів гострої аноксичної події виділяють:
- Раптова втрата свідомості та пригнічення рефлексів
- Генералізовані або міоклонічні судоми
- Тотальна м’язова атонія
- Ціаноз шкірних покривів та слизових оболонок або виражена блідість
- Патологічні типи дихання із подальшим повним апное
- Зникнення пульсу на магістральних судинах при зупинці кровообігу
